Ситуація з вугіллям для теплоелектростанцій, мабуть, не поліпшується. Вже сьогодні (22 січня) Придніпровська ТЕС (Дніпропетровськ) може перейти на газ, оскільки її запаси «чорного золота» вичерпалися. Як повідомляють у прес-службі енергохолдингу ДТЕК, 20 січня запаси вугілля марки «А» на станції становили 3,5 тисяч тонн. У зоні АТО це вугілля є, але його постачання з 16 січня блокуються, у зв’язку з чим станція може припинити виробництво тепла і електроенергії, повідомляють у прес-службі і додають, що інших джерел швидкої доставки палива немає. У результаті зупинки станції енергосистема України може недоотримати на добу як мінімум 150 МВт. У повідомленні наголошується, що через це близько 500 тисяч домогосподарств можуть залишитися без світла, а третина мешканців Дніпропетровська — без тепла».
«Міненерговугілля України знає про ситуацію, що склалася, — цитує прес-служба директора Придніпровської ТЕС Андрія Ніколаєва. — Ми сподіваємося, що буде вжито активних заходів щодо доправлення вугілля з Донецького басейну. ДТЕК неодноразово звертався до міністерства з поясненням важливості збереження постачань вугілля із зони АТО. Ба більше, 31 грудня 2014 року міністр енергетики і вугільної промисловості Володимир Демчишин підтвердив, що уряд України планує щомісяця купувати в зоні АТО по 200 тисяч тонн вугілля».
Утім, у міністра зараз вистачає турбот і без Придніпровської ТЕС, хоча вона є безальтернативним джерелом тепла, одним із ключових виробників електроенергії для Дніпропетровська і виробляє 2/3 електроенергії, необхідної населенню і промисловості міста. У вівторок Демчишину довелося відбиватися від звинувачень у кабальних і невигідних для України умовах, укладених наприкінці 2014 року контрактів щодо імпорту електроенергії з Росії і постачання електроенергії до Криму. «Сторони фіксують обсяг і графік постачань щодня, — роз’яснював міністр на прес-конференції в Києві, — якщо обсяги не відповідають економічним реаліям і вигоді, то сторони можуть від нього (контракту) відмовитися». Проте міністр переконаний, що ціна закупівлі електроенергії Україною є вигідною. За його словами, вона істотно нижча, ніж ціна продажу електроенергії до Криму. Демчишин наполягає: «Ми постачаємо до Криму з істотною маржею, це не пов’язані договори, за якими різні обсяги, умови узгодження різні».
Голову Міненерговугілля також звинувачували в тому, що в договорі на постачання електроенергії до Криму нібито присутні згадки Кримського федерального округу. І він відповів, що проект документу будувався на базі договору «ДТЕК Крименерго», проте в оригіналі договору такої згадки немає. Міністр наголосив, що в лютому договір буде змінений і спори повинні будуть розглядатися не в Московському арбітражі, чи в українському, чи в міжнародному. Є у нього і пояснення того, чому розрахунки з «Інтер РАО» здійснюються в рублях.
Міністр зазначає, що коливання цієї валюти максимально наближені до коливання курсу гривні. Проте йому довелося визнати, що імпорт електроенергії з РФ ведеться за рівномірним добовим графіком, через що в нічний час Україні доводиться відключати блоки тих ТЕС, які працюють на профіцитному вугіллі марки «Г». Міністр також визнав, що підписання таких договорів є складним політичним питанням. «Коли вирішуємо одну проблему, то стикаємося із складнішою політичною проблемою», — сказав він. За його словами, імпорт російської електроенергії був єдиним способом розв’язання проблеми болючих віялових відключень.
Того ж дня свою оцінку енергетичному контракту дав на «Фейсбуці» голова російського уряду Дмитро Медведєв. «Начебто й вигідно, але все одно вимагають дати пояснення за договірними пунктами, які «не вiдповiдають iнтересам України», — написав він. «Тому хочу спеціально наголосити на двох речах для тих, кому незрозуміло. Перше. На підставі контракту електроенергія постачається і до України, і до Кримського федерального округу, тобто до Росії. Саме так. І ніяк інакше. Друге. Якщо нашим українським партнерам не подобаються російські ціни на електроенергію — ми можемо їх збільшити», — не без хизування зауважив російський прем’єр.
Тим часом серед «тих, кому не зрозуміло» виявився і такий шанований як в Україні, так і в Росії чоловік, як екс-міністр енергетики України, голова спілки «Всеукраїнська енергетична асамблея» Іван Плачков. На його думку, контракти про постачання електроенергії в Україну і до Криму мають низку серйозних недоліків. Так, ціна електроенергії, що імпортується з РФ, є непостійною, тоді як ціна української електроенергії, що постачається до Криму, зафіксована. Чому штрафи передбачені лише для української сторони і для «Укрінтеренерго» використовується принцип «бери або плати»? Невигідною для України умовою, як вважає Плачков, є і те, що постачання електроенергії з РФ здійснюються за рівним добовим графіком, що змушує Україну без належних на те підстав уночі розвантажувати теплові блоки ТЕС, що працюють на профіцитному газовому вугіллі.
«Чому така ситуація склалася?», — запитує екс-міністр, і критикує українську сторону. «На кожній зустрічі ми говоримо, що це питання особливої державної ваги і не можна їх вирішувати такими «міжсобойчиками» — призначили якогось нового керівника «Укрінтеренерго» (ми не знаємо його в енергетичних колах, як його призначили?.. Ну, якийсь талановитий менеджер) — він поїхав до Москви 29 грудня і підписав. Як він міг підписати?.. Такі договори укладаються, коли перевіряються і візуються всіма відомствами — має працювати державна машина: є МЗС, є дипломати».
Плачков наполягає: перш ніж вирушати на переговори до Росії, голова «Укрінтеренерго» мав отримати директиви, погоджені на рівні Міністерства фінансів, Міністерства економрозвитку і торгівлі, Міністерства закордонних справ, Міністерства енергетики і вугільної промисловості і прем’єр-міністра. «Що дивує мене найбільше, — продовжує ветеран української енергетики, — прем’єр-міністр звернувся до міністерства і ставить запитання, (просить) пояснити деякі моменти цих контрактів. Дуже дивно: як можна допустити, аби підписувався контракт державною компанією на мільярдні суми без відома Кабінету Міністрів України і прем’єр-міністр не знав умов цього контракту». «Він запитує за фактом підписання через півмісяця, — дивується Плачков, — контракти підписано 29 грудня, а прем’єр ставить запитання 15 січня. Не розумію алгоритму!».
ПОКИ ВЕРСТАВСЯ НОМЕР
Учора очільник юридичного департаменту Міненерговугілля Сергій Насвищук написав у Facebook: «Контракти погоджували наказами міністра (міністра енергетики і вугільної промисловості Володимира Демчишина — на фото)... Там усе було дуже таємно, юридичну службу не залучали взагалі. У моїй кар’єрі таке було вперше. Хоча радники, які цим займалися, одразу знали, що я такий наказ не завізую. Можливо, тому й не показували. Та й міністра я ще в перших числах грудня попереджав, що не можна допускати підписання контракту по Криму з нерезидентом, тим паче російським. І розмова про конклюдентні дії була вже тоді». «Я підозрюю, — продовжує очільник юрдепартаменту, — що підписав контракти МЧС-ний генерал (як пояснює Інтерфакс-Україна, це — Василь Андрієнко, який очолював Державний департамент пожежної безпеки за Віктора Януковича), інші б не ризикнули».
ГОЛОС ІЗ «ФЕЙСБУКУ»
Єгор СОБОЛЄВ, голова парламентського комітету з питань запобігання і протидії корупції:
— Минув тиждень, який ми давали міністру енергетики на оприлюднення та пояснення контрактів на закупівлю вугілля. Володимир Демчишин цього не зробив. Він лише звернувся до підконтрольної його міністерству державної компанії з рекомендацією оприлюднити умови завезення останньої партії африканського вугілля.
Це — шлях у нікуди. Всі біди в електроенергетиці — через боротьбу за право очолити корупцію в ній. Є огидні ознаки, що в цю боротьбу втягнули міністра і Президента. Це смертельно небезпечно для країни в умовах війни за Незалежність.
Підписаний контракт з Росією і Кримом ставить нові запитання про корупцію та зраду найвищих посадовців.
Вихід той самий — це повна прозорість усіх угод. Прошу зрозуміти і міністра енергетики, і Президента — ми не зупинимося. Будуть або ясні прозорі угоди, або збільшення тиску з нашого боку.
Домовилися із Семеном Семенченком, що встановленню потрібної прозорості в енергетиці допоможе і оборонний комітет Ради.
Томущо торгувати, ще й на невигідних умовах, з режимом Путіна, який нас вбиває, ми не маємо жодного права.
