Збитки українських банків від шахрайських операцій з платіжними картами 2015 року, незважаючи на скорочення кількості банків та відхід з ринку Криму, зросли удвічі у порівнянні з 2014 роком, повідомив начальник відділу департаменту платіжних систем Національного банку України (НБУ) Володимир Харченко. «Загальна сума оборотів банків торік становила 1,232 трильйона гривень, і від цієї суми збитки становили 0,0147%. Це незначна сума, але вона удвічі більша, ніж 2014 року. 2014 року збиток був 0,007%», — сказав Харченко журналістам. А кількість шахрайських операцій, за якими банки зазнали збитків, за його словами, зросла торік на 24%.
Директор по управлінню ризиками компанії VISA Лариса Макарова зазначає, що рівень шахрайств з банківськими картками в Україні відносно низький — 0,7 базисного пункту (1 пункт — це 1 цент шахрайства на $100 транзакцій легальних контрактів). Для порівняння в Казахстані й Азербайджані, де приблизно такий самий обсяг транзакцій, відповідно 1,54 і 3,35 б.п., а у Таджикистані, де зовсім невеликий обсяг транзакцій, — 13,79 б.п.
Розповідаючи про динаміку шахрайств з платіжними картками в Україні, експерт зазначає, що ситуація нестабільна, і це свідчить про те, що не всі гравці ринку безготівкових платежів готові сприймати й оперативно реагувати на сьогоднішні виклики. Найстабільніші за обсягом шахрайські операції в Україні фіксуються в Інтернеті, і їхня частка зростає: у другому кварталі минулого року був найвищий рівень шахрайств. Але в цілому шахрайство з картками в Україні пішло на спад, поступаючись першістю так званому соціальному інжинірингу (прикидаючись співробітниками банків, шахраї примудряються вивідати у власників карток усі секретні дані).
«І це наша біда, основне зло, яке сьогодні відбувається на ринку», — констатує Макарова. Водночас вона виділяє і шахрайство в Інтернеті як особливо цікаве шахраям — тому що є безпечним і дуже часто безкарним. Щоб обмежити можливості шахрайства в Інтернеті, експерт закликає банки використовувати унікальні так звані одноразові паролі, що надсилаються власнику картки на мобільний телефон. «Це максимальний захист від шахрайства, — наголошує Макарова, — навіть у тому разі, якщо людина комусь передала або просто недбало поставилася до своїх карткових даних і вони стали відомі шахраєві, то за наявності одноразового пароля скористатися ними неможливо».
«Банкомати все ж таки, як і раніше, привабливі для зловмисників, — зазначає заступник директора, керівник форуму безпеки Асоціації членів платіжної системи ЕМА Олеся Данильченко, — як інструмент для крадіжки грошей, які вже видані клієнту. Ідеться про кеш-трейдинг, про захоплення готівки. Протягом цього року відбувалося істотне зростання (у 10 разів) цього виду шахрайства». Вона також виділяє такий відносно новий вид шахрайства, як скімінг — встановлення пристроїв, що дозволяють зчитувати не лише номер банківської картки, а й пін-код.
Колега Данильченко Володимир Омельчук демонструє відповідні пристрої. Один із них влаштований так, що може утримувати гроші, видані банкоматом. Клієнт думає, що апарат несправний, забирає свою картку і йде. А зловмисник одразу ж легко виймає купюри, що приклеїлися до його пристрою. Експерт радить у таких випадках нікуди не відходити і телефонувати в банк. Крім того, за його словами, надійний захист від незаконного сканування пін-коду банківської карти дають долоні, сумочка або барсетка, якщо прикрити ними клавіатуру банкомату під час набору відповідних цифр.
«Хочу розповісти про шахрайства при отриманні кредитів, — каже начальник департаменту ризик-менеджменту банку «Михайлівський» Євген Матрос. — Зараз більшість позичальників, які не сплачують кредити, отримали їх не зовсім чесним шляхом». Для цього, за його словами, банку надаються неправдиві дані та відомості про своїх спільників, які ці відомості підтверджують. Чимало і випадків так званого організованого шахрайства, коли організовані групи знаходять людей, які гостро потребують грошей, і пропонують їм допомогти з отриманням кредиту за умови, що залишать собі якусь його частину. Людині дають легенду і контактних осіб для її перевірки банком.
Нерідко це спрацьовує, і бувають випадки, коли клієнт розраховує отримати у банку 20 тисяч гривень, каже Матрос, а шахраї дають йому лише три тисячі. Але відповідати потім доводиться за весь кредит, а також за відсотки по ньому... Розповідаючи про подальшу долю таких людей, Матрос стверджує, що банк добивається обов’язкової передачі їхніх справ до суду, але визнає, що найчастіше цим людям все ж таки вдається відбутися штрафом.
Про свої відносини з правоохоронною і судовою системою розповідає також директор новоствореного і ще не укомплектованого департаменту з боротьби з протиправними діями і корупцією (йому лише місяць) Фонду гарантування вкладів Катерина Мисник. У Фонді сьогодні близько 900 кримінальних справ, зокрема близько 200 проти «білих комірців» — на загальну суму близько 115 мільярдів гривень.
Мисник розповідає, що її департамент вже заслухав 17 банків і розглянув близько 300 кримінальних справ, якими державі завдано великих збитків. У департаменті є також 1049 справ щодо фізичних осіб, які раніше незаконно отримали у Фонді компенсацію за допомогою кримінальних елементів чи навіть юридичних осіб. «На жаль, я не можу говорити про те, яким буде кінцевий результат цих кримінальних справ, — зазначає Мисник, — бо ми лише встановлюємо контакти з правоохоронними органами. Але у нас вже є підписаний спільний лист про взаємодію з Генеральною прокуратурою і Національною поліцією і спільне розслідування таких злочинів».
