Держава стимулюватиме виробництво вітчизняних швидкісних потягів. Підготувати й внести до парламенту до липня 2013 року закон, що стимулює відповідне виробництво електропотягів, доручив глава держави Віктор Янукович.
Відповідне доручення міститься в Національному плані дій на 2013 рік про впровадження Програми економічних реформ на 2010—2014 рр. «Багате суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», затвердженому указом глави держави й опублікованому на його сайті. Нагадаємо, що раніше глава держави розпорядився до грудня 2013 року придбати 248 пасажирських вагонів вітчизняного виробництва за рахунок коштів державного бюджету — 200 купейних вагонів, 41 пасажирський вагон з місцями для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями й сім спеціалізованих вагонів типу СТ.
Відповідальність за виконання доручення Президента покладається на прем’єр-міністра України Миколу Азарова, Міністерство інфраструктури, Міністерство фінансів, Міністерство юстиції, Державну адміністрацію залізничного транспорту (за згодою) й Міністерство економічного розвитку та торгівлі. Вже наступного дня, Азаров заявив, що Крюківський вагонобудівний завод повинен закінчити випробування двох нових швидкісних поїздів ЕКр1 до кінця березня.
І все це після того, як бюджет витратив мільйони для придбання корейських потягів! Але краще пізно, ніж ніколи. Якими є шанси України в створенні свого супер-потяга? Про це «День» запитав експертів.
Йосип ВІНСЬКИЙ, екс-міністр транспорту та зв’язку:
— Таке завдання має ставитися. Але, на мій погляд, найближчими роками Україна не зможе зробити цього своїми силами. Оскільки наш машинобудівний комплекс відстав на 30 років від європейського, слід створювати спільне підприємство з виробництва швидкісних потягів. Зокрема, можна говорити про спільне виробництво в Україні Хюндая. На його адресу було багато критики. Я все розумію, й поділяю її в питанні реалізації. Але сам по собі цей потяг — крок уперед. Корейці будуть зацікавлені в такій співпраці, бо інакше Україна взагалі може відмовитися від них і обрати собі іншого партнера. Ще 2009 року була домовленість про спільне виробництво корейських потягів в Україні. Але від цієї ідеї чомусь відмовилися.
Олександр РУДАКОВ, директор ТОВ «Інвестиційна вагонна компанія»:
— Перше, наші шляхи сполучення розраховані на максимальну швидкість 160 км на годину. Це якщо в ідеальному стані. Наразі близько 60% поточних і 40% планових ремонтів колії прострочено. У принципі, коли говоримо про сучасні потяги, слід розділяти пасажирський і вантажний рух. Є специфіка в організації цих перевезень в Україні. У Європі 60% усіх перевезень здійснюється автотранспортом, а у нас при перевезенні масових вантажів головний акцент йде на залізницю. Пасажирські швидкісні й вантажні перевезення на одних і тих самих лініях слабо сумісні. Щоб розвести їх, треба багато грошей плюс модернізація складу. Альтернатива імпортним швидкісним потягам в Україні є: Крюковський вагонобудівний завод провів випробування таких нових потягів. Але завершити їх він не встиг до Євро-2012. Вони мають прийти на зміну Хюндай. Отже, з погляду виробничої бази, Україна готова до виробництва швидкісних вагонів, головне питання в залученні величезних ресурсів для зміни інфраструктури для організації швидкісного руху. Вартість українського пасажирського вагона менша за вартість імпортного (вона становить близько 2 мільйонів доларів). Станом на 2010 рік знос електровозів був 86,9%, тепловозів — 90,3%, електропотягів — 70%, пасажирських вагонів — 88,5%. Сума інвестицій, необхідних на оновлення й модернізацію основних фондів тоді становила 18 мільярдів гривень щороку. З урахуванням вартості основних фондів, які вимагають заміни в найближчі дев’ять років, мінімальні інвестиційні потреби галузі для стабілізації процесу оновлення основних засобів, оцінюються в 94 мільярди гривень, Але тоді не стояло питання про створення швидкісного руху. Сьогодні ця цифра з урахуванням швидкісного руху — близько 200мільярдів гривень.
