Кабінет Міністрів вивчає питання секвестру держбюджету на 2016 рік, повідомив заступник голови Адміністрації Президента України Дмитро Шимків журналістів. «Секвестр держбюджету може мати місце, оскільки деякі речі, передбачені в бюджеті, наразі не відбулися. Відповідно, перегляд бюджету має підстави. Над цим зараз працює Міністерство фінансів, МЕРТ і взагалі весь Кабінет Міністрів», — сказав він.
Які саме бюджетні «речі» не вдалися, поки що залишається таємницею. А втім, здогадатися не складно. В Україні явно не вдалася податкова реформа, якої з усіх сил домагався бізнес. У результаті дефіцит зведеного державного бюджету України, за даними НБУ, у січні—липні 2016 року становив майже 22,9 мільярда гривень, тоді як за підсумками семи місяців минулого року був профіцит (майже 15,4 мільярда гривень).
Враження таке, що влада просто заговорили податкову реформу, залишивши без змін старі принципи роботи фіскальної системи. Окрім того, як констатує, характеризуючи податкову систему України, економіст, викладач Києво-Могилянською бізнес-школи Олексій Геращенко, слова податок і корупція настільки близькі, що будь-який працівник податкової інспекції, будь-який керівник податкової адміністрації асоціюється (і не випадково) зі словом корупція. Збір податків сьогодні пов’язаний, на його думку, не з тим, наскільки успішним є той чи той бізнес, а з тим, які плани поставлено перед фіскальною службою, скільки грошей до бюджету потрібно зібрати. «Сьогодні будь-яке підприємство в Україні живе в зоні невизначеності, — зазначає економіст, — до будь-якого підприємця можуть прийти податківці, подивитися дані за 2012—2014 роки і сказати: ти повинен доплатити стільки-то податків, стільки-то штрафів, стільки-то зборів. Тому бізнес прагне приховати свій прибуток».
За цих умов українські підприємці намагаються повернутися до податкової реформи. У середу за ініціативи Платформи В2Future та Інституту ліберальної економіки було розпочато громадську адвокаційну кампанію на підтримку системного законопроекту, в якому пропонується замінити податок на прибуток податками на виведений капітал і на дивіденди. Прибуток, отриманий і залишений в Україні, використаний на розвиток виробництва, на створення робочих місць, пропонують автори ініціативи, оподатковуватися не повинен.
Про тактику відповідного руху журналістам розповів активний учасник недавніх податкових дискусій, підприємець і голова Інституту ліберальної економіки Павло Себастьянович. За його словами, податок на виведений капітал може кардинально змінити економіку України. Тому ветеран руху за економічні реформи закликає бізнес об’єднатися довкола ідеї податку на виведений капітал і створити силу («Ініціативу «Бізнес за майбутнє»), яка переконає чи змусить парламентаріїв ухвалити відповідний закон. За його словами, до цієї кампанії вже приєдналося близько 200 бізнесів. «Ми працюватимемо з народними депутатами, з парламентськими фракціями і групами, аби цей закон було внесено у Верховну Раду, обговорено і проголосовано».
Засновник компанії «Текстиль-контакт», президент асоціації «Укрлегпром» Олександр Соколовський не зараховує себе до авторів проекту про податок на виведення капіталу, але, як бізнесмен і власник низки компаній, вважає, що успіх цієї ініціативи залежатиме передусім від того, чи підтримає її бізнес. Ситуацію, що склалася в податковій сфері, він називає «кричущою» і зазначає, що попри розмови про реформи реальних змін не відбулося, та бізнес і не бачить, що може відбутися найближчим часом. «Влада жодних реальних кроків не робить. І завдання бізнесу зараз, — каже він, — полягає в тому, аби допомогти владі зробити рішучі й ефективні кроки».
Представник легкої промисловості зазначає, що всі пропозиції щодо вдосконалення податкового поля поки що наражаються на заперечення на кшталт «це може призвести до скорочення надходжень до держбюджету». У результаті податкових реформ практично немає, але ВВП все одно скоротився за останні два роки більш ніж удвічі — до 80 мільярдів доларів, і цього року теж немає передумов, щоб ми вийшли на велику цифру. На душу населення ВВП в Україні становить дві тисячі доларів, що є найнижчим показником в Європі. Зарплати у нас теж найнижчі на континенті. І це єдина з конкурентних переваг, які можуть привернути інвестора. «Це для нас є цілковитою безвихіддю і веде до деградації держави, — переконаний Соколовський, — до перетворення її на бананову республіку. Для України це катастрофа».
Та все ж він упевнений, що владі все ж таки доведеться проводити реформи — без них нічого не досягти. Владі треба домовитися з бізнесом про його вихід із тіні (50% економік у нас у тіні — про це ми почули вчора на зустрічі з міністром економіки), а поки що все йде навпаки: аби не розоритися, зберегти трудові колективи, підприємства вимушені мінімізувати податки — або залишатися в тіні, або йти у тінь. І підприємці так чинять не тому, що вони не патріоти своєї країни, а тому, що інакше їм не вижити.
«Суспільного договору між владою і бізнесом як не було, так і немає», — каже Соколовський. За його словами, суспільний договір повинен мати на увазі не лише окремі пункти податкової реформи. Вона повинна стати відправною точкою для системних реформ. «Підприємці втомилися бути злочинцями у своїй країні, а в нинішній системі більшість бізнесів вимушена ухилятися певним чином від податків, — наголошує Соколовський, — а інвестори, коли бачать нашу подвійну бухгалтерію, не хочуть інвестувати». Якщо пропонованих податкових змін не буде з 1 січня 2017 року, економічний результат країни, на думку Соколовського, може бути ще гіршим, ніж у 2014—2015 роках.
«Ми, підприємці, опинилися зараз у порочному колі, — зазначає підприємець, представник Асамблеї громадських організацій малого і середнього бізнесу України Едуард Курганський. — Якщо ти сплачуєш податки — стаєш неконкурентоспроможним порівняно з тими бізнесами, які від цього ухиляються. А якщо не сплачуєш — втрачаєш можливості для захисту своєї приватної власності, тому що вона практично нелегальна. Ми повинні це коло розірвати». Він переконаний, що це можна зробити, змінивши податкову систему так, щоб вона не була прив’язана до прибутку.
«Розпочинаючи цю кампанію, ми сподіваємося змінити податкову систему таким чином, щоб вона давала змогу людям не приховувати своїх доходів», — наголошує Курганський і нагадує, що такий ефект отримали, коли 1998 року було запроваджено єдиний податок для малого бізнесу. Вже через рік надходження до бюджету від малого бізнесу зросли у кілька разів. Настав час зробити приблизно те ж саме для загальної системи оподаткування, переконаний підприємець.
Утім, завдання в ініціативи «Бізнес за майбутнє» не з легких. «День» запитав у Соколовського, чи не бояться автори законопроекту, що у відповідь їм настільки підвищать решту податків, що прибутку практично не залишиться. «Бояться, — відповів він. — Але якщо змінити всі одразу податки не вдається, то потрібно починати з одного і поступово йти до мети. Адже єдиний соціальний внесок зменшили. Так потихеньку потрібно пробивати й решту — приводити систему до ладу».
