Ще на початку свого прем’єрства Юлія Тимошенко привселюдно заявила про свою нелюбов до податку на додану вартість. Проте це її почуття залишилося, мабуть, платонічним. Хоча проблем із ПДВ вище голови. З одного боку, податок критикують платники податків, переважно експортери, які звинувачують державу в хронічній заборгованості з його повернення (за шість місяців рештки невідшкодованих сум досягли 7 млрд. грн., із яких прострочені суми в розмірі понад 3 млрд. грн., йдеться в повідомленні прес-служби Генпрокуратури). Але одночасно можна почути й заяви податкових служб про кількість махінацій з ПДВ і псевдоекспортом. Та найбільш криміналізований і навіть деструктивний, за словами першого віце- прем’єра Анатолія Кінаха, український податок живе і здоровіє. Що ж заважає його вiдмiнi? Кінах каже, що вважає його вiдмiну протягом найближчих двох років нереальним. Що думають про це експерти «Дня»?
Олександр ПАСХАВЕР , радник Президента України:
— ПДВ — це загальноприйнятий податок, що працює в багатьох країнах світу. Чому ж Україна повинна його відміняти? Я не вбачаю в цьому необхідності. Інше запитання, як його треба правильно адмініструвати і як це адміністрування покращувати. Розмови багатьох політиків про криміналізованість ПДВ призводять до природного висновку: якщо вже в нас країна криміналізована, то й податки в ній кримінальні. А ми ж хочемо бути європейською країною, де такий податок нормально працює. Отже, наше оподаткування має хоча б за структурою відповідати загальноєвропейському. Поставимо краще запитання про те, що треба знизити ставки ПДВ. Адже чим менші ставки ПДВ, тим менше бажання його криміналізувати. Питання ставок узагалі не пов’язане ні з самим податком і навіть — із системою оподаткування. Це питання загальної політики. Відповідь на нього можна знайти, лише вирішивши, які пенсії та соціальні платежі держава має намір виплачувати людям. Чи нормально, скажімо, те, що в доходах середньої української сім’ї соціальні виплати перевищують кількість трудових заробітків? Тільки знайшовши відповіді на ці запитання, питання загальної економічної політики, можна говорити про ставки різних податків, у тому числі й ПДВ.
Ксенія ЛЯПІНА , народний депутат:
— Я критично ставлюся до ПДВ, проте я бачу, що це єдиний податок, який реально, і не раз на півроку, а кожну декаду поповнює бюджет. А мати податок, який регулярно та рівномірно підживлює бюджет, дуже важливо, оскільки, як усі розуміють, пенсії треба виплачувати раз на місяць, а зарплати бюджетникам — двічі на місяць. Безумовно, з урахуванням того, як це все прописане в законі, сьогодні є певна частка, скажімо, не криміналізації, а корупціємісткості. Постійно приймаються рішення на зразок — цьому віддам, цьому не віддам. Плюс — різні махінації з ПДВ, як і з усіма податками. Просто чим вищий податок, тим вищі ставки в грі, тим витонченіші махінації. Розумної альтернативи ПДВ я поки що не вбачаю. Податок із продажу також міг би стати постійним джерелом податків для бюджету, оскільки це податок із споживання, а споживання відбувається постійно. Гірший чи кращий цей податок, ніж ПДВ, — це складне питання, що вимагає професійного дослідження й уже точно не політиками. Наша система оподаткування і так украй політизована. У податку з продажу також багато плюсів і мінусів, проблем з адмініструванням. Цілком можливо, через чотири роки ми б також говорили про те, що це найкримінальніший податок, який дає широке поле для діяльності різних махінаторів.
Микола КОМПАНЕЦЬ , президент Української зернової асоціації:
— Щоб відмінити ПДВ, державі треба розробити певну процедуру, підготувати відповідний закон. Ми перебуваємо в оточенні держав, де бізнес платить ПДВ, але ми не в змозі зрозуміти, як все це в них відбувається. Тому спірне твердження, що відміняти цей податок необхідно. Що таке ПДВ? Це ж не прибуток. Я, купуючи зерно, плачу ПДВ, і коли я його експортую, я повинен отримати його зворотно. Жодних перевірок згідно із законом бути просто не повинно. Нові правила, перевірки проходження товару — виключно фантазія нашого керівництва, в законі це не передбачене. Якщо ПДВ повертати, від цього виграє і трейдер-експортер, і безпосередній виробник продукції. Якщо його не повертати, проблеми починаються в усіх. Тому необхідно чітко усвідомити, що ПДВ — це не бюджетні гроші, це гроші, які платять усі ланки виробничого ланцюга. Виробник вимушений платити ПДВ, купуючи насіння, мінеральні добрива, засоби захисту, техніку та паливо, а якщо грошi не повертають, йому доводиться ще й оплачувати збитки експортерів, які знижують закупівельну вартість. Ось головний постачальник ПДВ, а не бюджетні кошти, як помилково прийнято вважати.
Я впевнений, якщо ПДВ вчасно та повністю повертати, його можна і треба залишити. А якщо ситуація розвиватиметься, як і зараз, тоді його краще відмінити, щоб прибрати цей антагонізм. Нащо народу зайве напруження, зайве протистояння між керівництвом держави та бізнесом. На цьому виникає стільки неприязні, невдоволення, що викликає кризу в державі. Коли людина влазить у ПДВ, вона має право розраховувати на його повернення. Коли цього не відбувається, вона просто ризикує збанкрутувати. Великі оператори витримують, а ось малому та середньому бізнесу стає погано. Розумною альтернативою могло б стати збільшення податку на прибуток або введення податку на обіг.
Сергій СРІБНИЙ , заступник голови правління страхової компанії «Скайд-Вест»:
— Державі потрібні гроші до бюджету. Вона знаходить будь-які шляхи, щоб їх туди залучити. Якщо зараз притьмом відмінити ПДВ, я вважаю, дуже хороше джерело доходів просто пропаде. Ніхто на цей крок не наважиться. Гадаю, зараз держава шукає додаткові джерела фінансування, щоб потягнути ті соціальні програми, які вона на себе звалила. Відмінити ПДВ — відмовитися від усього цього. А це автоматично поставить уряд в незручне становище і примусить його розписатися у власному непрофесіоналізмі та невмінні тримати слово. На їхньому місці я б почав розглядати саму ідеологію стягування та відшкодування ПДВ, але не його вiдмiну — за цей податок багато хто триматиметься до останнього. Введення альтернативного податку з обігу — також питання спірне. Якщо зробити його зовсім невеликим, держава практично нічого не виграє і свої збитки відшкодувати не зможе. Зробити його великим — вдарити бізнес. Тут також необхідно все ретельно аналізувати та зважувати. Інакше може вийти ситуація, що, послухавши крики бізнесу про згубний вплив невідшкодованого ПДВ і відмінивши його, уряд зробить ще гірше.
Ігор БУРАКОВСЬКИЙ , директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій:
— Я вважаю, що скасування ПДВ — найбільша помилка, яку може зробити держава. Бо це нейтральний податок до економічних пропорцій, тому його варто тільки модернізувати та покращувати, але вже аж ніяк не прибирати з податкового поля. Будь-яка інша заміна призведе до поганих наслідків для всієї економіки держави. Та й немає реальної йому альтернативи — податок про продаж також викликає безліч суперечок і пересудів. Сам по собі ПДВ не є ні кримінальним, ні демократичним. Система української держави робить його таким. Наприклад, закон всесвітнього тяжіння також є негативним, оскільки ми, спотикаючись, падаємо. Але ніхто ж не говорить про те, що цей закон треба скасувати. Точно так само і з ПДВ.
