Посли країн «Великої сімки» (G7) закликали українських депутатів підтримати урядовий проект Держбюджету на 2016 рік та доповнення до Податкового кодексу. Відповідну заяву опублікувало посольство Німеччини 22 грудня у Facebook.
«Реформи, з яких Україна взяла на себе зобов'язання відповідно до програми її співробітництва з МВФ, стануть вирішальним чинником відновлення економічної стабільності і повернення України на шлях до зростання і процвітання. Ми закликаємо депутатів Верховної Ради України до дбайливого виконання своїх повноважень, аби не ставити під загрозу цю програму» - йдеться в заяві.
Рада розглядатиме проект Державного бюджету 24 грудня. Крім того, спікер ВР Володимир Гройсман заявив 21 грудня, що парламент може зібратися на позачергове пленарне засідання, якщо не встигне на поточному пленарному тижні розглянути питання, пов'язаними з прийняттям державного бюджету України на 2016 рік та внесенням змін до Податкового кодексу.
Сьогодні ж депутати не підійшли навіть до планового першого читання Закону про Державний бюджет на 2016 рік. Хоча його положення є достатньо дискусійними, і вже викликали декілька хвиль обурень як в експертному так і в бізнес середовищах.
У кулуарах ВРУ «Дню» вдалось поговорити про все це із першим заступником міністра фінансів України Ігорем Уманським.
- Завтра депутати мають голосувати податкові зміни, бо сьогодні не вистачило голосів. Якщо їх не приймуть, яка вірогідність прийняття бюджету на 2016 рік на старій податковій базі? Чи не стане тоді це причиною припинення співпраці МВФ з Україною?
- Відповісти на це питання складно, бо правда - в деталях, від яких залежатиме суть компромісу. Вже тиждень його намагаємося знайти з керівниками фракцій і головних профільних комітетів. Загальна дискусія зводиться до того, що є бажання шукати податковий компроміс, але яким він буде остаточно - важко сказати. Відтак важко прогнозувати, якою буде реакція МВФ. Якщо виходити з економічної логіки, а не бажання задовольнити чиїсь інтереси чи лобістські наміри, тоді можемо почати діалог з МВФ. Якщо ж буде просто збільшення видатків без проведення структурних реформ і реальних змін в економіці, то навіть починати цей діалог не варто.
- Для МВФ головне, аби не було великого дефіциту бюджету, а як цього досягнути – вибір уряду.
- Не зовсім так. Є вимоги щодо розміру дефіциту, але окрім цього є й низка умов щодо проведення структурних реформ у пенсійній сфері, медицині, державній службі, фінансовому секторі. Без проведення структурних реформ, МВФ не продовжуватиме програму з нами.
- Однією з основних вимог Фонду називають скасування спец режиму по ПДВ для АПК і переведення всіх аграріїв на загальну систему оподаткування. Це так?
- Це - дійсно вимога МВФ. Загальний його підхід - жодних превенцій у податковому законодавстві за галузевою, чи іншою ознакою.
- Але Україна ішла на цей крок вимушено, бо в рамках СОТ пряма бюджетна підтримка АПК - 3 мільярда гривень. Якщо відмінимо спец режим, то галузь лишиться ні з чим і сектор, за попередніми оцінками експертів, впаде у 2016 році на 10-12%.
- 3 мільярда гривень – це питання до того, в який спосіб проводилися переговори з СОТ і як формувалися всі «кошики» в рамках угоди і суми допомоги в гривні. Тоді хотіли дуже швиденько підписати угоду з СОТ і по суті здали фактично всі позиції, в тому числі по аграріям. На мій погляд, у діючій системі координат ми опиняємося в ситуації, коли не зможемо навіть на рівні не дуже багатих європейських країн забезпечити належну підтримку АПК. Тому треба підіймати питання на переговорах з СОТ і домагатися більш-менш адекватних умов підтримки АПК , які є в ЄС.
- Які позиції принципові для Мінфіну, аби отримати бюджет розвитку і витягнути економіку з «ями»?
- Завдання бюджету - забезпечити зобов’язання країни. В умовах економічного спаду, обмеження можливостей платників податків сплачувати податки, в умовах дефіцитності запозичень бюджет може бути тільки інструментом стабілізації. А «витягувати» має інвестиційна політика і залучення грошей на створення нових робочих місць. Це - загалом завдання держави.
- Як відображена у проекті бюджету на 2016 рік обіцяна фінансова децентралізація?
- Децентралізацію планував і вносив Мінфін ще в грудні 2014 року. Наразі ми не бачимо іншого шляху, аніж підтримувати цю ініціативу. Саме тому доходи місцевих бюджетів виростуть з наступного року на 40%, тобто ще плюс 41 мільярд гривень.
