Україна та ЄС продовжать переговори щодо імплементації угоди про Зону вільної торгівлі. А вже за тиждень, 16 грудня, Європейський Союз розгляне низку питань, пов’язаних з Україною. «Ми прийняли рішення і домовилися з президентом Єврокомісії та президентом Європейської ради про те, що 16 грудня відбудеться міні-саміт з участі обох президентів, ключових єврокомісарів, де буде розглянуто не лише питання безвізового режиму, а й питання запровадження поглибленої та всеосяжної ЗВТ із 1 січня 2016 року», — заявив днями Петро Порошенко.
Нагадаємо, що минуло вже понад рік, відколи ЄС в односторонньому порядку зняв митні обмеження для української продукції до моменту набуття чинності Угодою про ЗВТ. А з початку наступного року вже європейські підприємці зможуть постачати в Україну на безмитній основі свої товари та послуги.
«ЛИШЕ ТРЕТИНА УКРАЇНСЬКИХ ЕКСПОРТЕРІВ СКОРИСТАЛИСЯ ПРЕФЕРЕНЦІЯМИ»
Втім, чи готові вітчизняні підприємці до європейських гостей? Схоже, що не дуже. Адже, згідно з оцінками Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, лише треть українських експортерів скористалися автономними преференціями з боку ЄС. Звісно, більша частина цих компаній — малі та середні підприємці. «Тобто для наших виробників вийти на нові ринки, не в сусідню область, а в сусідню країну — це насамперед юридичний та мовний бар’єри. У великої компанії немає проблем з тим, щоб найняти собі перекладача. А для дрібного чи середнього виробника — це вже проблема. З виходом на ці ринки підприємцям можуть допомогти торговельно-промислові палати — документацією, юридичною консультацією, підготовкою до міжнародних виставок. Цього не було зроблено», — додає бізнес-тренер та консультант з питань підвищення ефективності роботи компаній Вікторія Олешко.
Однак мова, юридичні нюанси, окупація Криму та війна на сході країни — не єдині проблеми, що заважають вітчизняним малим і середнім підприємцям освоювати європейські ринки, говорить Олешко. Важливою перешкодою є й банальна неготовність українських виробників до європейських правил гри. «Якщо ми з першого січня запускаємо ЗВТ з ЄС, то зобов’язані, згідно з цією угодою, привести свою нормативно-правову базу у відповідність до норм ЄС. Це стосується стандартизації, метрології, технічних стандартів — пласт роботи неймовірний. Наразі якоїсь діяльності в цьому напрямку немає», — констатує бізнес-консультант.
За її словами, сучасний менеджмент сьогодні пропонує значну кількість інструментів, які добре опрацьовані і науково обґрунтовані. За їх допомогою підприємці можуть оптимізувати якість виробничих процесів і, як наслідок, продукції та послуг. «Якщо якість — це сукупність параметрів, то їх потрібно виставляти й керувати ними», — каже Олешко.
При цьому потрібно дотримуватися безперервного покращення процесів, або так званого принципу «колеса Демінга». «Ми зібрали інформацію, розробили план, запустили проект і потім перевіряємо, чи спрацювали наші ідеї. Ведемо спостереження за зворотним зв’язком, коригуємо і закриваємо проект. Насправді — все просто і базується на здоровому глузді», — пояснює Вікторія Олешко.
ТРИ «КИТИ» ЗДОРОВОЇ КОНКУРЕНЦІЇ
Найчастіше управління якістю у виробників асоціюється з міжнародними стандартами ISO. «Ці стандарти універсальні. Не має значення, до якої галузі належить підприємство, велике воно чи мале», — додає бізнес-консультант.
Базові принципи ISO — орієнтація на споживача, лідерство керівництва, зацікавленість працівників, процесний підхід, постійне покращення, прийняття рішень на основі фактів, взаємовигідні відносини з постачальниками.
Корисною для підприємців стане також методологія ощадливого виробництва. «Якщо ISO працює над підвищенням якості через стандартизацію, то ощадливе виробництво — через усунення втрат», — говорить бізнес-консультант. Цей принцип завжди ставить перед підприємцем питання — за що готовий платити споживач? Всі інші витрати — робота бухгалтерів, менеджменту, логістика — споживача не цікавлять і цінності продукту не надають. Цей принцип дає змогу непотрібні ланки виробництва прибрати, а ті, що потрібно залишити — спросити і скоротити витрати на них.
Ще одна методологія — «Шість сигма», яку було розроблено компанією «Моторола». Йдеться про стратегічний підхід до вдосконалення бізнесу. Його суть — пошук та виключення причин помилок або дефектів у бізнес-процесах через зосередження на тих вихідних параметрах, які є критично важливими для споживача. При цьому виготовляти продукт потрібно без відхилень від заданих параметрів.
«Все базується на здоровому глузді, всі ідеї перетинаються. Всі вони йдуть в одному напрямку і в жодному разі не конкурують одна з одною. Не можна сказати, що доводиться обирати між сигмою, ощадливим виробництвом чи стандартами ISO. Вони чудово працюють разом і дають хороший синергетичний ефект», — пояснює Вікторія Олешко. За її словами, ISO, насправді, це база, а з другого боку — закономірний результат. Якщо підприємство запроваджує ощадливе виробництво, то з часом розпочне процес стандартизації. «То чому б не зробити це з урахуванням вимог ІSО й отримати заодно сертифікат? Це не обов’язково, але це — додаткова перевага», — каже Олешко.
ДО ТЕМИ!
Наталія МИКОЛЬСЬКА: Україна не буде вносити жодних змін до тексту Угоди про асоціацію на вимогу Російської Федерації
Ми готові вести переговори до того часу, поки російська сторона не буде застосовувати ембарго і підвищувати мита, але тільки у тих сферах, де Російська Федерація готова обґрунтувати свої занепокоєння. Водночас, жодних змін у текст угоди вносити не будемо. Може йтися про певні перехідні періоди для доступу російських товарів на ринки України, або двосторонні взаємні домовленості щодо контролю, наприклад, за визначенням країни походження, — зазначила в ефірі радіо «ВЕСТИ» Торговий представник України Наталія Микольська. — ...У нас уже зупинено експорт до Росії низки продовольчої продукції, починаючи від сирів і закінчуючи картоплею та цибулею. Найбільший ризик і найбільші проблеми можуть виникнути для м’ясної галузі, оскільки по деяких видах м’ясної продукції частка експорту до РФ становить 95%.
