Для того, щоб привернути увагу влади, громадськості та промислових структур до теми вторинної переробки відходів, у світі 15 листопада проводять Всесвітній день рециклінгу (вторинної переробки).
Нераціональне використання земних ресурсів привело до того, що вже витрачено майже третину цих ресурсів, нарікають екологи. Тому важливою темою є пропагування і застосування способів економного споживання нових ресурсів. Люди шукають альтернативу заміни первинних ресурсів і знаходять способи вторинної переробки вже використаних виробів чи матеріалів.
Щосекунди в світі з’являється 3,8 кг «екологічно нешкідливого сміття»: недоїдки, яєчна шкаралупа, шкірка від картоплі та інше. Це 29% від середньостатистичного сміттєвого кошика сучасної людини. Інше сміття: 25% — картон і папір, 13% — скло, 11% — пластик, 4% — метал і 18% — інші матеріали. На смітники викидають 7 млн тонн одягу, з яких тільки 12% переробляється. Найпоширеніше сміття — сигаретні недопалки. Щороку їх викидається понад 4 млрд штук.
Екологи вважають, що сміття треба грамотно утилізувати, а ще краще — переробляти, даючи вже використаній сировині друге життя. Сьогодні в Європі під утилізацією сміття розуміється його сортування і використання в якості вторсировини. Найкраще зі своїм сміттям справляється Швеція, переробляючи 99% від загальної кількості відходів. За нею йде Австрія і Німеччина. В Україні ж лише 5%.
Два місяці тому — 2 вересня — «День» підготував спецномер («Оголошуємо санітарний день», центральною темою якого було правильне поводження зі сміттям як елемент національної ідеї для України. Цей номер тоді викликав резонанс і значний інтерес як у представників профільного Міністерства, так і в експертному середовищі.
Міністр екології Остап СЕМЕРАК назвав ситуацію, в якій сьогодні перебуває країна, «сміттєвим колапсом». «Запевняю, що більше вже немає ні змоги, ні морального права ховати сміття в кущах та закинутих полігонах, ярах чи галявинах і при цьому робити вигляд, що нічого не відбувається», — написав чиновник на своїй сторінці у «Фейсбуці», анонсуючи роботу над єдиною Доктриною поводження зі всіма видами відходів в Україні.
«Розраховую на підтримку та розуміння всіх, кому небайдужа доля нашої країни, хто хоче жити збалансовано — з чистим повітрям, водою, лісами та ґрунтами і відповідно вищою якістю життя та його тривалістю!.., — говорить міністр. — Не здолавши сміття зараз, воно швидко здолає всіх нас, незалежно від статків і можливостей — без адвокатів, присяжних та суддів».
Семерак обіцяє, що «вже у грудні напрацювання передадуть на затвердження уряду».
Що готує Міністерство для українців в День ресайклінгу ми поговорили з членом робочої групи з розробки Стратегії поводження з відходами, експертом РПР-Довкілля Тетяною ТЕВКУН:
— Зараз в Міністерстві екології пишеться нова стратегія поводження з відходами. І, як пообіцяв міністр Остап Семерак, вона має бути завершена до кінця року. Паралельно, за його словами, вони повинні будуть розробити нове законодавство по сміттю. В новій нормативній базі ми повинні впровадити європейську ієрархію поводження з відходами, відповідно до Директив. До слова, Україна два роки тому взяла зобов’язання імплементувати Директиви ЄС по поводженню з відходами за три роки. Якщо Україна не встигне, або не виконає взагалі цих зобов’язань, то це матиме негативні наслідки для нашого іміджу. Але я б не хотіла про це думати. Хочу вірити, що ми встигнемо. Якщо міністр виконає всі свої обіцянки, які він дав. в тому числі, публічно, то ми виконаємо взяті перед ЄС зобов’язання вчасно також при умові що буде якісно працювати Парламент.
Я входжу в робочу групу з розробки Стратегії поводження з відходами. Завтра (16 листопада 2016 року. — «День») буде чергове обговорення. Я оцінюю рівень її готовності на 30%.
— Які найбільш проблемні місця, на вашу думку? У чому робочій групі важко дається досягнення консенсусу?
— Як таких розбіжностей немає. Стратегію, реально, пишуть іноземні експерти. Але вона буде чутлива до нашої внутрішньої ситуації, тому що в робочій групі представлені і наші експерти.
Ось, чого я боюсь, — це проблем під час її обговорення. Тому що у нас дуже багато стейкхолдерів у цій темі і важливо щоб ми досягли консенсусу.
— Про що йдеться?
— Наприклад, прогнозую що виробники упаковки хотітимуть, аби в стратегії була представлена виключно їхня позиція на поводження з відходами від упаковки. У нас є законопроект про упаковку та відходи упаковки, який поданий до Верховної Ради, наразі він відхилений Комітетом.
Є й інші люди, які представляють інші сфери та інші інтереси. І дуже важливо, щоб ми в Стратегії досягли консенсусу. Тому, на мою, думку дуже добре, що ми запросили іноземних інвесторів для модерації комунікації і зі стейкхолдерами, і з експертами, і виробниками, і громадськістю, і з переробниками... Їх представники також включені до робочої групи.
— Чи рахується й економічний ефект для країни в цій стратегії?
— Так. Крім того, там буде чітко прописано графік можливого покращення ситуації з відходами. Це — нереально з обробки см8іття на рівні 5% перейти відразу навіть на 50%, я вже не кажу на 90%, чи більше. Для того, щоб зробити стрибок з 5% до 50%, при дуже гарних інвестиційних умовах, потрібно 10 років а то і більше.
— Що заважає Україні сьогодні перейти на цивілізовані рейки поводження зі сміттям? Питання в грошах. людях, законах?
— Все те, що ви перерахували плюс в інвестиціях, але вони залежать від тарифів. У нас дуже низькі тарифи на захоронення сміття. Держава потребує впровадження дуже зрозумілої політики щодо стратегії поводження з відходами. Інвестор повинен чітко розуміти, що коли він вкладе гроші в завод, то він не буде простоювати порожнім, що у нього буде сировина. Бо людям буде економічно не вигідно викидати сміття на звалища. Значно вигідніше — здати його на переробку. Також має бути впроваджена так звана модель розширеної відповідальності виробника при якій виробник товарів сам відповідає за утилізацію цих товарів після кінцевого споживання (це може бути як у грошовій формі так і коли виробник сам організовує систему збирання та утилізації, а можливо і їх поєднання).
— Коли, за прогнозами робочої групи, Україна реально може досягти, скажімо, німецького рівня поводження зі сміттям?
— Якраз Стратегія повинна дати відповідь на це питання. Поки що цього не прораховано. Але я розраховую, що нам вдасться розробити розумний графік підвищення тарифів. Наприклад, у Європі люди, в середньому, віддають 1% своєї заробітної плати на обробку сміття. Звичайно, для українців, які перебувають у реально скрутній економічній ситуації, говорити про підняття тарифів на вивезення та обробку сміття, сьогодні дуже складно.
