За якихось кілька місяців в столиці було пограбовано шість банків. Преса вже встигла порівняти столицю України з Чикаго 30-х. У світлі таких подій логічно було б задуматися над удосконаленням безпеки. Адже саме погана організація охорони та безпекової роботи стала стимулом для злодіїв, які змогли переконатися у безкарності та високій рентабельності свого «бізнесу». Крім того, безпека банку є вагомою складовою іміджу, що впливає на вибір потенційними клієнтами фінансової установи, якій би можна було довірити свої «кровні». Деякі банки зрозуміли це і включили в свою програму розвитку вдосконалення системи безпеки.
Дуже серйозно відреагував на загрозу OTP Bank. В започаткованому ним процесі рестайлінгу знайшла відображення і програма удосконалення системи безпеки. «В середньому мінімальна сума (на нову систему безпеки) — 25 тисяч євро на відділення», — зазначає член правління ЗАТ «ОТП Банк» Лілія Лазепко.
«Наш банк починає відкривати відділення нового типу, які створюють за моделлю материнського банку. Враховуючи всі стандарти обслуговування безпеки. На сьогодні ми вже відкрили десять відділень угорського типу і до кінця року плануємо, що наша мережа охопить більш ніж сто відділень», — розповідає вона.
Що саме входить в стандарти безпеки даного банку, журналістам пояснив голова правління ЗАТ «ОТП Банк» Дмитро Зінков. «Наш материнський банк в Угорщині досить серьйозно підходить до побудови системи безпеки. Практично ми взяли той досвід, який був у материнського банку. Окрім того, ми вивчили нормативну базу, вимоги НБУ, служб безпеки, міліції. Їх втілення у життя надійно захистить наш персонал, клієнтів і цінності відділень, — розповідав він журналістам. — Усі наші відділення вже мають фізичну охорону, тобто стаціонарний пост, на якому знаходиться співробідник безпеки, що спостерігає за поведінкою клієнтів для того, щоб попередити несанкціоновані дії».
Та охоронець без зброї, який покликаний слідкувати за дисципліною у відділенні, може виставити за двері п’яну людину або перешкодити грубощам з боку клієнтів до працівників банку, але ж ніяк не зможе протистояти озброєним нападникам. В такому випадку акцент у питанні безпеки переносять на технічні засоби.
«Перш за все ми вважаємо за необхідне побудувати ситему перешкод несанкціонованому доступу зловмисників у відділення, — пояснює принципи безпеки банку Зінков. — Банк має сучасний інженерно-технічний захист щодо вторгнення у відділення, тобто всі вікна і двері обладнані відповідними датчиками для того, щоб контролювати доступ». На цьому у використанні технічних «штучок» банк не обмежується. За словами голови правління, тут розроблена багаторівнева ситема контролю сигналізацій, є система тривожної сигналізації, тобто у кожного працівника банку є так звана тривожна кнопка для виклика групи швидкого реагування, яку забезпечує та компанія, яка відповідає і за фізичну охорону.
Крім того, в банку побудована багаторівнема ситема контролю доступу. «Тобто є двері, в які клієнт ніколи не зайде, бо є електронний контроль доступу і подолати його не маючи відповідної авторизації —неможливо», — пояснює голова правління.
Система охорони передбачає і відеоспостереження, «необхідне для того, щоб побачити небезпеку, достовірно відобразити і зафіксувати, задокументувати всі події, які відбувалися чи відбуваються у відділенні». За словами Зінкова, такою системою спостереження забезпечені всі входи-виходи, і така ж система відеонагляду є на кожному рабочому місці співробітника, який працює з коштовностями. «Воно дає змогу в режимі он-лайн спостерігати з центру за всім, що відбувається у всіх відділеннях на територї України — звідси швидке реагування на події», — задоволений технічним можливостями засобів безпеки Зінков.
Є в запасі у банку й інші засоби. «Є деякі ноу-хау, які дісталися нам від материнського банку. Це зокрема надійні сейфи, які передбачають певну часову затримку на вскриття сейфу», — розкриває «маленькі секрети» Дмитро Зінков. За його словами, завдяки такому сейфу, «навіть якщо є акт нападу, видача або не видача коштів не залежить від дій касира». «Це певні технологічні знахідки, які захищені авторським правом, і наші співробітники не можуть видати нападникам гроші, навіть якщо їх вимагатимуть», — підводить він підсумки, підкреслюючи, що «ця система банківської безпеки, яку зараз встановлюємо в Україні, пройшла перевірку в Угорщині».
На технічні засоби безпеки покладаються й інші банки. Так, за словами заступника голови правління АКБ «Укрсоцбанк» Сергія Побережного, «Укрсоцбанк» робить акцент на технічні засоби захисту: тривожні кнопки, сповіщення міліції по певним каналам зв’язку, відеокамери, захищенність самих касирів — вони знаходяться в кабінах, виготовлених згідно вимогам Нацбанку тощо». «За останні п’ять років у АКБ «Укрсоцбанк» пограбувань не було», — звітує Побережний. Більш того, банк удосконалює систему безпеки.
«Нещодавно міліція звернулася до нас з пропозицією разом з іншими комерційними структурами взяти на себе витрати з установлення загальної системи міського відеоспостереження, — розказує Побережний. — Ми цю пропозицію підтримали. Зараз обираються місця, де необхідно встановити таке спостереження».
Крім того, ще одним методом, покликаним звести до мінімуму ризики і небезпеки під час надзвичайних ситуацій є робота з персоналом. «У випадку, коли все ж таки трапляються інцеденти, то для банку життя і здоров’я співробітників і клієнтів стає пріоритетом номер один, — озвучує Зінков позицію банку. — Тому дуже важливо для нас, у випадку, коли не вдалося запобiгти нападу, забезпечити і співробітників, і клієнтів надійними інструкціями, навчити їх адекватної поведінки в складних ситуаціях».
Є така практика і в АКБ «Укрсоцбанк». «Ми доводимо до відома всього нашого персоналу, який задіяний у роботі та охороні відділень, щоб вони були уважними, проводимо інструктажі з касирами, як вести себе у випадку непередбачених обставин, семінари і спеціальні заняття з іншим персоналом», — розповідає Побережний. Найголовніше, на думку Зінкова, «це чітка нормативна база, яка визначає, що співробітник повинен робити у випадку, якщо трапилася позаштатна ситуація». «Головне, щоб він не розгубився, щоб знав, яку кнопку натиснути, що відповісти і як поводитися, адже найнебезпечнішими у цих ситуаціях є паніка і непродумані дії», — впевнений голова правління ЗАТ «ОТП Банк»
Виходить, що на сьогодні банки покладаються на технічні засоби захисту більше, ніж на фізичну охорону. Та грабіжники частіше за все нападають на невеликі відділення, заходячи туди вдень. Тобто єдиною перешкодою для них може стати охоронець на посту, а ніяк не датчики на вікнах.
Сергій Побережний коментує це так: «Основна проблема для банківських установ — заборона придбання i використання зброї для свого захисту. Органи МВС в особі ДСО (державної служби охорони) монополізували весь цей ринок. Вони підвищують нам тарифи на свою озброєну охорону до неможливості. Якщо б банки мали право використовувати зброю, то це б скоротило витрати на утримання охорони і надало б нам можливість захищатися у випадку нападу на відділення. Для злочинців це також стало б серйозним стримуючим фактором. Усі комерційні банки та інші установи вже кілька років добиваються ухвалення закону про зброю, який би дозволяв приватним структурам і банкам захищати себе. Це було б так само ефективно, як і співробітництво з міліцією. АУБ внесла відповідний проект на розгляд до парламенту, однак його не прийнято. Проект обговорюється і рано чи пізно буде схвалений».
Це необхідно, наголошують в «Укрсоцбанку», «адже справді відбуваються зухвалі злочини». Причина, на думку Побережного, в безкарності нападників. «Крім того, банківська система успішно розвивається, стаючи приманкою для злочинців».
