Понад 290 зразків вин з 12-ти країн було представлено на міжнародний конкурс в Ялті, що проходив на базі інституту «Магарач». Оцінку ставили п’ять авторитетних журі — окремо по коньяках, шампанських винах, тихих виноградних винах, плодово-ягідних винах і горілках. Оцінка зразків проводилась закритим методом, вся продукція була представлена не назвами, а номерами. Для учасників конкурсу та членів делегацій в Ялті були організовані також відкриті дегустації — своєрідний майстер-клас для професіоналів.
Ялтинські конкурси вин — це багатопрофільні спеціалізовані наукові заходи. На них відбуваються також численні презентації, в першу чергу книг. Цього разу було представлено книгу патріарха кримського виноробства Германа Валуйка «Магарач». Люди. Долі. Вина-2». Про «Атлас колекційних вин «Масандри» розповів генеральний директор об’єднання Микола Бойко.
Щоб забезпечити об’єктивність оцінок вин та коньяків, представлених на конкурс, проводилась комп’ютерна обробка дегустаційних аркушів. Журі конкурсу відзначило зрослу якість винопродукції Білорусі, України й Туркменістану. Вищу нагороду виноробів — золоту медаль імені Лева Голіцина за багаторічний внесок у розвиток виноробства — директор інституту «Магарач», член-кореспондент УААН Анатолій Авідзба вручив директору Севастопольського винзаводу А. Акчуріну, головному виноробу ДП «Радгосп-завод «Алушта» Ю. Макагонову, головному виноробу агрофірми «Магарач» В. Семакову, директору ДП «Радгосп-завод «Качинский» М. Хошу.
Золоту й срібну медалі отримали шипучі напої Московського комбінату шампанських вин. Продукція московського підприємства «Рисп» відзначена двома срібними медалями. Головний приз — супер-гран-прі «Золотий грифон» — вручений виноробам кримського заводу «Новий Світ» за шампанське колекційне брют «Лев Голицин», майстрам грузинського акціонерного товариства «Давид Сараджішвілі і Еніселі» — за коньяк «Ювілейний» 50-річної витримки. Такі ж нагороди з’являться на етикетках «Мускату білого «Магарач» врожаю 1945 року і туркменської «Горілки особливої «Сердар».
Та на конкурсі не обійшлося без прикрощів. Організатори скаржились на те, що митники не пропустили через кордон велику колекцію вин з Туркменістану. «Введення митних обмежень на ввіз в Україну винопродукції, — сказав патріарх кримського виноробства, президент Союзу виноробів Криму професор Герман Валуйко, — негативно позначилося на масштабах конкурсу. Довелося, наприклад, відправляти назад у Туркменію конкурсні зразки, за ліцензію на ввезення яких потрібно було заплатити $150 тисяч. Кожен учасник конкурсу (через митний регламент) зміг привезти тільки по дві пляшки конкурсного вина». А винороби з Франції, Німеччини, Ізраїлю, що надіслали зразки своїх напоїв у Ялту, самі не змогли приїхати — їм не видали віз. «Усі ці обмеження, — сказав професор, — вийняли душу з нинішнього «Золотого грифона».
Г.Валуйку цими днями виповнилося 80 років. З них 55 років він віддав науково-виробничій діяльності. Ним створено 23 марки вин. На його рахунку понад 50 винаходів, 15 книг, понад півсотні учнів у різних країнах.
Вчений-винороб розповідає, що за період існування конкурсів найвидатнішим зразком продукції був коньяк «Кутузов» 25-літньої витримки (виробництво радгоспу-заводу «Коктебель»), запам’яталися також коньяк «Суворов» 40-літньої витримки (виробництво Тираспольського винно-коньячного заводу), коньяк «Русь» 20-літньої витримки (Одеський коньячний завод) і надзвичайно гармонійний, дуже оригінальний грузинський коньяк «Ювілейний» (виробництво АТ «Давид Сараджішвілі і Еніселі»). До речі, нині виповнюється 150 річчя першого видатного грузинського «коньячного» майстра Сараджішвілі. У Грузії, як виявляється, досі збереглися 100-літні коньячні спирти, закладені на його заводах.
А серед вин, представлених на кримські конкурси, найбільше запам’яталися Германові Валуйку напівсолодкі грузинські вина, виготовлені класичним способом. Незрівнянними були також, на його думку, зразки «Масандри». Напередодні свого 80-ліття Герман Валуйко сказав колегам, що потрібно сподіватися на відродження виноградарства й виноробства. Початок, на його думку, вже є, бо в Україні багато людей, які люблять, знають свою справу, прагнуть до майстерності, намагаються витягти виробництво з кризи...
