Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Зозуленя» для акціонера

Без закону, що регулює корпоративні відносини, працювати вже неможливо
7 червня, 2007 - 00:00

Нещодавно Президент України Віктор Ющенко обнародував низку цілей, які ставить перед собою Україна. «На перше місце виніс би турботу про поси лення та гарантії права власності», — заявив Президент у ході зустрічі з іноземними інвесторами і представниками дипломатичного корпусу. «Сподіваємося, що законопроект про акціонерні товариства буде одним із перших, які ухвалено в новому складі українського парламенту, який радикально вирішує ряд проблем», — заявив Ющенко. І дійсно, такий закон українському бізнес-співтовариству вельми необхідний. Дуже багато виникає корпоративних конфліктів, вельми частими стали рейдерські захоплення підприємств. Власники сьогодні далеко не завжди впевнені в тому, що їхнє надбання надійно захищене від різних домагань. Відсутність сучасного законодавчого акту, що регулює корпоративні відносини, часто накладає й негативний відбиток на якість управління підприємствами, на їхню ефективність, рентабельність й, отже, відрахування до державного бюджету.

Усі ці проблеми можна прослідкувати на приватному, але загалом — досить повчальному прикладі «співпраці» двох акціонерних товариств — відкритого і закритого. У останнього цього тижня збори акціонерів, але власники — «відкриті акціонери» не дуже- то впевнені, що вони спроможні взяти участь у розробці рішень. Вони побоюються, що права акціонерів будуть чергового разу порушені. На користь такого припущення свідчить досвід проведення попередніх зборів, на яке представників цих акціонерів просто і без найменших законних або навіть незаконних підстав не допустили.

Коли відкрите акціонерне товариство «Завод «Керамік» приймало рішення (у вересні 2001 р.) про створення закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Піастрелла-К», то сподівалося, що в результаті зможе підняти й оновити також і власне виробництво. Виступивши одним із засновників (йому належить 26% статутного фонду), ВАТ «Керамік» передало до статутного фонду «Піастрелли-К» частину обладнання й нерухомого майна. Зараз «Піастрелла-К» використовує у своїй діяльності приблизно половину території «Кераміка» та дуже нагадує зозуленя, яке примостилося в чужому кублі й яке викидає з нього законних мешканців.

20 квітня відбулися збори акціонерів «Піастрелли-К». На нього не були допущені акціонери — представники «Кераміки», а також посадові особи «Піастрелли-К» — член правління ЗАТ Дмитро Охота, голова ревізійної комісії Алла Зубкова й навіть голова спостережної ради «Піастрелли-К» Михайло Золотарьов. Представники акціонера опинилися перед закритими дверима й були змушені безрезультатно спілкуватися з охоронником. Він указав акціонерам місце реєстрації — на сходах, поблизу закритих дверей офісу ЗАТ. Одначе там жодного реєстратора, жодної реєстраційної комісії не було. Не було й представників інших акціонерів... Але після того, як час реєстрації закінчився (згідно з оголошенням у газеті «Вісник. Цінні папери України» — з 9.30 до 10.00), на вказаному місці з’явилися представники ЛТД «Форесдейл Інвестмент Лімітед» (інший акціонер ЗАТ «Піастрелла-К») та співробітники цього ЗАТ, які представилися членами реєстраційної комісії. Юрисконсульт ЗАТ Катерина Ковалевська при цьому заявила, що у зв’язку з технічними проблемами, а саме через те, що вона потрапила в автомобільну «пробку», реєстрація акціонерів не може бути проведена своєчасно, а тому буде продовжена до 10.30. Але процедура проводилася не лише з порушенням строків, установлених в оголошенні про проведення зборів, але й із грубими порушеннями закону «Про господарські товариства». Для реєстрації використовувався не реєстр акціонерів, який веде законний реєстратор — ТОВ «Буд», а певний внутрішній документ ЗАТ «Піастрелла-К», який було складено його співробітниками. Таким чином, ВАТ «Завод «Керамік» не було надано можливості зареєструватися для участі у зборах акціонерів згідно з чинним законодавством України.

Хотілося б зазначити, що згідно із Законом України «Про господарські товариства» навіть у тому випадку, якщо акціонер не реєструється в реєстрі, він має право бути присутнім на зборах. Однак із незрозумілих причин представники акціонера та посадові особи ЗАТ не були допущені до участі у зборах навіть без права голосу. Про це було складено відповідний акт. Одночасно голова спостережної ради ЗАТ Михайло Золотарьов був змушений викликати міліцію. Як тільки вона з’явилася, «закриті» акціонери відкрили, нарешті, доступ до приміщення, де проходили збори. Але що з цього? Представник іншого акціонера, заступник голови правління та комерційний директор ЗАТ Людмила Дніпрова в цей момент вже залишали залу через інший вихід, виносячи із собою документи, а серед них (за припущенням представників акціонера, недопущеного на збори) і пропозиції щодо зміни статуту суспільства, переобрання посадових осіб, зміну статутного фонду і т.д. Усі згадані вище рішення хотіли ухвалити, заздалегідь і навмисно позбавивши можливості бути присутнім на зборах акціонера, який володіє блокуючим пакетом, а отже — на незаконних підставах.

Чому керівництво «Піастрелли-Ко» повелося таким чином? На заводі «Керамік» припускають, що одна з основних причин цього — низький рівень управління підприємством і небажання нести за це відповідальність. Костатньо ознайомитися з фінансовою звітністю ЗАТ. Вона переконливо свідчить про те, що за 2006 рік фінансова ситуація на підприємстві у порівнянні з 2005 роком істотно погіршилася. Так, сумарна дебіторська заборгованість на початок року становила 5,24 мільйона гривень, а на кінець року виросла до більш ніж 8 мільйонів гривень. Кредиторська заборгованість за цей же період виросла майже на 6 мільйонів гривень і сягнула 16,8 мільйона гривень. Із цього можна зробити висновок про те, що платоспроможність підприємства є критично низькою та продовжує падати, у підприємства практично відсутні власні оборотні кошти. Буде достатнім сказати, що сума неоплачених кредитів на кінець року становить 7,5 мільйона гривень, непокриті збитки — 3,5 мільйона гривень, а чистий збиток підприємства — 996,8 тисячі гривень.

У чому полягають причини такої неефективної роботи? Виявити їх, при бажанні, нескладно. У акті ревізійної комісії (з ним не мали змоги ознайомитися всі акціонери, оскільки голову ревізійної комісії, як зазначалося вище, до участі у зборах не допустили), зокрема, вказується, що підприємство надає покупцям відстрочку платежу (безпроцентний товарний кредит) у середньому на 70 днів. І це на тлі отримання банківських кредитів і виплати відсотків за ними (за рік виплачені відсотки склали понад 1,9 мільйона гривень). Якщо чистий збиток підприємства становив 996,8 тисячі гривень, то в цих умовах прибуток на власний (акціонерний) капітал дорівнюватиме нулю. І це зумовлює невиплату дивідендів акціонерам ЗАТ. Постає запитання: а чи не є відстрочка платежів, що надаються покупцям (така преференція, як відомо, за «просто так» не робиться) й одночасне отримання банківських кредитів під високі відсотки основою схеми виведення прибутку та уникнення оподаткування?

Досі не відомо, чи виконав свої зобов’язання перед іншими акціонерами іноземний інвестор — «Форесдейл Інвестмент Лімітед» (зареєстрований на острові Кіпр), який повинен був поставити ЗАТ «Піастрелла-К» технологічне обладнання для випуску 1,8 мільйона квадратних метрів керамічної плитки міжнародного стандарту на рік (відомості про встановлене обладнання для акціонерів недоступні, але, за деякими даними, замість цього було частково завезено й установлено морально та фізично застаріле обладнання). На думку голови ревізійної комісії, в роботі правління ЗАТ є серйозні порушення статуту товариства: зокрема, правління не отримувало необхідних, згідно із статутом, дозволів спостережної ради на великі операції, наприклад на придбання шкіряного напівфабрикату «вет-блу»...

Словом, можна припустити, що зрив зборів акціонерів не був випадковістю. І подальші збори на «Піастреллі-К» також, швидше за все, гладко не пройдуть. Хоч голова спостережної ради і голова ревізійної комісії все ж сподіваються на розв’язання всіх питань у правовому полі. Ось тільки невідомо, чи зможуть вони пробитися крізь прогалини в чинному вітчизняному законодавстві.

Сергій СИМОНЕНКО
Газета: 
Рубрика: