У січні—вересні 2018 року рівень тіньової економіки становив 32% від офіційного ВВП. Про це повідомляється у звіті Міністерства економічного розвитку і торгівлі.
Це найнижчий рівень за останні 10 років, та на 1 відсотковий пункт менше порівняно з аналогічним періодом 2017 року.
В опублікованому міністерством звіті зазначено: цьому процесу сприяє одразу низка чинників, серед яких збереження макроекономічної стабільності, зростання доходів населення і «зміцнення інвестиційної складової економічного зростання» на тлі позитивних очікувань бізнесу. У відомстві додають — динаміка детінізації могла бути й кращою, якби не «невирішені проблеми», що негативно позначаються на розвитку економіки в цілому. Серед них згадується і «наявність непідконтрольних владі територій, утворених у ході військової агресії на території країни».
Та, попри це, згідно з документом, позитивна тенденція зберігається протягом декількох років. Із 2014 року, коли частка тіньової економіки сягала найбільшого за останні роки значення — 43 відсотки від ВВП — вона поступово зменшувалася щорічно, втративши на сьогодні майже 10 відсотків від «кризового» показника.
Натомість «зовнішні оцінки» україської економіки не такі оптимістичні. Проведене для Міжнародного валютного фонду дослідження економістів Леандро Медіни з африканського департаменту МВФ та Фрідріха Шнайдера з Університету Кеплера у Лінці свідчить — ситуація з економічною «тінню» в Україні є досить тривожною не лише у порівнянні із сусідніми країнами, але й загалом у світі.
У звіті, що було опубліковано на сайті МВФ цього року, зазначається, що у період з 1991-го до 2015 року український тіньовий сектор в середньому становив 44,8 відсотка, а станом на 2015 рік, який поки є останнім звітним періодом, він сягав показника у 42,9 відсотка. Також документ свідчить, що у 2015 році навіть такі країни, як Російська Федерація та Молдова, мали менший розмір тіньового сектору, ніж Україна — 33,7 та 39,7 відсотка відповідно.
Різниця з країнами ЄС, навіть на його східних кордонах, ще більш разюча. Так, у Польщі, Литві та Латвії цей показник становив менше 17 відсотків. Лідери ж рейтингу, такі як Швейцарія та Сполучені Штати, мають лише по сім відсотків економіки у «тіні». Водночас Україна є набагато ближчою до Ліберії та Сальвадору із показниками у 43,7 та 42,6 відсотка.
У коментарі для української редакції «Німецької Хвилі» економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Василь ПОВОРОЗНИК зауважує, що підстави говорити про певні успіхи детінізації української економіки дійсно є. Йдеться, передусім, про макроекономічні причини цього процесу. «Це фінансова стабілізація, певне зростання ВВП, відносно стабільна інфляція», — цитує експерта видання. Поворозникнагадує, що суб’єкти економічних відносин схильні використовувати перехід у «тінь» в періоди економічної нестабільності. Оскільки зараз економіка України стабілізувалася, це призвело до повернення в легальне поле тих, хто використовував тіньовий сектор задля мінімізації ризиків.
Утім, базові проблеми, що змушують українських підприємців залишатися у тіні, так і не були вирішені, додає Поворозник. За його словами, досі не відбулося суттєвих змін в системі адміністрування податків, відсутнє належне спонукання до виконання підприємствами податкових зобов’язань. Зміни в регуляторному середовищі, що відбуваються після 2014 року, мають незадовільні темпи, що, на додачу, лише знижуються із часом, додає експерт. «Чи з’явилися мотиви вести легально бізнес? Тих змін, що були, для цього не досить», — підсумовує експерт, пояснюючи разючу різницю з тіньовим сектором інших країн.
