До Віктора Черномирдіна було доволі складно пробитися під час прийому. До посла вишикувалася ціла черга охочих привітати з першим дипломатичним ювілеєм. Попри «насичений графік» винуватця свята, «Дню» вдалося поставити кілька актуальних запитань.
— Чим запам’яталася вам «посольська п’ятирічка» в Україні?
— Не можу сказати, що були лише складнощі. Але принаймні простого нічого не було. Чому? Наші відносини лише відбудовуються. Це нелегко, але й трагедії особливої в цьому немає. Проблеми були, є і повинні бути. Оскільки дві могутні держави перебувають у процесі розвитку своїх відносин. Зараз спостерігається певне затишшя, спад... Причини такої ситуації зрозумілі: змінилася влада, минули одні вибори, потім інші. Це вплинуло на відносини України не лише з Росією, а й з іншими державами. Найсумніше, що економіка самої України не найкраща. До того ж, відсутні владні структури. Тому, звісно, все не триває нормально... Хотілося б, щоб усе було по-іншому, оскільки в результаті страждають люди. Тому я переживаю з цього приводу. Я не можу сказати, що в цьому є якась вина Росії. Ми принаймні все, що треба робити, робимо. І робитимемо.
— Які існують механізми для нормалізації відносин?
— Які механізми? Власне кажучи, ні з ким вести переговори. І винуватити нікого. Не можна до прем’єра Єханурова висунути жодних претензій. Не можна звинуватити й інших. Коли все стане на своє місце? Коли почнеться якась робота? Не працює міждержкомісія, яку очолюють президенти, оскільки немає, як кажуть, «приводних пасів». Повинні ж усі працювати: уряд, комітети, підкомітети... Поки що вони не укомплектовані, що й створює поганий фон для розвитку відносин. Я не можу сказати, що між нашими країнами існує антагонізм. Але поганий фон призводить до того, що немає нормальної роботи і, звісна річ, немає результату. А звідки йому взятися?
— Російські депутати недавно звернулись із запитом до уряду з приводу можливості приєднання Криму до РФ. Чи не могли б ви прокоментувати таке рішення?
— Я не можу коментувати. Звідки? Хто подавав? Кажуть, від Жириновського...
— Справді, від ЛДПР...
— Ну, вони ж депутати. Вони мають право що завгодно запитувати.
— Але, кажуть, Дума голосувала одноголосно за цей запит?..
— Якщо проголосувала, то нехай уряд і думає.
— Вас не турбує така ситуація?
— Облиште. Жодної тривоги немає.
— В Україні деякі політики часто заявляють про можливий перегляд газових угод, що були підписані на початку року. Як ставиться до таких заяв Росія?
— Що переглядати? Треба далі рухатися, про нові угоди треба думати. Що переглядати? Рік скоро закінчиться. Мене це просто вражає. Взагалі ніхто нічого не говорить, ніхто жодних переговорів не веде з цього приводу.
— Але чи є така можливість і які ризики пов’язані з переглядом?
— Та ніякого перегляду не буде. Що переглядати? Президент України неодноразово заявляв: угода, яка була підписана 4 січня, є благом насамперед для України. Для України газ продається за найнижчими цінами на континенті. Що переглядати? Ну, перегляньте... Зараз — 95 доларів, а буде 230. Вам це потрібне? Ні? То що, переглядати?
