Науково-богословський диспут стосовно зображення загальновідомого чернігівського барельєфа ХІІ століття, відомого в колі знавців як «чернігівський звір», котрий знайшли археологи в одному з найдавніших соборів Київської Русі — Борисоглібському соборі Чернігова, заслуговує на новий виток. Цей «звір» справедливо став символом Чернігова, одначе пам’ятник в місті йому так і не встановили. Все — через «релігійні» війни. До цього часу існувала версія про те, що барельєф зображує язичницьке божество Семаргл. Одначе ніхто так і не пояснив, як язичницьке божество могло потрапити до одного з центральних християнських храмів не лише Чернігівського князівства, а й всієї Київської Русі. Існує альтернативна думка: на капітелі (верхній колоні) собору — зображення апостола-євангеліста Марка!
СИМВОЛИ СВЯТИХ АПОСТОЛІВ
Дивного звіра з обличчям лева та з крилами було віднайдено в Борисоглібському соборі Чернігова 1948 року під час археологічних розкопок. Тоді ж радянський археолог Володимир Богусевич висловив гіпотезу про те, що «звір» із християнського храму є не чим іншим, як зображенням давньоруського язичницького бога Семаргла. Одначе виразно пояснити, як «язичницьке божество» могло потрапити до одного з центральних християнських храмів Чернігівського князівства, він так і не спромігся, вдавшись до чергових припущень. Із часом інші радянські історики та краєзнавці, підхопивши гіпотезу Богусевича, стали поширювати її у своїх працях як усталену «догму» і довершений факт, підкріплюючи її гіпотезами ще одного радянського археолога — Рибакова. Це припущення настільки укорінилося в громадській думці, що навіть після розпаду атеїстичного СРСР викликало в Чернігові справжні «релігійні» війни. Через фанатизм ортодоксального духовенства пам’ятник символу Чернігова так і не встановили, хоча й намагалися. Противники і прихильники встановлення пам’ятника досі вважають зображення «звіра» язичницьким Семарглом. А чи може бути інакше?
Директор Міжнародного інституту афонської спадщини в Україні Сергій Шумило переконаний, що чернігівське духовенство, яке, апріорі, мало б знати сенс християнських символів середньовічної архітектури та іконографії, виявило у цьому питанні кричущу необізнаність.
На переконання богослова, руками духовенства в Чернігові було заборонено встановлювати пам’ятник апостолові Марку — авторові одного з Євангелій.
ЧЕРНІГІВСЬКІ СОБОРИ ЩЕ ЗАЛИШАЮТЬСЯ НЕВИЧЕРПНИМ ДЖЕРЕЛОМ ІСТОРИЧНИХ ТАЄМНИЦЬ, РОЗУМІННЯ КОТРИХ Є ВАЖЛИВИМ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ НАШОЇ ДУХОВНОЇ ІСТОРІЇ
«В християнській іконографії здавна символом святого Апостола Марка є тварина з головою лева та з крилами, — пояснює Сергій Шумило. — Царська тварина, символ могутності й сили. Крилатий лев, що майорить над Всесвітом, сповіщаючи Славу Господню, запозичений з Одкровення святого Іоанна Богослова, якому було видіння чотирьох тварин, що стережуть чотири кути Трону Господнього і чотири межі Раю, таких собі Господніх стражів (охоронців) входу до Раю».
Саме так, за словами богослова, у вигляді тварини з головою лева і з крилами, святого апостола Марка зображують на багатьох іконах і досі.
«На деяких зображеннях така фантастична істота нагадує дракона з головою тварини, як у Північній церкві монастиря Ліпса (908 р.) в Константинополі чи у Борисоглібському соборі Чернігова, — пояснює директор Міжнародного інституту афонської спадщини в Україні. — Самі дракони так само досить часто присутні у візантійській християнській іконографії, а на Афоні вони традиційно зображуються з хрестом на верхній частині іконостаса».
За словами Сергія Шумила, окрім лева святого Марка, на іконах часто зображують апостола Іоанна у вигляді орла, апостола Луку — у вигляді бика з крилами, а апостола Матвія — у вигляді людини з крилами (янгола).
Отож на світанку християнства Отцями Церкви ці крилаті апокаліптичні тварини були витлумачені як символи чотирьох євангелістів: Марка став символізувати лев, Луку — тілець, Іоанна — орел, а Матвія — янгол. І кожен із них має крила.
«Вперше тлумачення апокаліптичних тварин у вигляді апостолів подав ще у ІІ столітті св. Іриней Ліонський (130 — 202 рр.). Уже на початку IV століття святий Ієронім Стридонський (342 — 420), творець Вульгати, детально обґрунтував образ апостола Марка у вигляді крилатого лева за допомогою відповідних місць з Євангелій, — каже Сергій Шумило. — Зокрема, для св. Марка Ієронім обрав початок його Євангелія: «Голос волаючого в пустелі: «Готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки Йому» (Мк. 1,3). — при цьому гучний «кричущий» голос в пустелі ранньохристиянські теологи пов’язували з гарчанням розлюченого лева», — резюмує зв’язковий України з Афоном.
Саме так, у вигляді гарчащого лева з крилами, на думку теолога, принаймні з IV століття, прийнято зображувати св. апостола Марка на іконах, гравюрах до Святого Письма, антимінсах, Царських вратах, скульптурах і колонах храмів.
«ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ЗВІР» НЕ Є ЯЗИЧНИЦЬКИМ СЕМАРГЛОМ
Сергій Шумило висловлює версію, що до Чернігова лев апостола Марка міг потрапити, найімовірніше, з Візантії або Болгарії, після Хрещення Київської Русі.
«У тому, що він із XII століття прикрашав західний портал чернігівського Борисоглібського собору, немає нічого дивного, — каже дослідник. — До речі, поруч із ним зображений ще один християнський символ — орел, який на християнських іконах символізує ще одного святителя апостола-євангеліста Іоанна, — продовжує богослов. — Це лише вчергове підтверджує, що ми, швидше за все, маємо справу саме з християнськими символами святих апостолів-євангелістів».
Цікаво, що на капітелі з чернігівської Іллінської церкви XII століття так само присутнє зображення лева. Присутнє зображення крилатих тварин, схожих на лева та орла, й у плетиві інших творів мистецтва давнього Чернігова. Так, вони є на уламку давньоруської ювелірної форми, знайденої 2015 року під час розкопок чернігівського княжого дитинця (керівник археологічної експедиції — Олена Черненко). Проте «чернігівський лев» з Борисоглібського собору має й певні відмінності, зокрема від «західноєвропейських співбратів». Як і в Північній церкві монастиря Ліпса (908 р.) в Константинополі, «чернігівський лев», окрім крил птаха, має тіло рептилії, яке дещо нагадує дракона. Як зазначав Сергій Шумило, зображення драконів досить часто зустрічаються у візантійській християнській іконографії, а на Афоні їх традиційно зображують тримаючими хрест на верхній частині іконостаса.
Отож, на думку дослідника, символом Чернігова, як і італійської Венеції, швейцарського Лосталло, французького Жумегара та інших європейських міст, може бути стародавній християнський символ — Лев святого Апостола Марка.
«У Венеції кожен мешканець міста пишається своїм символом і святим покровителем, а в Чернігові, через незнання власної духовної спадщини і наслідки комуністично-атеїстичного минулого, чомусь вважають його «язичницьким богом Семарглом», — обурюється дослідник. — Найкумедніше з того, що деякі сучасні неоязичники навіть почали вклонятися символу св. апостола Марка як своєму язичницькому божеству, — посміхається Сергій Шумило. — Я вважаю, що барельєфи з Борисоглібського собору — як крилата тварина з головою лева (образ апостола Марка), так і орел, який в християнському іконописі символізує апостола Іоанна, цілком можуть бути символами Чернігова. Орел апостола Іоанна нічим не поступається крилатому леву-дракону. Власне, саме цей Орел, імовірно, й є давнім гербом Чернігова».
«ХИМЕРНІ ЗВІРІ» В ДАВНЬОРУСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ
Археолог, кандидат історичних наук, куратор безлічі розкопок Олена Черненко в дечому погоджується з дослідником.
«На одному з різьблених блоків Борисоглібського собору справді було зображено лева, тільки це зображення гірше збереглось. Його експонують окремо, тому про лева не так широко відомо, — каже науковець. — Утім, за іконографією можна визначити, що зображено саме лева, — характерна трактовка гриви, тіла, лап. Однак постать «звіра», яку ми всі так жваво обговорюємо, все ж таки має іншу іконографію. Хоча в будь-якому разі це — не персонаж язичницького культу», — погоджується з Сергієм Шумилом археолог.
Продовжуючи тему місцевої навколоісторичної та навколокультурологічної дискусії, Олена Черненко зауважує: «Кам’яний блок із зображеннями звіра та птаха в плетиві був знайдений 1948 року в Борисоглібському соборі в Чернігові. Археолог Богусевич доводив, що звір на камені — язичницький бог-звіроптах Семаргл. Однак, враховуючи західноєвропейські (ломбардські) аналоги білокам’яному різьбленню Борисоглібського собору, сучасні дослідники вважають «чернігівське страхіття» драконом. Дракони в середньовічних західноєвропейських «Бестіаріях» (від лат. bestia, «звір») справді до нього подібні — із такою ж собачою головою, тілом змія, двома лапами та довгим закрученим хвостом (вважалось, що сила дракона — саме у хвості). У християнській символіці дракон, змій є уособленням Зла, але піднесений до гори має протилежне значення. У Середньовіччі він асоціювався з Мідним Змієм Моісея (Чис. 21:9) та Вознесінням (Ін. 3:14-15). Саме в цій якості цей образ міг бути використаним в ХІІ ст. у архітектурному декорі чернігівського Борисоглібського собору».
За словами науковця, зображення дракона та птаха в плетиві зустрічається й в інших творах мистецтва давнього Чернігова. Так, вони є на уламку давньоруської ювелірної форми, знайденої 2015 року під час розкопок чернігівської фортеці-дитинця.
«Можна додати ще одного звіра — зображення на срібному колті (жіноча прикраса) зі скарбу кінця ХІІ — початку ХІІІ століть, знайденого 1923 року під час розкопок у Чернігові, — продовжує науковець. — Нині ця річ зберігається в Чернігівському обласному історичному музеї імені В.В. Тарновського. Ще один химерний «чернігівській звір» — з овечою головою, тілом лева та хвостом скорпіона. Зображений він на кахлі ХVІІ століття, який знайшли під час археологічних досліджень по вул. Кирпоноса 2002 року. З приводу версій богослова та науковця власну думку висловили й представники духовенства.
Настоятель храму Св. Архистратига Михаїла протоієрей Андрій Власенко: «Не варто забувати, що ранні християни взяли до своєї іконографічної системи чимало язичницьких персонажів — Орфея, Психею, Ніку, орлів, феніксів тощо. Тому чітко відокремити чисто християнську символіку неможливо. Та й непотрібно, бо всі первісно язичницькі артефакти, перетоплені в горнилі християнства, — християнські за визначенням».
Відтак «чернігівського звіра» не варто боятися. Разом із тим, на думку Сергія Шумила, Орел апостола Іоанна нічим не поступається крилатому леву-дракону. Власне, саме цей Орел і є гербом Чернігова.
