Проте неодноразові спроби створити своєрідну колективну візитну картку українського народу, не увінчувались успіхом. Адже протягом кількох століть імперська ідеологія спрямовувалася на деперсоналізацію історії українського народу, на «вимивання» в українців історичної пам'яті, на укорінення в їхній свідомості меншовартості. Таким же залишалося ставлення до українства й за радянських часів, коли після 1917 р. творцем історії став вважатися народ, рушійними силами — класи й маси, що, однак, не стало на заваді появі культу обмеженого кола осіб партійної номенклатури. Дозволялося виключно дозоване подання біографічних матеріалів про видатних українських діячів у різних енциклопедіях, та й то з огляду на їхні громадсько- політичні погляди.
Досвід підготовки національних біографічних словників, які вже є майже у 80 розвинених країнах світу, засвідчує, що об'єктивними вони можуть бути створені лише в самостійній державі, коли люди, об'єднуючись навколо ідеї незалежності, почувають себе народом.
Для реалізації цього задуму на базі Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського, де зосереджено 13-мільйонні фонди бібліографічної інформації, на початку 1994 року створено Інститут біографічних досліджень — загальнонаціональний біографічний центр України, колектив якого й розпочав підготовку Українського біографічного словника (УБС) на сучасних комп'ютерних технологіях.
В основу побудови УБС буде покладено територіальний принцип, згідно з яким у словнику мають знайти місце головним чином позитивні постаті, що діяли в українських землях на користь українства. До словника необхідно включити представників усіх національних меншин, які проживали й діяли в різні часи на нинішній території України. Отже, сучасний фундаментальний багатотомний УБС має бути настільки багатонаціональним за складом представлених персоналій, наскільки поліетнічним і полікультурним є українське суспільство.
Нижня хронологічна межа УБС повинна визначатися часом поселення греків на теренах сучасної України — VII—VI ст. до н. е. Засновані ними в Причорномор'ї міста- держави протягом віків мали великий вплив на соціально- економічний розвиток місцевих племен, на налагодження їхніх торговельних зв'язків як з центром античного світу, так і з багатьма регіонами Подніпров'я. Верхня хронологічна межа УБС не встановлюється, оскільки в ньому будуть представлені біографічні статті про персоналій, які пішли з життя, без жодних обмежень у часі.
Біографічний словник буде вміщувати десятки тисяч біографій: від постатей світового масштабу до порівняно маловідомих осіб. Вони репрезентуватимуть різні регіони, українську діаспору, імена відомих мислителів, громадських, політичних діячів, науковців і митців інших держав і народів, які перебували в Україні лише епізодично або й ніколи не ступали на українську землю, проте своїми ідеями, духовними здобутками помітно вплинули на духовне життя української громадськості чи й безпосередньо сприяли українському національному відродженню, досліджували, популяризували та підтримували українську культуру за кордоном.
Видання УБС не лише заповнить істотну прогалину в українознавстві, а й сприятиме популяризації України в світі через її кращих представників. Розпочато підготовку перших двох томів УБС на літери «А» і «Б», продовжується укладання реєстру імен УБС на всі літери алфавіту.
Очевидно, що таку справу важко реалізувати в умовах фінансового дефіциту, що нині існує в Україні. Проте колектив Інституту біографічних досліджень здобуває певні кошти для цієї роботи і звертається до представників української інтелігенції з проханням підтримати цей масштабний загальнонаціональний науковий проект безпосередньою участю в укладанні реєстру імен УБС і підготовці окремих біографічних статей.