У грудні в медіа з’явилася новина, що в Національному інституті серцево-судинної хірургії імені Миколи Амосова провели унікальну операцію восьмимісячній дівчинці з гіпертрофічною кардіоміопатією — так званим «великим серцем», яке не може перекачувати кров нормально. Операцію проводив Костянтин РУДЕНКО, доктор медичних наук, заступник директора Інституту з лікувально-координаційної роботи, учень італійського кардіохірурга Паоло Феррацці, який і винайшов унікальний метод.
Костянтин Руденко почав оперувати методом Феррацці два з половиною роки тому, за цей час провів понад 160 втручань, восьмимісячна дівчинка стала наймолодшим таким пацієнтом. Власне, оперування методом Феррацці дітей — те, що вирізняє команду українських кардіохірургів від італійців.
Ще Костянтин Руденко входить до групи експертів із кардіології та хірургії серця і магістральних судин при Міністерстві охорони здоров’я, є одним із організаторів всеукраїнського проекту, який має зупинити «епідемію серцево-судинних катастроф» в Україні, вчить лікарів із регіонів та інших країн. Тож ми вирішили відзначити кардіохірурга Короною «Дня» — власне, за порятунок сердець.
В ОПЕРАЦІЙНІЙ
Щоб дізнатися більше про роботу Костянтина Руденка, приїжджаємо зранку в Інститут Амосова, на домовлений час, але виявляється, що за кілька хвилин перед цим кардіохірурга терміново викликали на операцію. Тож спілкуватися довелось пізніше й по телефону, проте ми змогли побачити, як Руденко зі своєю командою проводить протезування мітрального клапану пацієнтові з вадою серця.
На час операції серце пацієнта зупиняють, кровообіг підтримує апарат «штучне серце». Артеріальний насос перекачує кров, у великій прозорій коробці — оксигенаторі — кров насичується киснем, її кількість, мінімально необхідна для підтримки життєдіяльності, запускається в організм — так це працює. Тобто це наче серце і легені, які винесли назовні. Команда підтримує повний заряд батареї — це життєво важливо у разі надзвичайних ситуацій, наприклад відключення електрики.
Поруч оперує інша команда, і на моніторі під стелею видно, як на серці, що б’ється, здійснюють втручання. Захоплююче видовище, але щоб не заважати лікарям, ми швидко робимо зйомку і виходимо.
№1 СЕРЕД ПРИЧИН РАПТОВОЇ СЕРЦЕВОЇ СМЕРТІ
Спілкуючись з Костянтином Руденком, одразу запитую, як почувається восьмимісячна пацієнтка, прооперована методом Феррацці. «Дівчинку вже виписали додому. Безумовно, ми будемо за нею спостерігати, тому що гіпертрофічна кардіоміопатія генетично детермінована (вважається, що вона має спадковий характер, передається генетично. — Авт.), тому потрібне спостереження протягом усього життя. Але з тими внутрісерцевими проблемами, які були в дівчинки, ми впоралися, так що стан її задовільний», — розповідає Костянтин.
В Україні близько 70 тисяч людей мають «велике серце». Як пояснює Костянтин Руденко, така патологія — №1 серед причин раптової серцевої смерті, зі 100 пацієнтів з гіпертрофічною кардіоміопатією щороку раптово помирає до десяти. Резонансні смерті школярів на фізкультурі, спортсменів на змаганнях чи тренуваннях у більшості випадків спричинені саме цим захворюванням.
НАВЧАННЯ
В Інституті Амосова активно займаються дослідженням та лікуванням хвороби «великого серця» з 1993 року, на базі закладу створено Експертний центр діагностики та лікування гіпертрофічної кардіоміопатії. «Ми застосовували різні методи, але найефективнішим виявився той, що розробив мій італійський учитель Паоло Феррацці, — каже Костянтин Руденко. — З нашою командою ми кілька разів були в його центрі, що в місті Монца поблизу Мілана, це провідна європейська клініка з лікування гіпертрофічної кардіоміопатії. Я навчав цієї методики анестезіологів, кардіологів, хірургів, діагностів».
За останні два з половиною роки, протягом яких в Інституті Амосова практикують метод Феррацці, заклад вийшов на друге в Європі місце за кількістю та якістю втручань при гіпертрофічній кардіоміопатії. «Від італійців ми відрізняємось тим, що почали оперувати дітей. Уже дев’ять дітей прооперовані за цією методикою, і після цього ми маємо дуже хороші результати», — відзначає Костянтин.
ПРАКТИКА
Операція Феррацці надзвичайно складна: втручання триває понад шість годин, при цьому серце зупиняють, а тіло пацієнта охолоджують до 31 градусу. Костянтин Руденко пояснює її переваги: «Проблема при гіпертрофічній кардіоміопатії полягає в тому, що з серця немає нормального виходу, тобто спостерігається стеноз, так звана обструкція на вихідному тракті лівого шлуночка. Через це серце не може нормально прокачати кров в аорту. Раніше для розв’язання проблеми «великого серця» протезували клапани, робили штучні інфаркти серця, використовували багато інших методик, які давали чимало рецидивів та ускладнень. Операція методом Феррацці дає змогу зробити нормальну внутрісерцеву анатомію і при цьому не використовувати штучних клапанів та інших штучних матеріалів, що дуже важливо. Це пластично-реконструктивна хірургія, найбільш сучасна та фізіологічна».
Щоб впроваджувати цю технологію, крім знань, потрібне високотехнологічне обладнання, насамперед для медичної візуалізації: для УЗД, комп’ютерної томографії, МРТ, ангіографа. За допомогою цієї апаратури ретельно планується проведення операції, а під час втручання робиться інтроопераційна УЗД-діагностика: у стравоході пацієнта стоїть датчик, і лікарі відстежують зміни в організмі, так би мовити, он-лайн.
ПОШИРЕННЯ ДОСВІДУ
В Україні операції методом Феррацці проводить тільки Костянтин Руденко, але технічна база передбачає можливість робити такі втручання не лише в Інституті Амосова. Так, цього року Руденко оперував за італійською методикою в Черкаській, Вінницькій і Хмельницькій областях. «Там працюють кардіохірургічні центри, які починають таку програму. Вони мають хороше обладнання, хороші кардіохірургічні команди, а я приїжджаю як хірург. Спочатку брав з собою анестезіологів і перфузіологів, а тепер приїжджаю один, і тамтешні фахівці абсолютно на високому рівні асистують мені, я спокійно можу робити таку корекцію в регіонах», — зазначає лікар.
До речі, в Інституті Амосова оперують методом Феррацці пацієнтів із різних країн. Також у планах українських фахівців — поширення цієї методики за кордоном, це вже обговорювалось з грузинськими й казахськими колегами.
ПРОБЛЕМИ З ДІАГНОСТИКОЮ
Ключовою проблемою стосовно гіпертрофічної кардіоміопатії Костянтин Руденко називає погану діагностику. Навряд це дуже втішить, але кардіохірург додає, що діагностика погана всюди, не лише в Україні. А якщо пацієнта з «великим серцем» не виявити вчасно, то він просто може раптово померти.
Експертний центр при Інституті Амосова проводить майстер-класи, воркшопи і лекції для українських та іноземних кардіологів, щоб актуалізувати цю проблему й підвищити рівень діагностики.
Нам самим теж варто більше дбати про власне здоров’я. «Коли дитина йде у дитячий садок чи школу, важливо, щоб батьки провели її через диспансеризацію. Це те, що на даний момент незаслужено забувається — диспансерні огляди, які були раніше, чомусь скасовуються, — говорить Костянтин Руденко. — Наш погляд на цю проблему такий, що все-таки ми повинні займатися диспансеризацією і в школах, і в дитячих садках, і серед спортсменів. Наразі спортивні диспансери фактично не проводять на належному рівні цю діагностику, тому й трапляються такі фатальні випадки у спорті, як і в школах».
БОРОТЬБА З «СЕРЦЕВОЮ» ЕПІДЕМІЄЮ
Якщо говорити про серцево-судинні захворювання взагалі, то, зауважує Костянтин Руденко, 67—68% смертей в Україні спричинюють саме вони. Два роки фахівці Інституту Амосова спільно з Асоціацією серцево-судинних хірургів України втілюють проект «Зупинити епідемію серцево-судинних катастроф». Раз на місяць вони виїжджають до регіонів, де людям з «сердечними» проблемами важко отримати високопрофесіональну допомогу. Фахівці з Києва обстежують пацієнтів, якщо потрібно, направляють людину на операцію до Інституту Амосова, влаштовують воркшопи та лекції для медиків. За останній рік учасники проекту побували у 12 медичних центрах, у деяких — не один раз. Помітний акцент робиться на західних гірських регіонах.
«Кілька разів ми були в центрах на заході країни, бо це найвіддаленіші куточки України — регіон, найменш забезпечений та обділений лікарською увагою. У Самбірському, Старосамбірському, Сколівському і Турківському районах Львівської області наразі і машина «швидкої допомоги» не може проїхати, — розповідає Костянтин Руденко. — Діагностувати й оперувати хворих із цих віддалених куточків — наше завдання. Тим паче, там ми курируємо паралімпійську базу і паралімпійську збірну України — оглядаємо її учасників».
Зараз в Україні діють 29 професійних кардіохірургічних центрів, тож потужності для допомоги людям є, головне — щоб лікарі досконало знали, як ними користуватися. Наступного року проект «Зупинити епідемію серцево-судинних катастроф» триватиме, особливу увагу приділятимуть запобіганню раптовій серцевій смерті.
ТРОХИ ПЛЮСІВ
Із позитивного Костянтин Руденко відзначає те, що за останні два роки в Україні розбудована професійна мережа, яка надає допомогу пацієнтам з гострим коронарним синдромом (коли обмежується потік крові через коронарну артерію) і в профілактиці інфаркту міокарда. «Вперше за останні роки статистика смертності від порушень коронарного кровообігу змінилася. І якщо смертність від гострого інфаркту міокарда по країні останніми роками сягає 14—16%, то в тих областях, де працюють реперфузійні центри, вона знизилась більш ніж удвічі», — акцентує кардіохірург.
Водночас війна та суцільні стреси в житті й у стрічках новин можуть шкодити здоров’ю. «На тлі таких подій, безумовно, здоров’я українцям не додається. Нервові перенавантаження, постійні стреси впливають на серцево-судинну систему негативно, — констатує Костянтин Руденко. — 13 мільйонів українців, за офіційною статистикою, мають підвищений тиск і є гіпертоніками, дев’ять мільйонів українців мають ішемічну хворобу серця. Внаслідок цього щороку стається близько 50 тисяч гострих інфарктів міокарду з високою летальністю, 100—150 тисяч порушень мозкового кровообігу, тобто інсультів. І наше завдання, безумовно, — у цей скрутний момент допомогти людям».
