Мистецький проєкт зібрав українських та німецьких музикантів у роботі над концертною програмою із творів Йоганна Себастьяна Баха. Це два подвійні, один потрійний та один четверний концерти для клавесинів з оркестром.
Задіяні викладачі та студенти Національної музичної академії України ім. П.І.Чайковського, а також професори Штутґартської вищої музичної школи (Staatliche Hochschule für Musik und Darstellende Kunst Stuttgart). Специфічні умови карантину спонукали до експерименту — поєднання офлайн та онлайн коучінгу. Результатом цієї спільної роботи стане концерт 7 листопада. Він пройде у Великій залі Національної музичної академії без глядачів і транслюватиметься онлайн.
Українсько-німецький проєкт відбувається за підтримки партнерської програми «Культура для змін» Українського культурного фонду та програми «MEET UP! Німецько-українські зустрічі молоді» Фонду «Пам’ять, відповідальність та майбутнє» (EVZ).
Для музикантів у всьому світі твори Йоганна Себастьяна Баха є універсальною навчальною базою, сходинками до професіоналізму й одночасно мірилом майстерності. Для німців музика Баха є ще й рідною музичною мовою. Нині ж в умовах обмежень безпосередньої комунікації, зростання недовіри між людьми та спільнотами, саме музика й обмін досвідом у її пізнанні можуть стати чинником об’єднання. Для молодих українських музикантів участь у проєкті — це також можливість безперервного і якісного навчання, поступу у професії, опанування особливостями стилістики музики епохи бароко та музики Й.С.Баха.
Бахівський проєкт задумувався передусім як можливість комунікації різних ланок та різних поколінь музикантів. Із німецького боку це визнані фахівці з барокового виконавства, концертуючі музиканти й викладачі Йорґ Халубек (клавесин, орган), Крістін Буш (барокова скрипка) та Андерсон Фйореллі (барокова віолончель). З українського боку — відомі українські музиканти Кирило Шарапов, Віктор Рекало і Тетяна Андрієвська, що представляють Open Opera Ukrainе, мають величезний досвід виконання барокової музики та студентська ланка, камерний оркестр НМАУ, який очолює професор Ігор Андрієвський. Також це чотири клавесиністки: Ольга Шадріна-Личак і Олена Жукова, які є викладачками консерваторії, та молодше покоління —аспірантки Паола Прокопенко й Анна Кільчицька. Всі вони представляють школу української клавесиністки Світлани Шабалтіної і в цьому плані знаходяться в руслі єдиної традиції.
Троє корепетиторів оркестру спочатку ознайомилися з нотним матеріалом і на першій онлайн-зустрічі з Йорґом Халубеком узгодили загальне бачення. Наступний етап — заняття з оркестром, окремо — репетиції клавесиністок. Були зроблені записи, які надіслали у Штутгарт, а потім відбувалися коуч-сесії онлайн з німецькими колегами.
— Мені подобається атмосфера, яка панує на репетиціях, — каже Анна ГАДЕЦЬКА, програмна директорка Open Opera Ukraine. — Завжди присутній керівник оркестру Ігор Андрієвський дуже прихильно ставиться до того, щоб наші музиканти співпрацювали з його студентами. Правий Йорґ Халубек, коли говорить, що у музиці бароко не спрацьовує воля однієї людини. Треба навчитися так взаємодіяти, щоб чути один одного. І якраз Кирило, Тетяна і Віктор скеровують на це увагу. Віктор Рекало на одній з перших репетицій зазначив, що складність бароко не у віртуозній техніці, а в постійному слуховому контролі. Мелодичні звороти часто бувають однакові, але їх постійно слід тримати «у тонусі», щоб не втрачати пружний пульс, який є основою барокової музики.
Іще ми переконалися, що деякі форми онлайн-роботи можуть бути використані і в подальшому. Оскільки в якийсь момент, якщо йдеться про міжнародний проєкт, його підготовка може бути переведена в онлайн-форму, що відповідно дає змогу скорочувати бюджет, не втрачаючи при цьому якості».
— «Open Opera Ukraine у межах цього проєкту створює середовище, яке сприяє повноцінному зануренню у світ старовинної музики, — зазначає Олена ЖУКОВА, клавесиністка, доцентка НМАУ. — Проєкт залучає викладачів і студентів, українських і зарубіжних фахівців, організує ансамблеві та оркестрові репетиції. Все це робиться дуже професійно, але без «академізму» в поганому сенсі цього слова. Навіть виклики цього дуже непростого року не зупинили творчий процес.
— Чудово, що ми маємо можливість спілкуватися з музикантами, які можуть поділитися своїм досвідом, вважає Анна КІЛЬЧИЦЬКА, клавесиністка НМАУ. — А завдяки сучасним технологіям комунікація із зарубіжними колегами не є складним завданням. Дуже цікаво було порівняти різні рукописні списки партій клавесина, про які нам розказав Йорґ Халубек. Це не бахівські автографи, а ноти, переписані у його час — можливо, кимось із учнів Баха. У різних варіантах по-різному виписані прикраси. Не обов’язково ми застосуємо їх усі, але це дуже важливо знати, оскільки наштовхує на нові ідеї щодо виконання. Для мене також справжнім натхненням є можливість грати в ансамблі на одній сцені з Оленою Жуковою та Ольгою Шадріною-Личак — музикантами, яких я завжди боготворила, на концерти яких ходила як до майстрів і захоплювалася їх грою.
— Тут підхід не тільки до Баха чи до барокової музики особливий, а й інакший світогляд. Починаєш по іншому, можливо більш гнучко, дивитись і на сучасну музику, і на музику, яку добре знаєш, — каже Паола ПРОКОПЕНКО. — Щоразу, на кожній репетиції — ставити собі питання, але з тим, що відповідь кожного разу може змінюватися. Постійно шукати, розвиватися, збагачуватися новими знаннями. Не чіпляти ярлики і не приймати рішень, які стануть непохитними. Не заливати весь процес творчості бетоном, адже все має «дихати»!
Саме у цьому проєкті найбільше йдеться про довіру і спілкування. Ми зі своїми педагогами разом займаємося, проводимо репетиції не як студент і викладач, а як рівноправні партнери — це вже певний рівень довіри один до одного. Далі коло збільшується, підключається оркестр. Там теж є лідери груп, але комунікація будується як обмін досвідом. Немає окремо солістів та оркестру. Разом ми шукаємо штрихи, динаміку, нюанси фразування, побудови форми, про що гратимемо першу частину, про що — другу, про що цілий концерт. Ми всі вчимося — і педагоги, і студенти.
