Автор «99 франків» відвідав Україну з презентацією свого нового роману «Ідеаль».
Француз Фредерік Бегбедер відкрив світу очі на глянцевий рекламний світ. Виявляється, в ньому все не так гарно, як виглядає зовні. Його легендарний твір «99 франків» (який, до речі, нещодавно був екранізований у Франції) повинен прочитати кожен, хто хоче пов’язати свою діяльність із рекламним бізнесом. Хоча б для профілактики...
Фредерік відвідав Київ у рамках промо-туру свого нового роману «Ідеаль», який фактично є продовженням книги «99 франків», яка 2002 року стала бестселером у багатьох країнах світу. Тоді ж Бегбедер став популярним і в Україні. Директор Французького культурного центру Мат’є Арден зазначив, що більшість українських читачів першим серед сучасних французьких письменників називають Бегбедера. Саме тому Фредеріка запрошували до Києва у 2003 р. і запросили нині.
— Як би ви охарактеризували свій новий роман «Ідеаль»?
— Це книжка про красу жінок, яка може звести з розуму. Про те, як краса стала індустрією — моди, сексу і маніпуляцій жінками. Роман розповідає про кризу 40-річного чоловіка. Герой Октав, так само як і я, плутає свободу із самотністю. Це правда, що для того, щоб писати, треба буди невдоволеним своїм життям.
— Наскільки ваші герої — це ви?
— У своїй творчості я поєдную власний досвід і уяву. Хотів би жити так, як живуть мої герої, але в мене для цього не вистачає сміливості та енергії. Мабуть, ви хотіли запитати, чи сплю я з 14-річними моделями..? Ні.
— Фредеріку, вам доводилося відвідати Україну чотири роки тому. Чи відчули ви якусь різницю, побачивши нашу країну нині?
— Уперше я був у Києві ще до помаранчевої революції, тоді на прес-конференції було значно менше журналістів, тож я роблю висновок, що революція сприяла розвитку преси.
— У «Ідеалі» події розгортаються в Росії. Чи є для вас різниця між Україною та Росією?
— Мені дуже складно коротко визначити різницю між Росією й Україною, але я чітко бачу різницю між Москвою та Києвом. Москва дуже анархічна і нерівна, пейзаж дуже фрагментований, а Київ — значно тепліше місто. Я думаю, що найбільша різниця — у жителях цих столиць. Мені здається, що українці більш кльові...
— Вам доводилося читати когось із українських письменників?
— Микола Гоголь — український чи російський письменник? Я думаю, це дуже прикро, що він спалив свій другий том «Мертвих душ». Письменники дуже вразливі особистості. Вони можуть знищити свої твори в приступі туги. А взагалі є одне таке запитання, яке завжди все руйнує: «Навіщо?» Я думаю, що роль письменника саме в тому, щоб ставити це запитання.
