Сольних і фестивальних виступів у них безліч, і не лише в Україні. Нині в Росії «Бумбокс» — одна з наймодніших команд. Хлопці майже забули, що таке відпустка, якщо не вважати «відпусткою» наполегливу роботу в студії. Свій новий пісенний блок музиканти ретельно «обкатали» на публіці, виявили найбільш вдалі треки, потім зачинилися в студії на пару місяців і згодом видали новий, третій за рахунком, альбом.
Найперше, що демонструє альбом, — це незмінність генерального курсу обраної стилістики: легкий, майже імпровізаційний, лірико-драматичний хіп-хоп, який захоплює своїм природним мереживом до болю знайомих кожному ситуацій і типажів. По-друге — відбулася остаточна кристалізація музики, слів та аранжувальної концепції. Це і є головний результат трирічної діяльності групи.
Можна пригадати, як на початку літа 2005 р. музичні інтернет-сайти та молодіжні видання поповнилися ейфоричними пасажами та вигуками на тему «Бумбоксоманії». Дописувачі електронної мережі давали найвищі оцінки дебютному альбому «Меломанія» свіжоспеченого тріо «Бумбокс». Виявилося, що задовго до появи офіційного релізу (видавець: компанія «Мюзік Фекторі Груп»), «CD-болванку», або «промоверсію» диска, було поширено в модних тусовках, а далі — в ширших колах «меломанів». Такі пісні, як «Бета-каротин», «Бобік», «E-mail» та «Супер-пупер», стали хітами.
То що ж таке «Бумбокс»? Передусім — м’який, іронічний і дещо меланхолійний вокал (Андрій Хливнюк), ненав’язливе срібло гарної акустичної гітари (Андрій «Муха» Самойло), ритм-бокс та різні діджейські штучки (Валентин Матинюк), продюсерські заходи (Олексій Согомонов та Борис Гінжук), дистриб’юторська активність та впевненість в успіху альбому на аудіоринку України (Ігор Федоренко з «Мюзік Фекторі Груп»). Ось, власне, і все. Однак, найголовніше в цій історії — це вишуканість, стильність та, як кажуть, актуальність «Бумбокса», який з’явився в потрібний час і в потрібному місці. Музичний почерк, манера тріо найменше свідчать про таке захворювання, як епігонство. Щоправда, їх порівнюють із харківською «П’ятницею», але хлопці відмітають подібні порівняння, тому що тиха негаласлива музика — ще не привід проводити паралелі. Вокаліст і автор текстів Андрій Хливнюк упевнений, що «Бумбокс» не є комерційним проектом, скоріше — своєрідною музично-поетичною антитезою щодо однакової поп-музики, якою нас годують ФМ-радіостанції.
Біографія гурту поки що коротка, але досить драматична. Справа в тому, що гітарист Андрій Самойло та діджей Валік Матіюк утворюючи разом з Андрієм Хливнюком нову групу, офіційно грали в складі групи «ТАРТАК» цілих сім років. Немає сенсу наводити безліч прикладів роботи за сумісництвом музикантів, які виступають паралельно в різних колективах — як за кордоном, так і в нас. Найближчий приклад — це Олександр Піпа, який успішно грає і в складі «ВВ», і в команді «Борщ». Однак у момент, коли «Бумбокс» готували альбом, Андрію подзвонив директор «ТАРТАКА» і повідомив, що вони (Самойло і Матіюк) — звільнені з посад гітариста і діджея з причини «несумісності бізнесових інтересів» (хоча насправді хлопці вважали основним місцем роботи «ТАРТАК», а «Бумбокс» розглядали як майданчик для реалізації власних творчих ідей)...
