Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Це для мене дуже особиста історія»

Найближчим часом у Чорнобильській зоні можуть розпочатися зйомки одного з найочікуваніших європейських фільмів
6 серпня, 2019 - 18:51
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Цими днями в Києві підіб’ють підсумки Одинадцятого конкурсу кінопроєктів, що претендують на державне фінансування (пітчінгу). Серед понад 200 заявок особливу увагу привернула американсько-українська продукція під назвою «Антропоцен».

«Антропоцен» — це новий фільм найтитулованішого вітчизняного режисера, автора легендарної картини «Плем’я» Мирослава СЛАБОШПИЦЬКОГО та продюсера Олега КОХАНА.

Історія тут довга й заплутана. Спочатку Слабошпицький, отримавши одноголосну підтримку експертів Держкіна, мав знімати драму про Зону відчуження «Люксембург». Фільм чекали в Каннах. На жаль, тоді не склалося. І ось Слабошпицький після кількарічної павзи прийшов з новим сценарієм.

Зона відчуження для режисера — сталий мотив. Ще в 1997, працюючи на телебаченні, він робив там сюжети для УТ-2. У 2000 його сценарій «Чорнобильський Робінзон» став лавреатом «Коронації слова». 2012 року короткий метр Слабошпицького «Ядерні відходи» отримав «Срібного леопарда» на МКФ у Локарно; власне, «Люксембург» мав стати чимсь на кшталт повнометражного рімейку «Відходів».

Зі свого боку, Олег Кохан у 2011 спродюсував фільм Олександра МІНДАДЗЕ «В суботу», присвячений аварії на ЧАЕС.

Сценарій «Антропоцену» розроблено спільно з Sundance Institute, що входить у структуру найбільшого в Америці фестивалю незалежного кіна Sundance. Загалом, у новому проекті помітна зміна географічного вектору. Якщо «Люксембург» був копродукцією з західноєвропейськими партнерами, то «Антропоцен» отримує підтримку з Нового Світу: в загальний бюджет 116 млн гривень половину вкладають дві американські приватні компанії (решту 58 млн має дати Україна), а на головну роль планується залучення американської зірки класу А. Гроші підуть на гонорар цій поки що анонімній знаменитості, а також на 80 знімальних змін, на створення аніматронних роботів людини та на VFX- та CGI-ефекти — надзвичайно дорогі. Це, до речі, новація для Слабошпицького, який раніше не використовував комп’ютерні спецефекти.

Жанр нової роботи автори визначають як «екологічний трилер»; на їхнє переконання, це буде «Космічна Одиссея» двох дозиметристів у зоні цілковитого відселення людей, знята саме там, в автентичному краєвиді. Прем’єра планується на Каннському фестивалі. Після світового успіху «Племені» наступний фільм Мирослава щороку входить у перелік найбільш очікуваних за версіями провідних міжнародних видань рівня The Hollywood Reporter, The Guardian або Variety.

Саму презентацію Слабошпицький, чий конфлікт з Держкіном триває з моменту закриття «Люксембурга», перетворив на окреме дійство: прийшов у футболці з написом revenge (реванш, відплата), на презентаційне відео наклав гучну агресивну музику, в спілкуванні з експертами балансував на межі провокації. Нижче наводимо відповіді режисера на запитання як експертів, так і безпосередньо кореспондента «Дня».

— Мирославе, що спонукало тебе до цього проєкту?

— Це дуже важливо для мене. Я весь час прагну зняти чорнобильський фільм. Інколи мені вдається, як з «Ядерними відходами», інколи ні. Не вдалося при Ганні Чміль — де зараз вона?, не вдалося при колишньому керівництві студії Довженка — де зараз це керівництво? Це чергова спроба. З проєктів, над якими я працюю, це фільм з найменшим бюджетом. Не хочу вживати слово «патріотизм», бо воно за останні роки зазнало дикої інфляції, тож скажу так: для мене це історія дуже особиста і дуже моя. І я навіть знизив свій звичайний гонорар, бо ми хочемо увійти в цей бюджет. Я дуже радий, що працює така прекрасна команда, і мене дуже надихає Олег Кохан як продюсер.

Яка все ж таки доля «Люксембурга»?

— Мені самому вона до кінця незрозуміла. Це довга розмова, нам точно не вистачить 15 хвилин. Скажу лише, що в цьому немає моєї провини і я, як ніхто, зацікавлений, аби ми разом це з’ясували. Така ж доля сценарію «Мертве місто», що лишився лежати на столі в керівництва студії Довженка. Таке трапляється. І, я думаю, що якщо ми проведемо аудит історії Держкіна за останні 5 років, це точно, напевно, не єдиний випадок, а я точно не найгірший режисер.

Чи є щось спільне в «Антропоцена» з «Люксембургом»?

— Лише місце дії — Чорнобильська зона.

А головні відмінності?

— Тут немає простої відповіді. Бо, скажімо, «Чорнобильський Робінзон» і «Ядерні відходи» — це все один проєкт, який можна назвати «Чорнобиль Слабошпицького». А чим відрізняється... Можна сказати, що як мінімум «Люксембург» — це мелодрама, а в «Антропоцені» немає жодної жіночої ролі. Інша річ, що новий проєкт розробляється в американському дусі — коли ти береш якийсь теглайн і рухаєшся від нього, і він еволюціонує. В нас було 4 драфти (чернетки сценарію. — ДД.) «Антропоцена», але це по суті 4 різних твори з різними героями. Зберігся лише основний мотив — люди в Зоні відчуження.

— Наскільки є сенс після серіалу НВО звертатися до цієї теми?

— Вихід серіалу НВО є показником поганої роботи членів експертної комісії, Мирослава Слабошпицького, пана Пилипа ІЛЛЄНКА, всіх нас — тому що ми цього не зробили. Але я хочу повторити те, що я казав завжди. Я точно не менше від Крейга МЕЗІНА (ключовий автор серіалу НВО «Чорнобиль». — ДД.) знаю про Чорнобиль. Проте я не був ліквідатором і проблема ліквідації аварії не підіймається в жодному з моїх фільмів. Я писав те, що знаю про Чорнобиль від 1997 до наших днів. Востаннє я був там кілька днів тому. Але зважте, що зараз це тема дуже актуальна, бо серіал підігрів загальну увагу до неї й усі хочуть щось про Чорнобиль. Так що навпаки це дуже добре. Чорнобиля вистачить для всіх, ні в кого немає монополії на нього.

Судячи з трейлеру, зйомки будуть наближені до документальних, які не потребують бюджету, який ти просиш.

— Це лише трейлер, він частково зроблений зі зйомок інших людей. У нас же там ще плануються аніматронна лялька, участь зірки класу «А», VFХ- та CGI-ефекти. Фільм задуманий як певний омаж (присвята. — ДД.) «Космічній Одиссеї» Стенлі КУБРІКА. CGI — неймовірно дорога штука. Скажімо, бюджет американського фільму «Життя Пі», де намальований за допомогою комп’ютера тигр пливе в човні з хлопчиком, перевищив 100 мільйонів.

— Але наскільки твоя історія передає те, що там відбувається насправді?

— Я працював з консультантами, з людьми, для яких це є роботою. До речі, я отримав кваліфікацію дозиметриста. Я ходив на курси для того, щоб глибше зануритися в матеріал, потім через хворобу був змушений кинути їх, тепер нарешті закінчив і можу працювати ліцензованим дозиметристом. Я навіть більше скажу, в сценарії всі фізичні значення вирахувані Сергієм КІРЄЄВИМ — одним з найавторитетніших фахівців, робота якого полягає в тому, що він знаходить закриті радіоактивні могильники, захоронення небезпечних матеріалів тощо й ліквідовує їх. Тобто там є якісь художні припущення, але основа — абсолютно достовірна.

У тебе буде актор з Америки, але якою мовою ти зніматимеш?

— Звісно, українською. Я фільмував українською ще до всіх законів. У 2009 я мав 30 тис. доларів у валізі і зняв «Діагноз» — перший за кілька років український фільм, що потрапив у конкурс Берлінале, хоча міг би тоді зняти навіть на суахілі. Може, «Антропоцен» буде моїм останнім українськомовним фільмом, але я хочу його зробити.

— Чому Чорнобиль досі тебе не відпускає?

— Це дуже просто, бо дуже індивідуально... Коли ти туди потрапляєш, то ти підсаджуєшся, мусиш весь час туди повертатися. Це доволі чітко виражено в «Сталкері» Тарковського — жодної фантастики.

Все ж таки, на якій стадії «Антропоцен» зараз?

— Працюємо, готуємося, розробляємо. Тобто підготовчий період — препродакшен, інакше кажучи.

Чи думав ти про свої дії, якщо вам відмовлять у фінансуванні?

— Перше — це як мінімум буде дуже дивно. Друге — я не пропаду. Але про це має думати Держкіно. Згадати Ганну Чміль та інших. Думаю, що це буде проблема Держкіна.

— Сподіватимемося, бюджет затвердять. У такому випадку — твій американський проєкт «Тигр» не заважатиме?

— По-перше, в мене не один американський проєкт, по-друге, це мій український фільм, і я вирішу цю проблему, бо планую свій час.

— Усе ж таки, якщо гроші дадуть, коли ми побачимо «Антропоцен»?

— Це залежить від того, що вирішають експерти. Ми до початку зйомок готові. Я боюся зараз щось загадувати.

Від автора: засідання Ради з державної підтримки кінематографії, на якому будуть прийняті остаточні рішення за результатами пітчингу, відбудеться в четвер, 8 серпня.

Огляд найцікавіших проєктів конкурсу читайте в найближчих номерах нашої газети.

Дмитро ДЕСЯТЕРИК, «День»
Газета: 
Рубрика: