З 4 по 9 грудня в Україні пройде гастрольний тур Санкт-Петербурзького державного академічного Театру балету під керівництвом Бориса Ейфмана.
Цього разу знаменитий хореограф презентує нашій публіці свій балет-легенду «Червона Жизель». Він поставлений на музику Чайковського, Шнітке і Бізе (сценографія В’ячеслава Окунева). Ця вистава в репертуарі петербуржців уже десять сезонів. Її бачили глядачі багатьох країн, а в Україні її покажуть уперше: 4 грудня — Донецьк, 6 грудня — Одеса, 7,8 — Київ (у колишньому Жовтневому палаці) та 9 грудня — Харків.
— Наша вистава присвячена Ользі Спесивцевій, одній з найкращих балерин XX сторіччя, — розповів Ейфман. — Я був приголомшений, дізнавшись деталі її життя. Унікальна балерина, обласкана славою, прима Маріїнського театру та Гранд-Опера, 20 років провела у клініці для психічнохворих під Нью-Йорком, виявившись цілковито самотньою і безправною...
Примадонна емігрувала з Росії 1923 року, з трiумфом танцювала на сцені Парижа. Востаннє Спесивцева виступала у 1937 році, а померла в будинку для літніх людей 1991 року. Вистава «Червона Жизель» — не ілюстрація біографії знаменитої балерини, на основі її долі хореограф зумів розповісти мовою танцю про мільйони творчих людей, котрі поїхали за кордон, не прийнявши жовтневий переворот 1917 року.
Однією з кращих партій Ольги Спесивцевої був балет «Жизель» Адана. Критики з захопленням писали про великий драматичний талант танцівниці. Але небагато хто знав, як важко вона переживала розлуку з Батьківщиною; відчула зраду коханого; а також шок, дізнавшись, що її партнер у Гранд-Опера (Серж Лифар), до якого в ній зародилося тепле почуття, виявився гомосексуалістом. Лише на сцені Ольга відчувала себе щасливою та коханою. Щоб передати характер ролі, вона настільки глибоко занурювалася у світ героїні, що після вистави їй стало все важче повертатися до реальності. Одного разу, за театральною легендою, Спесивцева збожеволіла на сцені, виступаючи у своїй зоряній ролі...
У кожній постановці, і в «Червоній Жизелі», зокрема, Борис Ейфман переступає через багато балетних табу. Він уміє поєднати класику й авангард, додати акробатики, драматичної експресії, ввести в дію спецефекти (колір, світло) і навіть слово... Він так органічно переплітає між собою різні види мистецтв, що його балети приголомшують публіку своїм психологізмом, а також філігранною майстерністю акторів. До речі, в трупі петербуржців працюють і українські танцівники. Так, у головній партії глядачі побачать екс киянок, які виступають по черзі, — Ніну Змієвець та Катерину Козаченко.
