Прем’єра німецької версії вистави «Дитина і війна» нещодавно відбулася в Кельні. За словами однієї з учасниць цього міжнародного творчого проекту, відомої актриси Лариси Кадирової, «постановка німецького режисера Світлани Фурер виходить за межі документального театру і порушує дуже болючу тему. Тут не лише спогади про Другу світову, а й шокуючі історії про нашу сучасність, зокрема «гібридну війну», яка нині продовжується на Донеччині».
«Дитина і війна» — це сценічні версії Національного театру імені І. Франка (режисер Андрій Май), SFE (Кельн — ансамбль під орудою Світлани Фурер, яка є автором ідеї), Центру ім. Вс. Мейєрхольда (Київ) і Театр.doc (Москва, режисери — Олена Греміна, Зарема Заудінова та Михайло Угаров). Усі три вистави об’єднані однією темою, але кожен із постановників представляє своє бачення та розкриття теми «Дитина і війна».
В основу проекту лягли інтерв’ю з тими, хто сам у дитинстві пережив війну, спогади дітей та онуків, чиє життя було опалене війною. Це тридцять оповідань про різні долі: задокументований досвід «військового» покоління 1935 — 2000 рр., а також людей, які свідомо чи несвідомо відчували на собі вплив бойових дій. Творці вистави звертають увагу на наслідки, що залишає війна у свідомості людини, особливо дитини...
За словами Лариси Кадирової, на сцені в Кельні було п’ять акторів. Молоді колеги виступали німецькою мовою, а Лариса Миколаївна — українською. Те, що актори говорять різними мовами, створює дивовижний ефект достовірності й багатоголосся... Кадирова згадує свої болісні враження від бомбування Києва, коли життя розділилося на дві частини — до і після війни...
