Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Дзвiнкий космос духових

27 червня, 2008 - 00:00

Яскраву програму «Музика ХХ— XXI століть» презентував у Національній філармонії Державний академічний духовий оркестр України (диригент Петро Товстуха).

На концерті прозвучали дві світові прем’єри і дві українські. Відкрила вечір «Притча (quasi una fanfarа)» Олександра Щетинського: урочисто співали мідні духові на сцені й два сурмачі на балконі, створюючи відчуття дзвінкої висоти в усьому просторі зали. Після такого традиційного для концертів духової музики початку — «фанфарної» прелюдії — на сцену вийшов її автор і розповів про задум проекту: познайомити з музикою класиків ХХ століття Арнольда Шенберга, Ігоря Стравінського, Пауля Гіндеміта, написаної спеціально для духового оркестру і практично невідомої вітчизняним слухачам. А також презентувати твори сучасних українських композиторів Олександра Щетинського і Олександра Гугеля.

І розпочалася музика — незвичайна, вишукана, яка дивує. Можна порівнювати хор голосів духових інструментів з озвученими океаном, лісом і навіть мегаполісом, але, найімовірніше, це були перекладені на ноти живі енергії космосу — у «Темі і варіаціях» Шенберга, «Концертній музиці» Гіндеміта, «Симфоніях духових» Стравінського. А до мелодичної канви «Концерту для фортепіано і духових» Стравінського виявилися блискуче вплетені джазові елементи, і тут віртуозно виконував соло Юрій Кот.

Державний духовий оркестр України — спілка високопрофесійних музикантів, створена 1979 року. Єдиний в країні концертний духовий оркестр вбачає своє головне завдання у виконанні класичної музики з акцентом на творах українських композиторів. Колектив регулярно дає концерти в Національній філармонії, веде музичний абонемент для київських школярів, виступає в Україні й за кордоном, є учасником багатьох відомих фестивалів.

Автор і організатор проекту «Музика ХХ—XXI століть» — Олександр Щетинський, лауреат семи міжнародних композиторських конкурсів у Австрії, Люксембурзі, Польщі, Росії, Франції і Швейцарії. Його твір «Траєкторії звуку», що прозвучав у першому відділенні, буквально приголомшив публіку неймовірною свіжістю ідей і образів, втілених виблискуючим співом духових.

Композитор працював над проектом натхненно, творче, що виявилося в цілісності й образності всього концерту — і у важливих деталях. Так, він сам написав високоінформативний і захоплюючий текст програмок і чудово виголосив вступне слово перед концертом, яке слухачам завжди потрібне.

Після концерту Олександр ЩЕТИНСЬКИЙ дав інтерв’ю «Дню».

— Як ви складали програму концерту, чому обрали саме цих композиторів?

— Незвичність і складність програми в тому, що ми не звикли до такої музики, тому що у радянські часи були від неї штучно ізольовані. Шенберг і Гіндеміт були під забороною, а Стравінського виконували, але мало. Вибрані мною твори Шенберга і Гіндеміта вперше звучать в Україні завдяки Гете-інституту, який допоміг отримати ліцензію на виконання і нотні матеріали. Роботу над проектом ми розпочинали з диригентом Володимиром Сіренком. Було вирішено виконувати тільки оригінальні твори для духових, жодного перекладення. А пізніше підключився Петро Товстуха — чудовий диригент. Його вимогливість на репетиціях, скрупульозна робота над найдрібнішими деталями звучання, інтелект і почуття стилю дали свій результат: оркестр цілковито змінився.

Духовий оркестр може виконувати перекладення симфонічної музики — Бетховена, Шопена, Чайковського. Але існують і твори, написані саме для духового оркестру, з урахуванням його можливостей. Цей оригінальний репертуар інтенсивно розвивався в ХХ столітті, коли утвердилося поняття «концертний духовий оркестр». І ось тоді до духового оркестру звернулися видатні композитори, які писали твори, в яких втілювали ті ж ідеї, що у своїх операх, симфоніях, камерних творах.

Так, твір Шенберга «Тема і варіації» написаний ним 1943 р. для одного з найвидатніших американських духових оркестрів. Шенберг, який втішався додекафонією, атональністю, несподівано повертається до тональної музики, звертаючись до духу Малера, Брамса, Баха, Генделя, вступаючи з ними в творчий діалог. Твір «Концертна музика» Гіндеміта було написано 1926 року. Композитору всього 31 рік, а яке ритмічне і мелодійне багатство, чудові «персонажі», цей твір є абсолютним шедевром! Є в програмі два твори Стравінського, якого за життя вважали антиподом Шенберга, але зараз їх об’єднує зв’язок з музичною традицією.

Гіндеміт, Шенберг, Стравінський — головні герої музичної історії ХХ століття. Вони були новаторами, але вони ж виявилися і великими традиціоналістами — якщо розуміти традицію не як сліпе копіювання, а постійний розвиток і оновлення музичних ідей. Вони по-своєму сприймали музичну традицію і по-своєму вели діалог з великими попередниками.

Друге відділення відкрив «Марш» харків’янина Олександра Гугеля. Цей гарний твір з ясними алюзіями на Малера. Композитор веде тонку філігранну роботу з традиційним матеріалом, традиційною формою крізь призму сучасної естетики...

— Багато слухачів не очікували, що духовий оркестр може виконувати музику на такому високому рівні.

— Концертний духовий оркестр — важливий сектор класичної музики, одна із значних формацій сучасного музичного життя Європи і Америки. У світі такі оркестри сьогодні дуже поширені, й вони мають свій широкий репертуар. Як це не дивно, можливість писати концертну музику для духового оркестру українські композитори рідко використовують, постійно і плідно працює в цій сфері тільки Левко Колодуб.

Державний духовий оркестр — колектив для України унікальний. Перекладення, популярна класична музика є і залишаться в його програмах, але він поступово збагачується оригінальним репертуаром, і це означає, що оркестр виходить на новий рівень. Щоб успішно виступати на міжнародних фестивалях, записуватися на знаменитих фірмах звукозапису, потрібен новий репертуар — сучасна українська музика. Саме в цьому перспектива. Тому в нашому проекті дві світові прем’єри моїх творів і дві українські прем’єри, і таку лінію потрібно продовжувати.

Для мене було великим сюрпризом побачити зацікавленість нашого оркестру саме в новій оригінальній музиці, відвертість і готовність працювати. Тут і велика заслуга директора оркестру Олександра Івановича Пироженка. Він — великий ентузіаст, починав як музикант оркестру, тому добре знає всю специфіку роботи.

В оркестрі є творчий дух, творче горіння. Колектив з величезним потенціалом, музиканти це відчули і починають розкривати себе для публіки з несподіваного боку.

Ольга САВИЦЬКА, спеціально для «Дня»
Газета: 
Рубрика: