«Українській публіці буде цікаво стикнутися з культурою Японії, - вважає куратор Світлана Пасічник, - на виставці Цудзі Накаджіма представлено сучасну японську гравюру. З одного боку, це роботи дуже японські, а з іншого - майстер виражає дещо нестандартні для традиційної японської гравюри сюжети».
Цими сюжетами є дорогі і милі серцю японця речі, що відображають побут, мову і культуру цієї країни. Мотиви творів Цудзі Накаджіма нерозривно пов'язані з традиційним японським житлом, чайними церемоніями, національним одягом.
Деякі деталі побуту, відтворені на гравюрах Цудзі Накаджіма, вимагають розшифровки. Оскільки в японській мові є слова, які не можна перекласти односкладово, а потрібно використати досить довгий пояснювальний текст. Наприклад, «Татамі» (2010) - покриття на рослинній основі, зазвичай 91х182 для застилання підлоги в будинку. Або «Мачча» (1995) - японський зелений порошковий чай, «Єнгава» (1997) - відкрита галерея-тераса навколо традиційного японського будинку. Ці речі з класичного японського житла, що характеризують старі добрі часи, все рідше і рідше зустрічаються у великих містах Японії. Саме тому виставка гравюри Цудзі Накаджіма допомагає наблизитися до розуміння японських традицій, які починають зникати з сучасної Японії, однак близькі і рідні для кожного японця.
«Ханґіґа» (буквально «малюнок, створений за допомогою дерев'яних дошок») - це назва, яку придумав сам Цудзі Накаджіма. Насправді це слово означає «малюнок, що створюється за допомогою різьби по дереву та нанесення відбитка специфічною текстурою дерева». Гравюри створені за мотивами спогадів майстра. У них Цудзі Накаджіма відтворив свої спогади про дитинство та життя в Токіо.
Виставка організована Українсько-Японським Центром НТУУ «КПІ» за підтримки Посольства Японії в Україні.
Затишна експозиція у Музеї мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків спонукає до спокою і умиротворення, навіває філософські роздуми про простоту буття, вічні цінності і дивно ніжне мистецтво японської гравюри...
