Постановка називалася «Фламенко» (це слово перекладається як «полум’яний» і має на увазі спів, танець, гру на гітарі й ритмічний супровід кастаньєт, долонь, каблуків...). Сам стиль «фламенко» виник майже дві тисячі років тому, увібравши в себе риси східної — грецької, арабської, циганської культури, і багато віків впливав на професійну музику, архітектуру, живопис. І досі студії танцю «Фламенко» дуже популярні в багатьох країнах, але особливо — в Іспанії.
Важко визначити жанр вистави, показаної на сцені Будинку актора. Це був синтез концерту, драматичного спектаклю, пристрасної музики й танцю — гармонійне поєднання непохитного ритму, темпераментних акордів і віртуозних переборів гітари, співу на межі крику, якi виконували чотири учасники групи «Таблао Фламенко»: Мельчор Кордоба Сантьяго (гітара), Іван Валледжо Анайя (вокал), танцівники — Ванесса Блеса Ваграс і Франциско Валледжо Анайя. Червоне освітлення, чорні костюми музикантів втілювали національний іспанський колорит. Але коли зазвучала гітара, до гітариста приєднався співак, а потім на авансцені стрімко з’явилася витончена красуня в ефектному вбранні, глядачі немов чарівним чином перемістилися з осінньої й холодної України в спекотну Іспанію.
Зміст пісень фламенко — традиційно: кохання, самотність, смерть. Всі ці вічні теми прозвучали не тільки в співі, а й у танці. Ритм музики в первозданно-справжньому виконанні зачаровував і запалював публіку. У залі були різні глядачі, іспаномовна частина публіки живо підтримувала артистів запальними вигуками «Оле!» і, як на кориді, немовби втягувалася в невблаганний ритм танцю, хлопаючи й притупуючи.
Учасники колективу, що виступили в Києві, приїхали з різних міст Іспанії, але працювали дуже злагоджено. Всі кульмінації, всі закінчення, наростання і спад напруження гітарист, співак і танцюристи (спочатку дівчина, потім її партнер, потім обидва) виконували разом, спостерігаючи одне за одним і навіть підбадьорюючи захопленими окликами. У цьому танці було й захоплення ритмом, і войовничість, і пристрасть, і зваблювання, і гумор, і милування красою й гнучкістю людського тіла; із зачіски танцівниці вилітали квіти — так стрімко і пружко вона рухалася, вистукуючи ногами примхливий ритм. Слідкуючи за пересуванням солістів, глядачі кренилися зі стільців, як загіпнотизовані: такими красномовними були їхнi жести. Оригінально виглядав дует: танцівник Франциско Валледжо Анайя і співак Іван Валледжо Анайя: ставши один навпроти одного, вони немовби змагалися, або вели діалог, імпровізували кожний своєю мовою танцю й пісні.
Вистава тривала понад годину. Усі виконавці розточували таку шалену енергію, що після закінчення шоу глядачі близько хвилини не рухалися з місця, сидячи, як загіпнотизовані. Не хотілося вірити, що фантастичне видовище вже завершилося. Ця зустріч киян і гостей нашої столиці відбулася за підтримки Посольства Іспанії в Україні й а встрійської компанії Hares Group.
