На цьому вечорі пролунає сюїта з балету «За двома зайцями». За диригентським пультом виступить Володимир Кожухар. Сюїта складається з 13 частин, кожна з яких найбільш яскраво характеризує відомі персонажі комедії М. Старицього, які завдяки композитору знайшли відображення в однойменній балетній постановці на сцені Національної опери України.
Нагадаємо, прем’єра балету «За двома зайцями» на музику Юрія Шевченка відбулася два роки тому в Національній опері. Тоді вперше герої Михайла Старицького затанцювали й постали колоритними персонажами (автор ідеї, лібрето й виконавиця ролі харизматичної Проні Прокопівни стала балерина Тетяна Андреєва, хореограф — Віктор Литвинов, сценограф — Сергій Маслобойщиков, диригент — Володимир Кожухар). Під час дійства глядачі сміялися від душі, й практично після кожної картини лунали овації! Ця вистава отримала дві «Київські пекторалі» («За найкраще пластичне вирішення» та «За найкращу сценографію»).
— Юрій Валентинович — блискучий мелодист, і кожна його робота має свій колорит, — розповідає Леся ОЛІЙНИК, мистецтвознавець. — Успіх балету «За двома зайцями» багато в чому відбувся саме завдяки яскравій музиці, написаній Ю.Шевченком. Дуже тонко розставлені всі акценти оркестрантами театру під орудою диригента Володимира Кожухаря. Саме музика — гротескова, яскрава, фантазійна і колажева, з використанням знайомих й улюблених мелодій, дає широке поле для розкриття колоритних образів цієї популярної історії.
— Канва «Зайців» тільки здається простою і навіть примітивною, а починаєш в неї занурюватися і розумієш: все це може і так, але розповісти про цирульника-невдаху і його пригоди мовою симфонічної музики — надзвичайно складне творче завдання», — каже Юрій ШЕВЧЕНКО. Були сумніви в композитора і щодо відомої пісеньки Голохвастова та компанії «В небі канарєєчка літає...», яка була знаковою для екранної постановки. Автор зізнався, що якби її не було, то цього не зрозуміли б глядачі. Тому, не цитуючи буквально твір відомого київського композитора Вадима Гомоляки, Юрій Шевченко «трохи погрався» з відомою мелодією, і в підсумку вона увійшла-таки в сюїту, додавши їй колорит.
Володимир Кожухар запропонував маестро після успішної театральної прем’єри виконати сюїту з балету «За двома зайцями» в концертному варіанті. У програмі, яка буде представлена у Філармонії, найбільш яскраві музичні фрагменти: («Голохвастов», «Ранкові дзвони», «Чобітки», «Галя. Заручини з Голохвастовим», «Проня і батьки», «Інтермедія (Піаніст)», «Одягання Проні», «Романс Голохвастова», «Плітки», «Вальс на Хрещатику», «Викриття Голохвастова», «Монолог Голохвастова» і «Фінал»).
Крім 13 заявлених частин сюїти «За двома зайцями» для концертного виконання, «бонусом» для слухачів стане «Школа танців» — авторський варіант відомої мелодії «Школа танців Соломона Пляра». До речі, Соломон Пляр — реальний персонаж Соломон Шкляр, історичне обличчя, київський перукар, який відкрив на початку XX ст. школу танців, яка фактично була клубом знайомств серед киян. Жартівлива пісенька свого часу міцно прописалася в одеському маскульті, а одесити та кияни тривалий час сперечалися щодо її авторства. Мабуть, не випадково першими глядачами, яким було презентовано концертний варіант сюїти «За двома зайцями» та коди до неї — «Школи танців», у кінці минулого року стали одесити. Концерт мав великий успіх. Киянам же представиться можливість знову зануритися в історію про горе-цирульника та оцінити «музичні портрети» улюблених героїв, майстерно виписані Юрієм Шевченком.
