Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Художник скла

15 серпня в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва відкриється виставка В’ячеслава Дудіна
15 серпня, 2019 - 10:09
КОМПЛЕКТ «ДАЧНИЙ».1983 Р. КОЛЬОРОВЕ СКЛО, ГУТА

Вернісаж присвячений до 70-річчя від дня народження митця. Про багаторічну еволюцію творчості талановитого київського майстра художнього скла і кераміки В’ячеслава Вікторовича Дудіна (1949—2018 рр.), який народився далеко від України — в Нижньому Новгороді (тоді м. Горький), можна коротко розповісти, якщо запозичити в геніального Олександра Блока ритм віршування у відомому його восьмивірші 1912 року: «Ніч, вулиця, ліхтар, аптека...».

У 1960-х В’ячеслав цілковито захопився мистецтвом авангарду, пізнаючи його магію через живопис, музику, кіно, театр. Йому відчайдушно хотілося до великих міст — центрів культури, які вабили своїми численними музеями, експозиціями виставок сучасного мистецтва, де найбільше вражали скло і кераміка, які здавалися йому надзвичайними, неземними, нерукотворними. Тоді ж з’явилися перші кумири у «високому» мистецтві: Петров-Водкін, Рубльов, Пікассо, Боттічеллі, Далі, творці напряму «метафізичного мистецтва» — італійці де Кіріко, Моранді, Карра.

 Однак, попри все, справою життя В.Дудін обрав скло, що заполонило його таїною свого творення. Тому він опинився в Ленінграді — у Вищому художньому училищі ім. В. Мухіної, що його «богема» охрестила «Мухою». Пітер, білі ночі, «Муха», елітарне експериментальне мистецтво андерграунду несамовито захоплювали художника-початківця. Невський проспект, Ермітаж, канали, палаци — самий дух царственого міста п’янив вразливого юнака.

Мозаїка з культур великого минулого: імператорський фарфор і скло, Босх, Брейгель, мистецтво авангарду в поєднанні з естетичними враженнями сучасності — від пронизливої музики Beatles, від декоративного мистецтва Прибалтики, несхожого на радянське (витонченої естонської кераміки, могутнього литовського скла, вишуканого латвійського текстилю), — смак цього божественного коктейлю він відчував до останнього подиху навіть коли його вразила тяжка невиліковна хвороба.


КОМПОЗИЦІЯ «ПОВНИЙ МІСЯЦЬ». 1984 Р.

З примхи долі, після відмінного захисту диплому в аристократично суворому Петербурзі, В. Дудін потрапив до Середньої Азії — на завод «Міконд» у Ташкенті. За 13 років праці на ньому створив відділ, який і очолив. Добрав колектив художників, майстрів, яких навчав так, як свого часу вчили  його віртуози скла — професори В.Ф. Марков і К.М. Митрофанов. Поступово нікому не відомий завод перетворився на бренд із гарною репутацією дизайну і якості художнього скла. Це і стало причиною «принадної пропозиції» з України — обійняти  посаду художника, а згодом і головного художника легендарного Київського заводу художнього скла.

В’ячеслав був закоханий у Київ замолоду, вбачаючи у ньому риси подібності з Парижем, із дорогим його душі Пітером, із рідним Нижнім Новгородом. Київ став містом його успіху. За 20 років життя в ньому заслужений художник України В’ячеслав Дудін створив свої найкращі твори музейного рівня, які зберігаються в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва .


КОМПОЗИЦІЯ «ВІРТУАЛЬНИЙ ДІАЛОГ». 2009 Р. СКЛО, ГРАВІРУВАННЯ

У 1990-х, коли Україна переживала розвал художньої промисловості, зупинився 1997 р. і Київський завод художнього скла. Упродовж іще п’яти років В’ячеслав Вікторович, як відданий лицар, боронив експериментальну ділянку заводу від розорення, рятував унікальну колекцію заводського музею. І домігся разом із народним художником Іваном Зарицьким (1929—2009 рр.), щоб усі гутні й кришталеві шедеври київських майстрів були передані для експонування в Національний музей історії України.

У 2000-х В. Дудіну, який переходить з фірми на фірму, вдається до відчайдушних спроб відродити київську школу художнього скла, і останнім його прихистком стала приватна фірма «АртГласс», що  вселяло надію славетному митцю на світле майбутнє українського «мистецтва вогню».


КОМПОЗИЦІЯ «ДЕФІЛЕ». КОЛЬОРОВЕ СКЛО. 2000 Р.

В’ячеслав Вікторович у одному виявляв постійність: у збереженні в творчості незмінно експериментальної тональності, що нерідко мало сміливий концептуальний характер (композиція  «Віртуальний діалог», 2009 р.). Цим він був і залишається цікавим глядачеві, враженому його високопрофесійним володінням матеріалом, що незмінно підкорявся дотику рук художника (комплект «Дачний», 1983 р.; композиція «Повний місяць», 1984 р.; «Картинки з ярмарку», 2009 р.).

Майстер, який за життя пізнав і розкрив, мабуть, усі таємниці, приховані в художньому склі, що впродовж тривалого творчого шляху дозволяло йому бути  таким різнобічним і різноплановим, часто ніби й не схожим на себе (композиція «Дефіле», 2000 р.) Саме таким — дивовижно різним високим професіоналом презентує митця ювілейна виставка в залах Національного музею українського народного декоративного мистецтва, колектив якого незмінно зберігає пам’ять про незабутнього київського творця чарівного скла В’ячеслава Дудіна.

Виставка діятиме до 15 вересня.

Зоя ЧЕГУСОВА. Фото надані організаторами виставки
Газета: 
Рубрика: