Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Ієрогліф натхнення

В Україні пройшли Дні китайської культури
27 травня, 2004 - 00:00

Урізноманітнити уявлення про мистецтво Китаю, сформовані у більшості з нас під перехресним впливом легенд стародавньої історії й реалій «культурної революції», покликані Дні китайської культури в Україні. Передати увесь спектр мистецтва країни, населення якої перевищує мільярд чоловік, у рамках кількох заходів просто неможливо. Однак організаторам Днів культури КНР вдалося поєднати масштабність акції з камерністю її наповнення — адже практично кожен концертний номер, кожне панно на виставці дивовижної китайської вишивки стали індивідуальним відкриттям для столичної публіки.

Виявляється, деякі китайські танці можуть позмагатися з чечіткою, акробатичні номери поєднуються з експресією балету, а гумор є запорукою успіху виконавців із КНР. Танець «П’яний місяцю! Виходь!» нагадав про гоголівського Каленика, а деякі китайські народні співи здалися дуже схожими на мелодії українського Полісся. Що вже говорити про «Насвистування про любов» — тут усе зрозуміло без перекладу. А коли пан Тао Чжіхуа після «Соло на листі дерева» заграв «Реве та стогне…», зал Національної опери вибухнув щирими оплесками, яких не чув жоден партійний з’їзд в Україні чи в Китаї. Правду сказав Надзвичайний та Повноважний Посол Китаю в Києві пан Яо Пейшен: «Хоч наші країни розділяють тисячі кілометрів, гори й річки, культура здатна зробити нас сусідами».

Славу китайських майстрів, які впораються з найскладнішою роботою, підтвердила виставка сучжоуської вишивки. Досконала гладь цього мистецтва здатна передати усі відтінки картин імпресіоністів, світло й тіні старовинних китайських малюнків тушшю, мерехтіння осіннього лісу, блиск луски червоного коропа у ставку, а також уважний погляд звичайного пухнастого кошеняти. Попри різноманітність сюжетів сучжоуської вишивки, твори її майстрів поєднують тепле свічення шовкових ниток і вивіреність кожного стібка, який неначе горнеться до своїх сусідів.

Особливе, по-східному уважне ставлення до кожного стібка у вишивці, до кожного руху в танці й ноти у пісні — ось чим запам’ятовується й бере за душу китайське мистецтво. Всі ми знаємо, що у квапливому повсякденні не помічаємо багато чистих і простих речей. А майстри Китаю вчать нас, що саме в них іноді й заховане натхнення.

Варвара ЖЛУКТЕНКО, фото Михайла МАРКІВА, «День»
Газета: 
Рубрика: