Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Італійське літо

У Національній філармонії України відбувся концерт духовної музики
22 червня, 2007 - 00:00
ВИСТУПАЄ СЕРГІЙ МАГЕРА / ФОТО МИКОЛИ ЛАЗАРЕНКA

У програмі прозвучав один із найяскравіших шедеврів світової класики — «Реквієм для солістів, хору і оркестру» Джузеппе Верді. У концерті брали участь два найбільших українських музичних колективи: Симфонічний оркестр Національної радіокомпанії України (під керівництвом Володимира Шейко) і капела України «Думка» (художній керівник Євген Савчук), а також солісти Національної опери України — Тетяна Анісімова (сопрано), Алла Позняк (меццо-сопрано), Дмитро Кузьмін (тенор) і Сергій Магера (бас). Шедевр геніального Верді вже понад 130 років (від дня прем’єри) зачаровує слухачів глибиною і серйозністю, поєднанням грандіозного — духовної і емоційної змістовності задуму, а також масштабного і яскравого втілення.

«Реквієм» був створений композитором в роки розквіту його майстерності. У травні 1873 року Верді дізнавшись про смерть 88-літнього письменника-патріота Алессандро Манцоні, був шокований. У знак поваги до прославленого співвітчизника і до першої річниці його смерті маестро створив «Реквієм» (в семи частинах). Справа в тому, що традиційний реквієм — траурна католицька меса на середньовічний латинський текст релігійного змісту, спочатку була призначена для виконання тільки в церкві, але поступово «завоювала» увагу світських концертів. Однак шедевр Верді не дуже схожий на традиційну заупокійну месу. Привабливість «Реквієму» в тому, що, незважаючи на духовний зміст, в цій музиці чутні безпомилково пізнавані «вердівські» інтонації, його неповторний стиль та феєричність, які принесли світову славу й любов глядачів світським творам композитора, а саме — його легендарним операм. Тут в достатку присутні кращі риси його композиторської манери: мелодійне багатство, смілива й свіжа гармонія, барвиста оркестровка, струнка форма, майстерність поліфонічної техніки... Є й захоплююче-драматичні епізоди, які цілком могли б супроводжувати активну сценічну дію, і проникливий ліризм, і героїчний пафос, пишна та ефектна віртуозність. У поєднанні з серйозним духовним значенням яскрава емоційність музичної тканини справляє найсильніше враження. На інтерес публіки до цієї незабутньої музики вказує й те, що на концерт оркестру радіокомпанії під час гастролей в Іспанії в березні цього року, де був виконаний «Реквієм» Дж. Верді, прийшло 6000 слухачів! Повний зал зібрався і в Київській філармонії. Потрібно наголосити, що в день концерту — досить спекотний — не тільки грати в світлі софітів серед численних колег, як довелося артистам оркестру і хору, але і слухати музику в переповненому залі було вельми самовідданим вчинком. Однак, незважаючи на виснажливу спеку, любов до мистецтва перемогла любов до комфорту. Публіка аплодувала стоячи, і довго не хотіла відпускати артистів зі сцени.

До завершення сезону колектив Симфонічного оркестру Національної радіокомпанії України представить ще один цікавий проект під назвою «Ностальгія», присвячений творчості чудового італійського композитора Ніно Рота (автора музики до багатьох культових фільмів, серед яких — найзнаменитіша картина Ф. Дзеффіреллі «Ромео і Джульетта»). Цього разу київська публіка зможе взнати цього композитора з менш популярної, але не менш привабливої сторони: прозвучать твори Ніно Рота «Вечірній концерт для фортепіано з оркестром» і «Симфонія на пісню любові» за участю музикантів iз Італії: диригента Пьеро Романо і піаніста Паоло Куккаро. А 28 і 29 червня наших меломанів чекає ще один приємний сюрприз — Національна опера України запросить глядачів на прем’єру «Макбета» Дж. Верді. Цю оперу ставить італійський режисер Італо Нунциата, що запам’ятався киянам по яскравій роботі в минулому році «Манон Леско» Дж. Пуччіні, в новому міжнародному творчому проекті також зайняті — диригент Володимир Кожухар, хормейстер Лев Венедіктов, сценограф Марія Левітська, музиканти і артисти Національної опери).

Олена ЖУКОВА, спеціально для «Дня»
Газета: 
Рубрика: