По-перше, це не просто незалежний фільм, а й ще, схоже, один із найдорожчих незалежних фільмів за всю історію кіно.
По-друге, це плід співпраці трьох абсолютно різних режисерів: творців «Матриці» Енді й Лани Вачовськи та німецького режисера Тома Тиквера, котрий зажив свого часу слави завдяки сенсаційній картині «Біжи, Лоло, біжи».
Третя особливість виходить із другої: на афіші фільму незаперечно зафіксований той факт, що режисер, відомий як Ларрі Вачовськи, повністю перетворився на жінку: йому зробили операцію, змінивши стать.
І нарешті, побудова цієї картини. «Хмарний атлас» за однойменним романом британця Девіда Мітчелла (автора інтелектуальних бестселерів) — це шість історій у часових і просторових локаціях, пов’язаних між собою реінкарнацією однієї душі впродовж багатьох сотень років.
Проект зацікавив голлівудських зірок, мабуть, саме через таку драматургічну ускладненість. Декілька основних партій (а тут у кожного щонайменше по три ролі, інколи доходить і до шести) виконує Том Хенкс, не відстають від нього Холлі Беррі, Сьюзан Сарандон, Х’ю Грант, задіяний знаменитий німецький театральний актор Мартін Вуттке. Список дуже поважний. Думається, одним із аргументів було те, що тут є що грати: акторам за сценарієм доводиться перевтілюватися у героїв абсолютно різних часів, соціальних становищ, рас і навіть статей. Відповідно, знайшлося чимало роботи для гримерів, декораторів і майстрів спецефектів.
Фрагменти сьогодення — епізоди про пригоди розтяпи-видавця в притулку для старих або про журналістку, котра розслідує небезпечні поломки на ядерному реакторі в Сан-Франциско в 1970-х роках, — знімав Тиквер. Він виступив також композитором (що робить уже не вперше), і зробив це непогано. А у віддаленому минулому, так само як і в антиутопічному майбутньому, забавлялися Вачовськи.
Результат вийшов суперечливий: підсумковий продукт хочеться порівняти з клаптевою ковдрою. Надто різні режисери Тиквер і Вачовськи. Кожен тягне у свій бік і кожен абсолютно автономний. Іноді незрозуміло, на якого глядача все це розраховано. Подекуди збиваються на мелодраму — це коли просто не знають, як ефектніше повернути історію. Ну, і просто громіздкий формат — майже три години.
Щоб дивитися це дивне кіно, треба мати неабияке терпіння. Але можна і не дивитися.
