Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Коли на концертах не тільки лірики...

Чим запам'ятаються XXVI «Харківські асамблеї»?
30 жовтня, 2019 - 11:15
СТУДЕНТСЬКИЙ ХОР ХНУМ ПІД ОРУДОЮ СЕРГІЯ ПРОКОПОВА ВИКОНАВ ХОРОВИЙ КОНЦЕРТ МАКСИМА БЕРЕЗОВСЬКОГО

Між відкриттям і закриттям фесту простягнулася арка, яка тематично зв’язувала усі його події, — українська культура в системі світової. Нагадаємо, Міжнародний фестиваль класичної музики «Харківські асамблеї» проводиться з 1991 року. І весь цей час його очолює натхненниця та організатор цього знаного музичного форуму Тетяна Вєркіна, ректор Харківського національного університету мистецтв ім. І. Котляревського.

Стала традиція фестивалю — вибір культурного героя, навколо якого формується мистецька програма. Цього разу учасників асамблей об’єднала постать генія української культури — Івана Петровича Котляревського, якому нещодавно виповнилося 250 років. Звідси й гасло нового міжнародного форуму: «Митець як рушій культурних пластів», що повною мірою має відношення до класика, засновника української літератури, громадського діяча, на творчість якого рівнялися Микола Лисенко та інші славетні українські митці наступних поколінь. Нині ці традиції ставали наочними на виступах оркестру народних інструментів ХНУМ, капели бандуристів «Сонце», концерті «З Україною в серці» тощо.

У практиці «Харківських асамблей» ще є багато традицій, і одна з них — написання творів-присвят харківськими композиторами героям асамблей. Цього року головне музичне приношення «Асамблеям» зробив відомий український композитор, також випускник харківського вишу Олександр Щетинський. Він взяв на себе дуже складне завдання — оновити музику до «Наталки- Полтавки» І.Котляревського. Власне, з цієї вистави у виконанні студентів театрального та музичного факультетів у супроводі симфонічного оркестру Харківської філармонії під орудою Юрія Янка, й розпочалась програма нинішнього фестивалю.

Як музичний супровід п’єси І. Котляревського, до М. Лисенка музику писали харківський музикант польського походження А. Барсицький, а також І. Базилевич,О. Маркович, А. Єдлічка, А. Колосов, М. Васильєв-Святошенко, А. Горілий... Отже, Олександр Щетинськийвиявився далеко не першим композитором, який задумав новий музичний супровід до п’єси І.Котляревського. І з огляду на те, що «портретні» музичні характеристики з часом вже «прикіпіли» до персонажів, зробив дуже тактовну і  стильово виразну їх переробку. А режисер з театрального факультету Університету мистецтв Леонід Садовський разом зі студентами поділив героїв на співаючих та розмовляючих. Вони ніби передавали один одному естафету дії, вимовляючи текст Котляревського. І не тільки вони! За задумом постановників, сам Іван Петрович (його роль виконував Анатолій Лобанов), ніби коментує створення сценічної композиції та мотивацію дій своїх героїв.

Найнезвичайніший концерт»Асамблей» відбувся в актовому залі Фізико-технічного інституту низьких температур і був присвячений сторіччю не музиканта або композитора, а фізика, академіка Бориса Ієремійовича Вєркіна. Саме він був автором ідеї створити «філармонію фізиків» у приміщенні   ФТІНТу, який завжди був унікальним сузір’ям наукових талантів та місцем народження блискучих науково-технічних відкриттів. Філармонія фізиків багато років була духовним центром для харківської наукової інтелігенції. У цьому залі виступали знамениті скрипалі, піаністи,  вокалісти. Отже, колись Б. Вєркін виховував у своїх співробітниках любов до музики, а нині його доньк, музикант та педагог Т.Вєркіна рік за роком виховує, передусім, слухачів академічних концертів, а водночас — її відмінних виконавців. У «філармонії фізиків» цього року грали та співали студенти і педагоги ХНУМ імені І. Котляревського, а також солісти й артисти симфонічного оркестру «Схід-Опера», переважно випускники цього вишу.

Студентський хор ХНУМ під орудою Сергія Прокопова виконав  хоровий концерт Максима Березовського, який навчався музики в Болоньї, у   вихователя юного Вольфганга Моцарта. У дні фестивалю непересічною подією стало також перше виконання Симфонії М.Березовського, яку відшукав у бібліотеці Італії й підготував спеціально до харківської прем’єри відомий український диригент Кирило Карабиць. А на закритті «Асамблей» звучав фортепіанний концерт його батька Івана Карабиця у виконанні студентського симфонічного оркестру під орудою Юрія Насушкіна (соліст Олег Копелюк). Скрипка Ірини Григоренко зачарувала слухачів у концерті Володимира Птушкіна, другу редакцію якого композитор зробив спеціально до «Харківських асамблей» 2019 року. Тож програма нинішнього фестивалю не просто переконала слухачів у вірності харківських музикантів  сталим гаслам збереження традицій, а хвилювала непідробністю почуттів, віртуозною майстерністю, творчим натхненням.

Олександр ЧЕПАЛОВ, заслужений діяч мистецтв України, фото автора
Газета: 
Рубрика: