У жалобній церемонії пам’яті жертв Бабиного Яру (до 75-х роковин трагедії) братиме участь Київський камерний оркестр під орудою Романа Кофмана. Солістом виступить всесвітньо відомий ізраїльський скрипаль Іврі Ґітліс.
Незважаючи на те, що панові Ґітлісу 22 серпня виповнилося 94 роки (!), він у чудовій формі: щойно музикант повернувся з Японії, де провадив майстер-класи. Скрипаль має гострий розум, досить гострий на язик, з французької вільно переходить на англійську, ідиш, спілкується й російською мовою.
Далекого 1964-го Іврі Ґітліс був першим ізраїльським скрипалем, який гастролював у СРСР: як соліст він виступав у Києві, Одесі, Москві, Ленінграді (з оркестром філармонії), грав твори П. Чайковського і Я. Сібеліуса.
Нині до Києва музикант прибув на запрошення Президента України Петра Порошенка та Міністерства культури України. Після виступу у нашій столиці скрипаль вирушає до Кам’янця-Подільського, звідки родом його батьки. Іврі Ґітліс (Іцхак-Меїр — так його назвали при народженні) народився в Хайфі, його завжди вабила земля предків... У п’ятирічному віці він уперше взяв до рук скрипку, а в десять років вже мав перший публічний виступ. Юнак закінчив Паризьку консерваторію, продовжив навчання в Джордже Енеску (знаменитого румунського скрипаля й композитора-класика ХХ ст.) та Жака Тібо (не менш знаменитого французького скрипаля). У 1940 році Ґітлісу з матір’ю вдалося втекти з окупованої нацистами Франції й перебратися до Англії — відтоді він змінив ім’я на Іврі.
1951-го Іврі Ґітліс уперше виступив у Парижі, згодом концертував мало не у всіх країнах світу — з найпрестижнішими оркестрами Нью-Йорка, Берліна, Відня, Філадельфії, Ізраїлю, був першою скрипкою оркестру Віденської філармонії. Його запис Концерту для скрипки з оркестром «Пам’яті ангела» Альбана Берга здобув Гран-прі (Grand Prix du Disque) у Франції. Відомий італійський композитор середини ХХ ст. Бруно Мадерна написав «П’єсу для Іврі», а 1972 року Ґітліс став першим виконавцем «Мікки» — знаменитого грека Яніса Ксенакіса.
У французькій художній кінострічці «Історії Аделі Г.» (1975, режисер Франсуа Трюффо) Іврі зіграв... гіпнотизера-шарлатана, а в фільмі «Санса» (2003, режисер Зіґфрід) — самого себе... У 2009 році у Франції було створено документальний фільм уже про нього самого — «Ivry Gitlis, a Violinistbeyond the Limits».
Нині скрипаль багато часу приділяє педагогічній роботі, дає майстер-класи, зокрема виступив ініціатором музичного фестивалю на Кіпрі «Легенди музики і юні солісти на перехресті Середземномор’я» (2015, за підтримки всесвітньовідомої аргентинської піаністки Марти Арґеріх). Від 1988 року Іврі Ґітліс носить звання «Посла доброї волі ЮНЕСКО», вбачаючи свою місію — мовою музики нести людям мир.
Напередодні виступу в Бабиному Яру І. Ґітліс уперше зустрівся з українським диригентом Романом Кофманом. Після обговорення деталей спільного виступу він зізнався, що майбутня подія є для нього надзвичайно хвилюючою. «Ти розумієш, що таке Бабин Яр?», — кілька разів із притиском перепитав він у Романа Ісаковича... А почувши відповідь «Так. Там лежать мої бабуся і дідусь», довго тримав за руку маестро, не ховаючи сліз...
— Для мене ця подія багато важить. Я разів п’ять був у Аушвіцу (Освенцимі), вперше — одразу після Другої світової війни, ще коли там не вивітрився сморід від печей, де спалювали тисячі людей... Страшна картина, яка запам’яталася на все життя. А ось у Бабиному Яру я буду вперше. Для мене досі лишається незбагненним, як нація, що дала світові Бетховена й Ґете, зробила смерть індустрією, продумавши все до найменших деталей. Нічого жахливішого в світі не було! Сьогодні про це особливо важливо знати молоді. Це не повинно повторитися. Ніколи!
На запитання щодо інструмента, на якому він грає (а це скрипка роботи Страдіварі 1713 р.), Іврі відповів, що разом із нею вже понад п’ятдесят років...
У Бабиному Яру видатний скрипаль зіграє соло — головну тему з легендарного кінофільму Стівена Спілберга «Список Шиндлера» в супроводі Київського камерного оркестру, а потім від себе — Колискову, яку йому співала мама...
