Чехов об’єднав Суми та Москву
Творчий вечір «Вся душа моя на Луке...», присвячений Будинку-музею Чехова в Сумах, відбувся в Театральному музеї ім. Бахрушина в рамках театрально-виставкового проекту «Чехов» у залах Музею сучасної історії Росії, повідомила прес-служба музею. Про історію і традиції чеховського будинку в Сумах розповіли керівники Будинку-музею, який розташовано в садибі Лінтварьових, — Антон Павлович писав про них у листі до Суворіна: «Господарі виявилися дуже милими й гостинними людьми. Родина достойна вивчення». Тут, у цій старій панській садибі на березі річки родина Чехових проводила літні місяці в 1888 — 1889 роках. «Найняв я дачу заочно, навдогад і поки що не розкаявся в цьому, — продовжує письменник. — Річка широка, глибока, багата на острови, рибу та раків, береги гарні, зелені багато...». За спогадами письменника і його сучасників, на дачу в гості до Чехова часто приїжджали друзі та знайомі — відомі письменники, художники, літератори. Тут читав свої вірші Олексій Плещеєв, виголошував монологи прем’єр Олександринського театру Павло Свободін. За літні місяці, проведені в садибі Лінтварьових, Чеховим було створено близько десяти творів. Навесні 1888 року на Луці було завершене оповідання «Житейська дрібниця», яке отримало пізніше нову назву — «Неприємність». Тут великий класик працював над романом, розпочатим ще в Москві. «Я пишу роман! Пишу, пишу і кінця не видно моєму писанню. Назвав його так: «Оповідання з життя моїх друзів», і пишу у формі окремих закінчених оповідань, тісно пов’язаних між собою спільністю інтриги, ідеї та дійових осіб», — повідомляє Чехов у одному з листів. Розповідь про історію садиби, про життя Чехова в ній, про його поїздки Україною супроводилася показом архівних документів, фото- і відеоматеріалів із фондів Чеховського музею в Сумах. Завершився вечір показом фільму Наталії Черкасенко «Ностальгія за Чеховим», який було випущено до 150-річчя письменника та 50-річчя Будинку-музею в Сумах.
Осінні казки
«Промінчики сонця» — так Венера Сабірова назвала свою персональну виставку, яка проходить у київському Будинку актора. Про себе вона говорить так: «Митець у розвиткові і закінчений оптиміст. Люблю світ, люблю людей, люблю себе. Дуже хочу, аби любов передалася всім, хто дивиться на мої роботи». Роботи Венери Сабірової — малярство вітражними фарбами на склі, світлоносне, веселкове і радісне. Метелики й бабки, полуниця, гарбузи, кетяг калини, а ще квіти — ромашки, іриси, соняшники, бузок — білий і темний — і, звичайно ж, усміхнене сонечко з багатоколірним промінням — привід для щастя може бути будь-яким. «Промінчики» митця перетворюють навіть традиційний «меланхолійний сюжет» — безлисті дерева (осінні чи провесінні). Будинок під старим деревом стає у Венери Сабірової майже ілюстрацією до казки про ельфів і гномів, а «Східний натюрморт» — до історії з «1001 ночі». І навіть чорно-білі зебри здаються такими, що переливаються всіма барвами світу, повідомляє Оксана ЛАМОНОВА.
«Щастя моє» боротиметься за «Бронзового коня»
Ігровий дебют українського відомого документаліста Сергія Лозниці — стрічка «Щастя моє» продовжує свій фестивальний хід. У столиці Швеції проходить XXI міжнародний Стокгольмський кінофестиваль. Головна мета форуму — підтримка молодого, новаторського кіно, яке ставить проблеми сучасного суспільства, передає ІТАР-ТАКС. Український фільм «Щастя моє» став одним із 18 відібраних фільмів зі всього світу, які потрапили в основний конкурс фестивалю. «У нас є багато прикладів, коли учасники нашого фестивалю після перемоги в Стокгольмі були визнані в усьому світі, — розповіла директор фестивалю Гіт Шейніус. — Як приклад можу навести Квентіна Тарантіно, який саме тут отримав приз «Бронзовий кінь», а вже потім став світовою знаменитістю». У рамках фестивалю буде показано 180 фільмів із 50 країн. Головні призи конкурсу — «Бронзовий кінь» за кращий художній фільм і «Алюмінієвий кінь» — за документальний. Окрім того, на фестивалі є розділи: «Американське незалежне», «Образи Азії», «Латинські погляди» та інші, які широко репрезентують світові новинки в галузі кінематографа. Цього року фестиваль буде присвячено творчості американського актора й режисера Денніса Гоппера, який нещодавно помер.
Оголошено переможців Національної книжкової премії США
У Нью-Йорку оголошено лауреатів Національної книжкової премії за 2010 рік. Як повідомляє lenta.ru, посилаючись на Associated Press, винагороду в найпрестижнішій номінації — «художня література» — отримала Джеймі Гордон за твір «Lord of Misrule». Перемога Гордон, яка не тішиться великою популярністю серед широкої публіки, виявилася несподіванкою для багатьох; до церемонії нагородження головними претендентами на винагороди вважалися Лайонел Шрайвер (роман «So Much for That») та Ніколь Краусс («Great House»). Сама Гордон, коментуючи присуджену їй премію, також призналася, що не чекала на такий поворот подій. Найкращим твором у номінації «документальна література» журі визнало мемуари співачки і поетеси Патті Сміт про Нью-Йорк 60-х років. Катрін Ерскін отримав премію в номінації «література для дітей» за роман «Mockingbird». Терренс Гейз і його збірка віршів «Lighthead» дістали винагороду в категорії «поезія». Почесну премію за «видатне служіння американському літературному товариству» вручено Тому Вулфу, а також Джоан Ганз Куні, одній із творців «Sesame Street» («Вулиця Сезам»). Національна книжкова премія (National Book Award) є однією з найпрестижніших літературних винагород США, разом із Пулітцерівською премією. 2010 року Національну книжкову премію було присуджено в 61-й раз. Лауреатам премії вручають бронзові статуетки й чеки на 10 тисяч доларів.
