Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Коротко / КУЛЬТУРА

23 вересня, 2009 - 00:00

Київські сторінки у долі поета

24 вересня в Музеї однієї вулиці відкриється виставка «Роман Бориса Пастернака», присвячена 120-річчю від дня народження відомого письменника, поета й перекладача, лауреата Нобелівської премії, ювілей якого відзначать наступного року. До Києва приїде внук поета — художник Петро Євгенович Пастернак, котрий єдиний з усіх онуків народився за життя видатного діда. Як розповіли «Дню» співробітники музею, виставка розкаже про життєвий і творчий шлях Бориса Леонідовича, його батьків, що народилися в Одесі, навчання поета в Марбурзькому та Московському університетах, про його відносини з радянською владою, зокрема, розмову зі Сталіним, про любов до жінок, про перекладацький дар і лебедину пісню всього життя письменника — роман «Лікар Живаго». В експозиції будуть представлені рідкісні прижиттєві видання поетичних збірок Пастернака, світлини, документи, ноти, малюнки сучасників і його натурний скульптурний портрет, автографи поета, а також усі перші видання роману «Лікар Живаго», що вийшли 1958 року за кордоном. Борис Леонідович Пастернак (1890 — 1960 рр.) був надзвичайно талановитою людиною, суміщаючи в собі поетичний і прозаїчний дар, обдарованим музикантом і композитором, філософом і унікальним перекладачем. Його переклади майже всього Шекспіра, «Фауста» ґете, Поля Верлена, грузинських ліриків, Івана Франка й Тараса Шевченка вважаються вершиною перекладацького мистецтва й у майстерності ніскільки не поступаються оригіналам. Водночас, незважаючи на своємісце в літературі, він залишався навдивовижу чуйною, скромною та порядною людиною. Пастернак провів у Києві літо 1930 року і двічі ненадовго приїжджав сюди 1931-го, завдяки цьому з’явилася одна з кращих поетичних сторінок у віршованій антології про Київ. Тут почався роман Бориса Пастернака і Зінаїди Нейгауз, який багато в чому слугував імпульсом до створення роману «Лікар Живаго», і саме у Києві розпочався шлях до другого народження його поетичного дару.

Скрипалі поїдуть до села

Вінницька філармонія готується до нового сезону. Цього року публіці буде запропоновано чотири різножанрові цикли та мистецький проект «Майстри сцени — сільській та учнівській молоді». Сезон філармонія відкриє «Парадом оркестрів» — новий цикл, у якому братимуть участь музиканти з Тернополя, Чернівців, Хмельницького та Рівного. Пройдуть концерти камерного оркестру Вінниці «Арката». В «Естрадному вернісажі» виступлять Ніна Матвієнко, Микола Свидюк, Любов та Віктор Анісімові та інші. Вперше розпочне роботу мистецький проект «Майстри сцени — сільській та учнівській молоді». Він об’єднує концерти і лекції: «Співоча Україна Гоголя», «Калинові співаночки», «Від Коляди до Коляди», «Класики — дітям», «Петрик і Вовк», «Пісні, опалені війною», «Цирк — дитинства світ», вони проходитимуть у 19-тьох районах області — як для учнів загальноосвітніх вінницьких шкіл, так і для студентів вищих навчальних закладів. У концертах братимуть участь провідні колективи та солісти філармонії, повідомляє Мирослава СОКОЛОВА, Вінниця.

«Коли дерева усміхаються»

Так називається персональна виставка Оксани Шапкаріної. Місце її проведення дещо незвичайне — оранжерейний корпус Національного ботанічного саду ім. М. Гришка. Проте водночас воно й цілком логічне, адже головні герої нових картин київської художниці — дерева й дива, що відбуваються з ними, — великі, маленькі й завжди — абсолютно дивні. Цикл із 12 картин (кожна присвячена одній дивині — й одному з місяців року) — нібито головна «музична» (хоча в цьому разі, звісно, живописна) тема виставки. Інші роботи сприймаються як акомпанемент, а їхні персонажі-жителі (маленький принц і його Лис («Посадити своє дерево»), Рудий кіт із Золотою рибкою («Моя золота рибка»), Закохані або навіть Яблука) — як почесні й бажані, але все-таки гості проживаючого свій рік дерев. А у дерев цей намальований рік видався сповненим незвичайних подій: веселих («Сніговики», «Тиждень»), зворушливих («Маленьке чаклунство», «Закохане дерево», «Руденькі», «Не мерзни»), трохи сумних («Білий пароплав», «Прагнення», «Мрія»), що назавжди запам’ятовуються в усій своїй уявній щирості («Канікули», «Шарфик у горошок») і абсолютно чарівних («Різдвяні вогники»), повідомляє Оксана ЛАМОНОВА.

Роздали «слонів» ВIННИЦіанського фестивалю

У столиці Поділля втретє пройшов Міжнародний ВІННИЦіанський фестиваль комедійного та пародійного кіно. На конкурс надійшло понад 250 робіт із Білорусі, Молдови, Росії, Ізраїлю, США, Чехії, Іспанії та України. За призи — «Літаючі слони» — у номінаціях «Авторський ролик», «Відеокліп», «Реклама», «Теж смішно, але інше» змагалися 33 стрічки. Три нагороди імпрези мали статус почесних. Першу з них, у номінації «За наше щасливе дитинство», одержав Давид Черкаський, легенда вітчизняної мультиплікації. Друга, у розділі «Краща пародійна телепередача», дісталася проекту «Велика різниця» каналу ГРТ (м. Москва), який делегував артистів Віктора Андрієнка та Володимира Кірсанова. «За заслуги перед селом» бонусним «слоном» відзначено культовий серіал «Деревня дураков». У номінації «Смішні мультики» головний приз вибороли митці з угорської «Studiobaestars». Серед рекламістів кращою визнано стрічку «Моль» зі Щадринська, з-поміж «Авторських роликів» найбільше голосів журі набрала Камишлівська «Провінція» (Росія), повідомляє Федір БЕЖНАР, Вінниця.

Газета: 
Рубрика: