Що таїть саркофаг?
Парафіяни соборної церкви святої Марії англійського міста Уорік домагаються від керівництва єпархії дозволу на обстеження саркофага Фульке Гревілля, сучасника Шекспіра і гаданого автора шекспірівської п’єси «Антоній і Клеопатра». В ініціаторів дослідження є дані про те, що в саркофагу сховано якісь ящики з рукописами, повідомляє The Daily Telegraph. Автором гіпотези про те, що Фульке Гренвілль був автором «Антонія і Клеопатри», є історик на ім’я А.В.Л. Сондерс (AWL Saunders), віддалений нащадок Гренвілля, єлизаветинського письменника і драматурга, який називав себе «наставником Шекспіра». Сондерс твердить, що в гренвіллівському життєписі сера Філіпа Сідні, прославленого поета тієї ж доби, містяться відомості про те, що саме Гренвілль написав «Антонія і Клеопатру». Єлизаветинець також залишив повідомлення, що п’єсі він влаштував поховання таке пишне, що навряд чи вона б удостоїлася його за життя автора. На думку Сондерса, це означає, що рукопис перебуває в пишному саркофазі Гренвілля в церкві святої Марії. Там же, вважає дослідник, сховано біографію королеви Єлизавети I та інші твори Гренвілля. Сондерс повідомляє, що Фульке Гренвілль був пов’язаний із орденом розенкрейцерів, таємним товариством містиків, яке діяло в Англії в XVI та XVII сторіччях. Багато хто з дослідників згоден із думкою, що Шекспір був добре знайомий з філософією розенкрейцерів. На сьогодні саркофаг у церкві святої Марії обстежено за допомогою георадару з санкції парафіяльної та єпархіальної рад. Вивчення внутрішніх порожнин споруди за допомогою ендоскопу потребувало дозволу єпархіальної комісії та ради з питань церковних будівель. Обидві ці організації противляться новому дослідженню з «етичних причин». Остаточну ухвалу повинен винести консисторський суд.
«Моєї осені золото»
Так сумський художник Георгій Сергєєв назвав свою персональну виставку, що відкрилася в Українському фонді культури. Жанри робіт, що склали експозицію, цілком традиційні — натюрморт, портрет, пейзаж. Однак назва виставки передбачає певний підсумок, а можливо, й виражене у живописі кредо. І це справді так. Натюрморти Георгія Сергєєва (яких в експозиції, до речі, більшість) — такі собі «історико-філософські» композиції, на яких — кераміка України всіх епох: трипільська, антична, косівська, львівська, а ще — повні гумору глиняні скульптури Миколи Вакуленка. Незвичайні й портрети: «Сільська трудівниця», «Автопортрет» та інші наші сучасники по сусідству з тими, кого автор вважає своїми вчителями або людьми, близькими по духу, — Нарбутом, Миколою Реріхом, Чюрленісом, Ель Греко, Гойєю... А пейзажі — зазвичай осінні — стають своєрідним ліричним акомпанементом цих «намальованих роздумів» («Осінній мотив», «Білі хмарки», «Литва. Тракайська фортеця»), повідомляє Оксана ЛАМОНОВА, фото автора.
Свято у «Ганниній пустині»
На Чернігівщині, на хуторі Мотронівка, в літературно-меморіальному музеї-заповіднику Пантелеймона Куліша «Ганнина пустинь» пройшло літературно-мистецьке свято з нагоди 190-річчя від дня народження видатного українського письменника, філософа, політичного і громадського діяча, передає УНІАН. Акція вшанування пам’яті митця розпочалася з покладання квітів до могили Пантелеймона Куліша та його дружини Ганни Барвінок (Олександри Білозерської). Заупокійну літургію відслужив єпископ Ніжинський і Прилуцький Іриней. Звертаючись до присутніх, він зазначив, що зірка Куліша сяє найяскравіше на небосхилі видатних українців, оскільки саме він зробив значний внесок у переклад Біблії українською мовою і його завіти не втрачають актуальності й до сьогоднішнього часу: «за одним уставом і одним серцем служити Україні». Директор Інституту українознавства НАН України Петро Кононенко назвав літературно-меморіальний музей «Ганнина пустинь» культурним центром європейського рівня. Шкода, що твори Пантелеймона Куліша у повному обсязі досі не видано й вони ще чекають свого часу... Численні гості ознайомилися з експозицією літературно-меморіального музею та поспілкувалися з майстрами народно-декоративної творчості Чернігівщини, роботи яких представлено на виставці.
Пам’яті Параджанова
У Санкт-Петербурзі проходить V Міжнародний фестиваль короткометражного кіно та анімації Open cinema. Він присвячений 85-річчю з дня народження легендарного режисера Сергія Параджанова. На участь у конкурсі подали заявки понад 500 претендентів із 23-х країн світу. У позаконкурсній частині представлено 16 програм міжнародних фестивалів, російських кіношкіл і кіностудій, а також ретроспективи і збірки кращих короткометражок, надані європейськими кіно-дистриб’юторами. Офіційний старт програми Open cinema дав показ авторській версії фільму Сергія Параджанова «Колір граната».
