Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Коротко / КУЛЬТУРА

1 березня, 2012 - 00:00

Нове відео The Maneken із соціальним підтекстом

Запитана група The Maneken відзняла відео на нову композицію Safe Connection. Як зрозуміло з назви (з англійської вона перекладається як «Безпечний зв’язок»), у пісні порушено одну з найбільших проблем — поширення ВІЛ/СНІДу серед української молоді. «Темпи поширення СНІДу в Україні жахають, — говорить фронтмен команди Євген ФІЛАТОВ. — І ця тема не може залишити когось байдужим. Тому я вирішив зробити свій внесок у пропагування безпечних зв’язків». Safe Connection написана Євгеном Філатовим у співавторстві з німецьким режисером і автором текстів Чарлі Стедлером. Режисерами відеокліпу стали Денис Захаров та Ігор Тарнопольський (продюсер The Maneken і Джамали). В ефірі українських музичних каналів робота з’явиться на початку березня, повідомляє Надія ТИСЯЧНА, «День».

«Музичні династії України»

Під такою назвою у Дрогобичі відбулась мистецько-музична академія, присвячена творчості батька й сина Годзяцьких. Олексій Годзяцький-Сніжинський (1904—1979 рр.) — регент, композитор, диригент, співак, автор великої кількості світських і релігійних (останніх до 300) творів. А його син, відомий композитор Віталій Годзяцький, щойно переступив межу свого 75-річчя, що й стало додатковим стимулом для проведення в Дрогобичі низки мистецьких заходів. Віталій Годзяцький був учнем славетного Бориса Лятошинського і належить до відомої групи київських композиторів-шістдесятників, які своєю творчістю висловлювали виразний протест проти ідеології тоталітаризму. У кафедральному храмі Пресвятої Трійці Дрогобича відбувся концерт духовної музики. У виконанні молодіжних хорів було представлено його твори: «Під Твою милість», «Нині відпускаєш», «Плотію уснув», «Отче наш» та ін. (останній твір батько й син написали разом і присвятили його вчителеві — Б. Лятошинському). Відбулась творча зустріч В. Годзяцького з викладачами та студентами Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка, де він поділився спогадами й роздумами про минуле й майбутнє. А у великому залі Дрогобицького державного музичного училища ім. В. Барвінського пройшов і концерт хорової, камерно-інструментальної та вокальної музики Олексія та Віталія Годзяцьких, де виконавцями були студенти й педагоги Дрогобича, Самбора та Одеси. Родзинкою став виступ самого маестро (Віталій Годзяцький неперевершено виконав на фортепіано кілька своїх творів і серед них славнозвісний «Марш дурнів», який, до речі, було трансльовано 1968 року по радіо Праги). Акція, що започаткована в Дрогобичі, здійснена за ініціативи та участі керівництва Дрогобицької організації Національної спілки композиторів України і отримала розголос та схвалення громадськості, повідомляє Володимир ГРАБОВСЬКИЙ, Дрогобич.

Поезія в акварелі

У київському Будинку вчених проходить персональна виставка Галини Коберник — художниці, яка працює в техніці акварелі. Камерні, майже інтимні роботи зроблено з високою майстерністю й любов’ю, а тому вони випромінюють майже відчутне тепло. Деякі з них — справжні «намальовані вірші» («Та, що біжить хвилями», «Прощальний привіт»). Дуже ліричні пейзажі Галини Коберник («Самота», «Самотність»). Мало не улюблений мотив — квіти, знайомі («Цвітіння абрикоси») або екзотичні («Анемони»), але такі, що зачаровують своєю красою («Дивовижне сусідство», «Нарциси», «Дерен»). Але, мабуть, найбільш цікаві натюрморти художниці своїми сюжетами. Предмети в постановках Галини Коберник не лише мають химерну форму, колір чи фактуру («Сухий букет», «А за вікном зима»). Вони стають учасниками і героями вистав, інколи трохи меланхолійних («Спадщина і спадкоємець»), інколи — інтригуючих («Ворожіння», «Чаклунський напій»), інколи — сміховинних («Будьмо!»), але, безумовно, захоплюючих, повідомляє Оксана ЛАМОНОВА, фото автора.

Вибрана музика від «Хореї козацької»

У Національному музеї українського народного декоративного мистецтва відбувся сольний концерт гурту «Хорея козацька» в рамках проекту «Вибрана музика», організованого мистецьким об’єднанням «Глечик», агенцією «Етнограунд» та музеєм. Виконуючи музику різних епох — від Середньовіччя до романтизму — та героїчні пісні ХХ століття, музиканти віддають перевагу давній музиці, презентують унікальні пам’ятки XVI —XVIII століть, часів українського бароко та Ренесансу, зберігаючи епічну традицію. За словами керівника гурту, кобзаря Тараса Компаніченко: «Епос — це знання правди про себе, виховання лицарства в сенсі інтелігенції. Лицар — інтелігент, відповідальний за цю землю, за всі болі і страждання, за радості й цінності, які ми маємо передати нашим дітям. І це якраз те завдання, яке виконує старовинна музика... Ім’я нашого колективу походить від назви музичної пам’ятки «Chorea kozacky» (клавірна табулатура 1640 р. з музичного архіву Братислави).Починаючи свій проект, ми виходили з платонівського вчення, за яким «хорея» (колективний танець з музикою і співом в Давній Греції) пронизує все життя і вивищує його. Добрий красивий танець, за Платоном, піднімає, удосконалює не тільки тіло — душу, і красива пісня теж робить душу кращою. Ми намагаємось показати все, що є найкращого в українській культурі, щоб це було взірцевим для сучасників, щоб вони усвідомлювали: у них є минуле, і воно красиве». Гурт потішив публіку ренесансними танцями XVI століття: дівчата й парубки весело витанцьовували польку з плескачем, козак «Катерина і Василь», гайдуцький танець і французький «кінський бранль». Ауру чародійства створювали: Тарас Компаніченко, Іванна Данилейко, Маруся Данилейко, Ірина Данилейко, Данило Перцов, Северин Данилейко, Михайло Качалов, Сергій Охрімчук, Ярослав Крисько. Звучали: старосвітська бандура, козацька лютня, пандора, фідель, інші старовинні інструменти, і вперше в складі ансамблю Тарас Компаніченко грав на ренесансній лютні, повідомляє Ольга САВИЦЬКА.

Газета: 
Рубрика: