Спотворені цитати
Деякі найвідоміші висловлювання будуть викриті як винаходи невідомих авторів, які не страждали від браку часу для роботи над своєю прозою. Сотні лаконічних реплік на зразок «Елементарно, Ватсоне» або «Нехай їдять тістечка» — виявилися новою редакцією висловлювань, що були більш незграбними та нецікавими або взагалі ніколи не були вимовлені тими, кому їх приписують. Список містить безліч цитат, які вважалися історичними, як наполеонівське «Не сьогодні, Жозефіно», але в ньому є й сучасні зразки, наприклад, із «Зоряного шляху». Ніхто ніколи не говорив: «Телепортуй мене, Скотті!», а містер Спок ніколи не казав: «Це життя, Джиме, але не таке, яким ми його знаємо». Збірник, підготовлений редактором Оксфордського словника цитат Елізабет Ноулс, не має на меті розвінчувати фальшивки; його мета — радше показати, яким чином цитати, як і мова загалом, можуть непомітно змінюватися, пише inopressa.ru. Як каже Ноулс, «ми в останню чергу хотіли б, щоб на нас дивилися як на шукачів, які стверджують, що ці цитати неправильні. Найбільш захопливе полягає в тому, як і чому вони змінилися. Спотворені цитати набагато цікавіші, аніж просто помилки». Фірмова фраза Шерлока Холмса — найяскравіший експонат колекції під назвою «Вони ніколи цього не говорили», яку публікує Oxford University Press. Найближче вимишлений детектив підійшов до «елементарно», коли один раз використав це слово в оповіданні «Горбань», опублікованому в 1894 році. А авторство фрази належить П.Г. Вудхаузу, який через 21 рік використав її у повісті «Псміт-журналіст». За словами Ноулс, «це приклад спотвореної цитати, яка звучить набагато точніше, ніж оригінал». Ноулс ввела в останнє видання Оксфордського словника цитат розділ, присвячений помилковому цитуванню. Вона каже, що «ми знову і знову бачимо, як невірні цитати процвітають, бо вони краще вловлюють характер персонажа, аніж оригінальне висловлювання. Збирати такі цитати — вельми захопливе заняття, а в багатьох випадках воно, крім усього іншого, дозволяє віддати належне справжнім авторам висловів».
«Реаніматор» Том Круз
Популярний американський кіноактор і гігант кіноіндустрії Metro-Goldwyn-Mayer вирішили відродити легендарну кіностудію United Artists. Про це заявили в Лос-Анджелесі представники MGM. Згідно з досягнутою угодою, компанія Круза та його партнера Поли Вагнер створюватиме не менше чотирьох фільмів на рік для United Artists, повідомляє ІТАР-ТАСС. Студія була створена в 1919 році групою акторів і режисерів Голівуда, серед яких був легендарний Чарлі Чаплін. Основною метою компанії було створення умов для вільної творчості та участі в прибутках для майстрів великого екрана. У 1981 році United Artists придбала MGM. Серед відомих картин студії — «У джазі тільки дівчата», «Опівнічний ковбой», «Людина дощу» та «Рожева пантера».
Парк Пазоліні
Околиця італійського міста Остія, де в листопаді 1975 року було вбито режисера, поета та письменника П’єра Паоло Пазоліні, перетвориться на «літературний парк». Поки що на цьому місці встановлений лише пам’ятник культовій фігурі італійського мистецтва 1960-1970-х, зазначає lenta.ru з посиланням на агентство ANSA. Концепцію парку римська влада визначила як «місце, де переплетуться природа, історія та мистецтво, щоб відтворити людську й культурну ауру» Пазоліні. П’єр Паоло Пазоліні (1922 — 1975) дебютував у кіно в 1961 році з фільмом «Убогий» («Accattone»). За ним пішли «Мама Рома», «Євангеліє від Матвія», «Теорема», «Медея» й інші стрічки. Останню картину — «Сало, або 120 днів Содому» він завершив незадовго до смерті.
Нове кіно Британії
Уже вшосте в Україні пройде фестиваль. У цьому році програма фесту «Нового британського кіно» складається зі стильних та оригінальних стрічок, які вже завоювали міжнародне визнання на престижних кінофорумах. Організатори фесту (Британська Рада) обіцяють глядачам цікаві зустрічі. Сім картин покажуть у Києві, а по п’ять у Дніпропетровську, Донецьку, Львові, Одесі та Харкові. Стартує «Нове британське кіно» 23 листопада музично-біографічною драмою «Кайф». Зняв фільм режисер Стівен Вуллі, у ролях Ліо Ґреґорі, Педді Консідайн, Девід Морісі, Бен Уішоу, Тува Новотні, Монет Мазур, Амелія Уорнер. Стрічка розказує про долю поп-зірки 60-х років Брайана Джоунса, який був не лише геніальним митцем, фешн-іконою, а й бабієм. Впродовж семи років, в які помістився його карколомний злет та швидке падіння, Брайан став музичною легендою, створивши «Rolling Stones» — один із найкращих рок-н-ролльних гуртів усіх часів. Брайан Джоунс був переконаним декадентом, що протестував проти усього та обожнював цей світ в ті моменти, коли не ненавидів його. А його легендарне захоплення наркотиками та алкоголем розпалювало його і без того лиху вдачу. «Кайф» — це історія ранніх років «Rolling Stones». Це також таємнича історія смерті одного з найталановитіших музикантів 60-тих років. Він помер на руках ледь знайомої людини, самотньої літньої ночі, лише кілька тижнів по тому, як залишив гурт... Фільм «Кайф» номіновано на «Золотого Хічкока» на фестивалі британського кіно у Дінарді (Франція), а також на премію «Empire».
