Кінопритча про мавп
Відомий кінорежисер Юрій Мамін, що зняв такі стрічки, як «Вікно до Парижа», «Фонтан», «Свято Нептуна», завершив зйомки нової комедії «Не думай про білих мавп». В інтерв’ю РІА «Новости» режисер розповів, що картину задумав давно. «Я прочитав новелу Альберто Моравіа «Обличчя халдея», де людина, якій одного разу сказали, що в неї обличчя халдея, серйозно замислилася, і в ній почався процес внутрішньої перебудови. Мені здалося, що це дуже цікава тема. Зараз прийшов час молодих бізнесменів, для яких головні цінності — гроші, але й вони, зустрічаючись із безкорисливими людьми, починають задумуватися про своє життя, про те, чому так нудно й невесело їм, незважаючи на успіхи в бізнесі», — сказав Мамін. Як признається режисер, для нього важливо створити в кіно портрет сучасного суспільства, за яким можна буде судити про час і про нашу добу через десятиріччя, за яким можна буде робити висновки, щоб надалі не повторювати тих же помилок. «Я — соціальний сатирик і гостро розмовляю зі своїм глядачем, який саме цього й чекає від мене, — говорить Мамін. — Я не хочу ошукати його надій. Я взагалі до публіки не ставлюся зарозуміло, тому завжди прагну її зацікавити й привабити. Але головне — я прагну, щоб кожен мій новий фільм приніс глядачу поживу не лише для очей і вух, але й для розуму і серця». За словами Маміна, назву фільму дала східна філософська притча, яка дещо підносить цю історію над дійсністю, адже новий фільм, як і «Вікно до Парижа», — трохи казка. Форму, додає режисер, він вибрав побутову, розмовну, але втілену віршами. У веселу риму прозаїчний сценарій перетворив поет В’ячеслав Лєйкін. У картині зайнято таких акторів-корифеїв, як Олег Басилашвілі та Сергій Юрський. Фільм буде готовий на початку 2007 року.
Гітарист і астрономія
Браян Мей, гітарист групи Queen, став співавтором книги «Вибух! Повна історія Всесвіту». У книзі, написаній ним разом із ведучими програми BBC «Нічне небо» Патріком Муром і Крісом Лінтоттом, розповідається про появу Всесвіту внаслідок Великого вибуху 13 мільярдів років тому, і про те, як через мільярди років він закінчить своє існування, пише gzt.ru. «І в музиці, і в астрономії є чистота, — пояснив музикант причину свого захоплення астрономією, — Коли ви занурюєтеся в думки про Всесвіт — чи про музику — ви опиняєтеся за мільйони миль від усіх проблем, які вас непокоять, і від пилу та диму того місця, де ви перебуваєте насправді».
Цифровий портрет Джоконди
Французькі вчені за допомогою спеціального обладнання побачили знамениту картину «Джоконда» такою, якою вона була за часів її творця Леонардо да Вінчі. Ухвалу ретельно обстежити картину вчені з Французького центру досліджень і реставрації музейних творів прийняли, коли її нещодавно переносили в Луврі на нове місце — до Зали держав. При створенні картини Леонардо використав техніку листа «сфумато». При її застосуванні переходи між планами картини та її предметами навмисно пом’якшуються розмиттям контурів і загальним зближенням колоритів. Почасти такого ефекту Леонардо домагався, наносячи на ділянки картини надтонкі шари лаку. Далі вони злилися в єдиний шар при загальному лакуванні картини. Для того, щоб розгадати таємницю Джоконди, вирішено було застосувати спеціальну багатоспектральну камеру для з’ясування справжнього колориту картини. Таким чином до полотна було застосовано колориметричний аналіз на базі багатоспектрального оцифровування. Камера, винайдена у Франції інженером Паскалем Коттом, дозволяла записати зображення кожного пікселя картини при освітленні її світлом із довжиною хвилі, що варіюється від 380 до 1050 нанометрів, близьких до інфрачервоного випромінювання. З отриманих цифрових даних після цього досить було «відняти» дані спектра лаку картини, які вдалося встановити досить точно. Як повідомляє ІТАР-ТАСС, у результаті вчені отримали чіткий цифровий портрет Джоконди — такої, якою вона була в перші дні після створення: з майже молочним кольором шкіри, в сукні іншого відтінку, з чіткими візерунками вишивки, більш витонченими руками, зображення яких пізніше набуло жовтуватого відтінку.
