Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Коротко / КУЛЬТУРА

24 березня, 2004 - 00:00

Міфологія на батику

У галереї «Грифон» відкрилася персональна виставка Катерини Сендецької, яку вона назвала поетично і багатообіцяюче — «Імена рун». Експозицію склали батики молодої київської художниці.

«Імена рун» — вдале поєднання блискучої ерудиції (зумовленої абсолютно щирою допитливістю) та цікавих художніх розв’язань. Образами скандинавської і частково кельтської міфології мисткиня користується захоплено і барвисто, але, можливо, головна особливість її батиків — унікальне почуття міри як щодо стилізації, так і щодо поетизації матеріалу («Рунний камінь»). Саме тому скандинавські боги («Фрея»), персонажі кельтських легенд («Фея Маб», «Комедія життя», «Ельф») і цілком «вічні» символічні сюжети («Твердиня», «Народження зірок») співіснують на нинішній виставці абсолютно природно та органічно, об’єднані спільністю почерку і концепції свого творця.

А внаслідок дружньої співпраці з музичною групою «Ельф» у Катерини Сендецької з’явилася щаслива можливість спробувати себе ще в одній якості — вона створила костюми для її учасників, повідомляє Оксана ЛАМОНОВА .

Страсті за Павлом


31 березня у Національній опері України відбудеться легендарна постановка «Російського Гамлета» Санкт-Петербурзького театру балету під керівництвом Бориса Ейфмана. Сьогодні в Росії його театральний колектив, у репертуарі якого сучасні балети, вражає глядачів масштабними ансамблевими побудовами і самобутніми, яскравими солістами. «У мого балету було два життя: до перебудови та після, — сказав Б. Ейфман в одному з інтерв’ю. — Вже перші наші вистави проходили з аншлагами, але рецензії у пресі були просто розгромними. А коли у газеті «Нью-Йорк Таймс» вийшла стаття «Людина, яка насмілилася», то хмари над моєю головою просто згустилися. Я навіть думав, що у будь-який момент театр можуть закрити. Офіційна критика називала мене ледве чи не маніяком. Вважалося, що у Ейфмана не хореографія, а порнографія. Але я до неї ніколи не прагнув. Для мене балет сексуальний за самою природою, тому що два тіла, жіноче і чоловіче, сплітаючись, народжують неповторність нашого жанру. Сьогодні я щасливий, що вистояв і не емігрував, зберіг свій театр. Хоча за 25 років ми так і не отримали власної сцени у Санкт-Петербурзі...»

«Російський Гамлет (Син Катерини Великої)» — трагічна вистава на музику Бетховена і Малера. Це розповідь про часи царювання Катерини II (період її змови проти Петра III). Одного разу спадкоємець престолу мимоволі став свідком розправи матері з його батьком. Павло проводить паралелі між власною долею та історією принца Датського, розігруючи для імператриці, її фаворита й їхніх гостей сцену з шекспірівської п’єси «Мишоловка». Аналогію з героєм Шекспіра довершує поява в імператорських покоях привида батька Павла... Кияни побачать першу версію балету — пітерську. У виставі задіяні: Віра Арбузова, Олена Кузьміна, Ігор Марков та інші. До Києва приїдуть 54 особи, дві хури декорацій та костюмів. Після виступу в нашій столиці підопічних Ейфмана та їхній балет «Російський Гамлет» побачать харків’яни, повідомляє Тетяна ПОЛІЩУК , «День».

Газета: 
Рубрика: