«Харківські асамблеї» — всьоме
Міжнародні фестивалі класичної музики «Харківські асамблеї» щоразу присвячуються одному з геніальних композиторів і певній темі. Перші збиралися 1991 року на честь Моцарта. Потім були Шуберт і український романс, Ліст і професійна музична освіта… Незмінний організатор «Асамблей» заслужений діяч мистецтв України Тетяна Вєркіна вважає, що такі фестивалі допомагають українському мистецтву інтегруватися у світову класику — адже для участі в них до Харкова приїздять багато знаменитостей… Нинішні присвячено видатному англійському композитору ХVII століття, творцю національного стилю в музиці Генрі Пьорселлу. Фестиваль відкрився концертом «Академії старовинної музики» під керівництвом заслуженої артистки Росії Тетяни Гринденко, повідомляє Михайло БІДЕНКО , «День». До Харкова прибули також диригенти й виконавці з Німеччини, Швейцарії, з Великої Британії ансамбль «Рудий Священик» і дует Джейкоба Герінгмена та Кетрін Кінг (візит останніх за підтримки Британської ради в Україні). І, безумовно, харківські й київські музиканти покажуть свою майстерність на «Асамблеях», концерти яких будуть доступні широкій публіці. Організатори постаралися максимально знизити ціну на квитки. Цього року вони коштуватимуть від 1,5 до 3 гривень.
Шлях з Ізмаїла в мистецтво
У Дитячій академії мистецтв на Оболоні відкрито виставку робіт Олени Сичової. Виставку склали живописні полотна своєрідної художниці з Ізмаїла, а також її керамічні панно. Експозицію побудовано таким чином, що глядач може побачити творчий шлях Олени Сичової протягом багатьох років, прослідкувати за поступовим формуванням її емоційного, майже сповідального за своєю щирістю мистецтва. Здається, картини художниці не тільки відображають (так, загалом, у всіх), але й зберігають ( так — тільки у неї) характер автора — стрімкий, неприборкний. З фарбами й пензлями вона чесна до нешанобливості; мазки розлітаються, як бризки, лягаючи, втім, на точно призначене для них місце. Керамічні панно традиційніші, але й у них замість педантичності й сухості — щедра, нерідко весела вигадка. Олена Сичова працює в різних жанрах. Вона звертається до монументальних поліптихів, присвячених народним, язичницьким, по суті, віруванням і обрядам, міфології, а також українській історії. Ці твори здаються особливо емоційними поруч з іншими, камерними за настроєм. Проникливим є її ліричний «Автопортрет», світлими й поетичними пейзажі. Однак чи не найкраща частина виставки — натюрморти Олени Сичової, її численні, вишу
Вінниця зібрала джазменів
У Вінниці відбувся IV Міжнародний джазовий фестиваль, який щоосені приваблює до подільського міста любителів цього музичного стилю. І хоч він зібрав переважно вітчизняних музикантів, це аніскільки не знизило його рівня, адже на сцену залу «Плеяда» вийшли виконавці, добре знані за кордоном. Наприклад, донеччанин Валерій Колесников (труба), який виступав у дуеті з піаністом Леонідом Вінцкевичем із Курська. Можливо, подолянам менше були відомі гості з-за кордону — Адам Пероньчик (саксофон) та Лешек Можджер (фортепіано), однак вони — визнані лідери в джазовому світі Польщі. Не потребували, щоб їх представляли, і кияни Юрій Шепета та група «Фест», яким випала честь завершити програму. А загалом на четвертому фестивалі були представлені різні напрямки джазової культури — від творів камерного характеру та класики до модерну, повідомляє кореспондент «Дня» Віктор МЕЛЬНИК .
«Над прірвою в житі», або Скандали довкола Селінджера
«Якщо вам насправді захочеться почути цю історію, ви, напевно, перш за все захочете дізнатися, де я народився, як провів своє дурнувате дитинство, що робили батьки до мого народження, одним словом, всю цю девідкопперфілдівську чухню». Так починається знаменита повість Джерома Девіда Селінджера «Над прірвою в житі», без якої настільки ж важко уявити собі дитинство, як без Тома Сойєра, Аліси чи Пеппі Довгої Панчохи. Холдена Колфілда можна сміливо назвати культовим героєм, а саму книгу — енциклопедією душі підлітка. Над повістю Селінджер почав працювати 1941 і завершив роботу 1951 року. Ще до виходу в світ вона була відзначена клубом «Книга місяця». А відразу ж після виходу друком стала бестселером.
Вже багато років письменник дуже усамітнено живе у своєму будинку в Нью-Гемпширі й уникає будь-якого контакту із зовнішнім світом. Він продовжує писати, але не має наміру публікувати свої твори, і зберігає рукописи у банківському сейфі. Інтерв'ю, які вдалося взяти у письменника, є величезною рідкістю і здебільшого не містять жодної приватної інформації. Можливо, саме тому стільки галасу викликало повідомлення про те, що Джойс Мейнард, яка на початку 70-х років протягом кількох місяців була коханкою Селінджера, збирається опублікувати скандальні мемуари під назвою «З дому в світ», де будуть змальовані найінтимніші подробиці її роману з відомим письменником. Побачимо, чим закінчиться ця історія, а сьогодні мова не про те. У серії «Майстри» харківського видавництва «Фоліо» вийшла друком книга Селінджера «Над прірвою в житі», яку львів'яни мали нагоду придбати на цьогорічному книжковому Форумі. Цим же ж видавництвом 1997 року було видано двотомник творів письменника, куди, окрім роману, ввійшли ще оповідання, повідомляє Наталка СНЯДАНКО .
