У Будинку-музеї О.С. Пушкіна в Гурзуфі днями завершилася VI Кримська міжнародна наукова конференція «Дні Адама Міцкевича в Криму». У ній брали участь близько 50 філологів, літературознавців, істориків, етнографів, мистецтвознавців з Криму, інших регіонів України, а також з Польщі і Угорщини. Учасники заслухали більше 40 доповідей і повідомлень про розвиток традиції А. Міцкевича в кримській поезії, про образи Південного Криму в «Кримських сонетах», про перекази Міцкевича Іваном Буніним, про місце і роль Криму в польській історії, традиціях і культурі, про україно-польські літературні зв’язки й інші. На конференції відбулася презентація книги «Адам Міцкевич в Криму» і збірника матеріалів попередніх п’яти конференцій.
Однією з найбільш цікавих тем, яку обговорювали вчені на конференції, є так звана «Кримська загадка Міцкевича». Річ у тім, що досі справжня історія подорожі Адама Міцкевича по Криму прихована завісою таємниці. Так, для порівняння: в червні 1825 року в Криму побували і російський письменник Олександр Грибоєдов, і поляк Адам Міцкевич. Відомо, що і той, і іншій побували також і в Сімферополі. Проте, якщо в творчій спадщині Олександра Грибоєдова немає жодного художнього твору, підказаного історією, людьми і природою Криму (він писав: «Майже три місяці я провів в Тавриді, а результат нуль. Нічого не написав»), то Адам Міцкевич після повернення додому написав лірико-філософський цикл з 18 «Кримських сонетів». Проте парадокс полягає в тому, що маршрут і хронологія подорожі Олександра Грибоєдова, що нічого не написав тут, відомі вченим досить докладно (з Криму він відправляв листи, в дорозі вів щоденник, нотатки, описав місця, де був), тоді як про подорож автора безсмертних кримських сонетів Адама Міцкевича сучасники не мають майже ніяких подробиць. Досі в розпорядженні дослідників тільки мізерні відомості: згадані в сонетах кримські місця та те, що говориться в присвяченні, — його супроводжували деякі друзі. Плюс до того неточні відомості є в спогадах дітей Адама Міцкевича, що пам’ятали розповіді батька. Невідомим є навіть маршрут, яким їхав великий поляк. Все частіше вчені запитують: скільки разів Адам Міцкевич був у Криму, якими маршрутами пролягав його шлях, що саме він робив у подорожі, хто саме його супроводжував? Саме для того, щоб з’ясувати ці складні питання, знайти достовірну інформацію про перебування Міцкевича в Криму, в Гурзуфі вперше 1999 року зустрілися дослідники Польщі, України і Криму, що і розпочало серію цих наукових конференцій.
Мабуть, загадка цієї подорожі полягає в тому, що в Криму його, крім інших, супроводжував «Штірліц XIX ст.» граф І. Вітт — начальник військових поселень Півдня Росії і куратор Одеського ліцею, куди було призначено Міцкевича. Вітт — багаторічний резидент російської розвідки у Франції, який доніс царю точну дату і тактику нападу на Росію 1812 року. Неоднаразово Вітт вивідував таємні мотиви дій європейських монархів, і Олександр I міг обійти всі їх дипломатичні пастки і домагатися вигідних для Росії умов договорів. Його діяльність — це також зрада, інтриги і політичні процеси над супротивниками самодержавства. Саме Вітт, виконуючи секретне доручення імператора, розкрив змову майбутніх декабристів в південній групі військ. Тому у вчених немає сумніву в тому, що Вітт в Одесі стежив і за Адамом Міцкевичем, виконуючи завдання царя вивідувати про можливі зв’язки між польськими і російськими змовниками. Зрозуміло, що поїздка до Криму Вітта в товаристві Адама Міцкевича разом з його «шпигунським помічником» Бошняком, а також Собаньської з її чоловіком і другом Міцкевича — Ржевуським була здійснена саме для нагляду за Міцкевичем і для виявлення його можливих контактів з членами таємних товариств. Невідомо також, де зупинявся Міцкевич в Сімферополі. Якщо в готелі, тоді в місті був тільки один готель — «Одеса». До того ж вчені досі не мають достовірних свідчень про його розташування. Але цілком можливо, що Міцкевич зупинявся у кого-небудь з місцевих мешканців.
За останні шість років вченим вдалося встановити багато до того невідомих фактів, пов’язаних з подорожжю Міцкевича Кримом, — розповідає один з ініціаторів і керівників конференції, професор Таврійського університету Володимир Казарін. — Найбільш аргументовані і документально підтверджені дослідження увійшли до кримсько-польського збірника наукових праць «Дні Адама Міцкевича в Криму». Частково реалізоване побажання про підготовку збірника документів і матеріалів, які могли б лягти в основу реконструкції біографії Міцкевича в період південного заслання. У додатку до збірника доповідей вміщено документи і листи, що торкаються цієї теми, і опубліковано раніше у важкодоступних тепер виданнях...
