Участь у LvivMozArt, який відбуватиметься у Львові, візьмуть відомі музиканти з різних країн. Зокрема, фортепіанний дует Яри Таль та Андреаса Ґротхузена (Ізраїль, Німеччина), Саша Рекерт та ансамбль Sinfonia di vetro (Німеччина), Гауке Бергайде (Німеччина), Едгарас Монтвідас (Литва), Ауроре Баль (Франція — Швнйцарія), дует сестер Анни та Лаури Гандлер (Німеччина), Юлія Марія Дан (Німеччина — Австрія), Тобіас Фелдман (Німеччина), Костянтин Манаєв (гостьові контракти), Федеративний молодіжний оркестр Німеччини. Залучені до акції наші зірки, котрі базову освіту отримали в Україні, але живуть і працюють за кордоном, підкорюючи найкращі сцени Європи. Це, зокрема, баритон Андрій Бондаренко (Україна — Швейцарія), мецо-сопрано Зоряна Кушплер (Україна — Австрія), співачка, композитор, аранжувальниця Мар’яна Садовська (Україна — Німеччина), бас Олександр Цимбалюк (Україна — Німеччина), бас Ігор Царьков (Україна — Німеччина), сопрано Софія Соловій (Україна — Італія).
Загалом в афіші LvivMozArt — три десятки заходів, які проходитимуть у Палаці Потоцьких, Домініканському соборі, соборі Святого Юра, Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла, Будинку вчених, Палаці Потоцьких, Музичній академії, старому трамвайному депо, філармонії та в Театрі опери і балету. Організатори прагнуть зробити фестивальну мапу мапою найцікавіших місць Львова, які завжди хочеться показувати гостям і водночас слухати класичну музику.
— Це буде мистецький проект, котрий об’єднуватиме найкращих музикантів України та світу, — вважає Оксана ЛИНІВ, арт-директор фесту, екс-львів’янка, керівник Філармонійного й Оперного оркестрів міста Грац (Австрія). — Нагадаю, Франц Ксавер Моцарт активно творив у Львові музичне середовище. Це був знаний педагог, піаніст, диригент, композитор, він заснував хорове Товариство святої Цецилії, яке стало, по суті, першою музичною спілкою міста, що створило нову європейську традицію виконання класичної музики. Отже, львів’яни мають пишатися тим, що постать Франца Ксавера причетна до історії Львова.
У програмі форуму — концерти, в яких звучатиме камерна, духовна, вокальна та симфонічна музика (і не тільки авторства батька і сина Моцартів, а й Перселла, Баха, Генделя, Вівальді, Венявського, Лятошинського, Лисенка, сучасних львівських композиторів Сегіна, Фроляк та Алмаші), також — конференції, виставки, а ще — інтерактивні програми для дітей і батьків, які перебігатимуть по кілька годин поспіль кожного дня (21—24 серпня) просто неба на площі Музейній.
Концерт-відкриття LvivMozArt за участю симфонічного оркестру «INSO-Львів» і хорової капели «Дударик» відбудеться у Львівській опері. У програмі — твори Вольфґанґа Амадея та Франца Ксавера Моцартів.
ПЕРЕДІСТОРІЯ
У місті віддавна існувала легенда про перебування на Галичині Моцартів. Дехто навіть стверджував, що на початку XIX ст. (1810 р. ) у Львові було засноване музичне товариство, а його фундатором був батько видатного австрійського композитора — Леопольд Моцарт. Одначе історики музики довели, що ні Леопольд Моцарт, ні його геніальний син Вольфґанґ Амадей не мали до міста Лева жодної дотичності, натомість значний внесок в європеїзацію мистецького життя в Галичині вніс молодший син великого Моцарта — Франц Ксавер (Franz Xaver Wolfgang Mozart, 26.07.1791—29.07.1844 рр.).
ФОТО НАДАНО ОРГАНІЗАТОРАМИ LVIVMOZART
Як розповів «Дню» перший дослідник життя і творчості Моцарта-сина — професор Львівської музичної академії, засновник львівського Моцартівського товариства Дмитро Петрович Колбін, із шести дітей Вольфґанґа Амадея Моцарта вижило лише двоє — Карл Томас (який не успадкував мистецьких здібностей батька) і Франц Ксавер, який змалечку мав великий хист до музики. Отож Франц Ксавер Вольфґанґ став для матері єдиною надією, що слава його батька піде за ним через все життя. Саме тому вона винайняла йому прекрасних викладачів із гри на фортепіано, композиції та співу: це були піаніст Йоганн Гуммель (учень В. А. Моцарта), композитори Зігмунт фон Нойкомм (учень Й. Гайдна) та Йоганн Георг Альбрехтсбергер (один із учителів Л. В. Бетховена), «сумнозвісний» Антоніо Сальєрі, який вчив хлопчика співати, та інші. І саме тому, переконавшись у блискучих музичних здібностях сина, вона вирішила назвати його ще й Амадеєм. Та не так сталося, як гадалося, бо хіба ж можна клонувати талант? Франц Ксавер все життя прожив ніби у тіні геніального композитора: Моцарт-батько створив 626 творів, а син — 30 опусів. Хоч він був талановитим неперевершеним піаністом — вже нової доби, нового стилю (не класичного, радше — романтичного), на відміну від батька, він не був генієм, і це його дуже засмучувало.
«ЛЄМБЕРЗЬКИЙ МОЦАРТ»
— Різнобічна освіта справді сприяла успішній наступній мистецькій діяльності Франца Ксавера Вольфґанґа Амадея Моцарта, — акцентує професор Дмитро Колбін, — адже він став і композитором (хай не такої величини, як батько), і відмінним концертуючим піаністом, і диригентом, і добрим педагогом та організатором». А перед приїздом до Галичини «лємберзький Моцарт» (саме так пізніше називали його західні моцартознавці) вже мав досвід фортепіанних виступів і компонування музичних творів у різних жанрах.
Переїхав 17-річний юнак із столиці (Відня) до глибокої провінції (в маєток Віктора Баваровського в с. Підкамені, що неподалік Рогатина), бо, як виходить із листів самого Франца Ксавера до приятеля у Відень, «до мене вдома не найкраще ставилися. Після трирічного віку використовували як найстаршого, хоча я був наймолодшим. У домі матері я був чужим, і все, що потрібно для життя, здобував сам, і то мене гнобило. Багатий польський граф, шукаючи майстра фортепіанної гри, запропонував мені надзвичайно вигідні фінансові умови, якщо я погоджуся...»
В. А. МОЦАРТ-СИН. ДЗЕРКАЛЬНА ЛІТОГРАФІЯ ЙОЗЕФА-ФРАНЦА ГАУШТАЙНА З ЖИВОПИСНОГО ТВОРУ КАРЛА ШВЕЙКАРТА (1825 Р.). ЗБІРКА ЛЬВІВСЬКОГО ІСТОРИЧНОГО МУЗЕЮ.
Франц Ксавер тоді й гадки не мав, що, прибувши до Галичини за контрактом як гувернер, приватний учитель, затримається тут аж на 30 років (1808—1838 рр.) і проведе на Львівщині (та у Львові зокрема) найбільшу і найпліднішу частину свого життя. Після трирічного перебування у родині Баворовських, він рік учителює в сім’ї камергера графа Янішевського в Сарках біля Бурштина, а також у родинах Потоцьких, Чарторийських і Сапєг. А ще через рік (1813-го) зворотною адресою на його листах до родини і друзів вказано «Львів». У цих роках, зазначає професор Колбін, Моцарт-молодший скомпонував низку фортепіанних, ансамблевих, вокальних творів, виступаючи у Львові як піаніст, а також зі скрипалями К. Ліпінським, Ф. Мазасом, Й. Качковським та ін.
У 1818-го Моцарт вирушає у майже чотирирічне турне країнами Європи, концертує у 69 містах, а потім знову повертається до Львова, і цей період, на думку дослідників, стає найпродуктивнішим у його житті. У жовтні 1826 року Франц Ксавер заснував Хорове товариство ім. Святої Цецилії. Воно стало першим музичним товариством у Львові європейського зразка, про діяльність якого схвально відгукувалася тогочасна преса. Товариство започаткувало традиції розвитку в місті хорової музичної культури і загального піднесення мистецького професіоналізму до європейських критеріїв. Саме цей хор 191 рік тому, 5 грудня 1826 року, у 35-ті роковини смерті Моцарта-батька, виконав «Реквієм» на вшанування його світлої пам’яті. Колектив і наступними роками виконував цей та інші твори Вольфґанґа Амадея Моцарта, а також Галлюса Медеріча, Гайдна і самого Франца Ксавера — за участю театрального оркестру на чолі з Каролем Ліпінським.
КОХАННЯ КСАВЕРА
Схоже, найщасливішим і доленосним для Моцарта-молодшого стало його тривале знайомство з родиною губернського радника італійського походження Людвіга Каєтана Бароні Кавалькабо, дружина якого — графиня Йозефіна ді Кастільоне була співачкою, меценаткою, співвласницею хору Товариства Св. Цецилії, а може, припускають дослідники, — й коханою Франца Ксавера, через яку він і затримався на стільки років у глухій провінції. Донька подружжя Кавалькабо — Юлія була ученицею Моцарта і згодом виступала у концертах зі своїм наставником (пізніше про її твори схвально відгукувався сам Роберт Шуман). Франц Ксавер багато років мешкав у власному будинку Кавалькабо в колишньому Єзуїтському провулку (тепер — вул. Гнатюка. На жаль, будинок не зберігся). Аналізуючи твори Моцарта-молодшого саме цього періоду, дослідники припускають, що ці роки були найромантичнішими в його житті (про кохання Франц Ксавер пише й у своєму щоденнику).
Деякий час Моцарт був капельмейстером німецько-польського міського оркестру. Його діяльність на Львівщині і в самому Львові, вважають моцартознавці, стимулювала розвиток музичного життя Львова першої половини 19 століття, мала великий вплив на процеси його професіоналізації та європеїзації.
Останні роки Франца Ксавера пройшли у Відні. Музична кар’єра Моцарта-сина не мала продовження у рідному місті — він мало виступав і зовсім не писав. На початку літа 1844 року виїхав на лікування у Карлсбад (тепер Карлові Вари), де й помер. Там і похований.
САМОСТІЙНИЙ РОЗВИТОК ІДЕЙ
Моцарт-молодший, як і його геніальний батько, досить рано почав компонувати та імпровізувати на концертах, а свій перший фортепіанний концерт написав у 14-літньому віці (у 1805 р.). Найбільша кількість опусів була створена ним саме на Львівщині. Більша їх частина написана із присвятою титулованим покровителям або до якоїсь події. Особливий інтерес являють собою його камерно-інструментальні опуси — фортепіанні мініатюри, цикли варіацій, Другий фортепіанний концерт Es-dur op. 25, Терцет op. 29, а також хорові кантати op. 28. Серед хорових опусів із циклу кантат особливо популярною в Галичині була кантата «Перший весняний день», присвячена дочці австрійського імператора Франца Йосифа — Кароліні Августі. Відбилася у творчості Франца Ксавера і його цікавість до українського фольклору — це фортепіанні варіації ре-мінор на тему української пісні «У сусіда хата біла», а в інших публікаціях згадується також «Думка на руську тему».
Стиль музики Моцарта-сина спершу визначав вплив музики батька, якого він обожнював. Але Франц Ксавер жив і складав музику у перехідний період між класицизмом і романтизмом, тому його творчість, вважає Дмитро Колбін, важко визначити в рамках якогось одного стилю: вона виявляє риси стилю «брильянт» («brillant»), сентименталізму, раннього романтизму. Як зазначають дослідники творчості Моцарта-сина, його музика — це самостійний розвиток моцартівських ідей на шляху до Шуберта.
Постать Франца Ксавера яскраво вписана в історію становлення і розвитку професійного і музичного мистецтва Львова. З його ім’ям моцартознавці пов’язують чимало мистецьких подій, а його твори і в наш час виконуються і приносять велике естетичне задоволення слухачам.
До речі, 25 серпня у Львівській опері відбудеться закриття форуму, а 26 серпня цей гранд-концерт буде представлений у Національній філармонії України — за диригентським пультом виступить Оксана Линів.
