Загадкове ім’я Мамай з’являється на картинах досить пізно, орієнтовно з середини XIX століття (найдавніші датують серединою XVII століття) на так званих картинах «з гайдамацькими сценами». Про це «Дню» розповіли у Національному художньому музеї. Загалом словом «мамай» в Україні називали «кам’яну бабу в степу» або «волоцюгу, розбишаку чи козака». Вираз «піти на мамая» означає «піти, зголоситися на ризиковану справу». Загадковості картині додає ще й те, що вона за композицією своєю канонічна, тобто сюжет кожного твору повторюється — на кожному можна побачити козака з бандурою під деревом в оточенні певного набору предметів — зброї, сумки, штофа і чарки. Кожен з цих предметів має своє символічне значення.
Інший різновид — це «Козак-душа правдивая». На цих картинах козак відклав бандуру і тримає руки у загадковій позі. За однією з версій, козак «воші б’є». У поширеному варіанті жартівливого напису (а напис для цієї картини — важлива і невід’ємна частина) сказано: «Козак — душа правдивая, сорочки не має, як не п’є, то воші б’є, а все не гуляє». За іншою версією, ця поза прийшла до нас з буддійського мистецтва. І справді, образові притаманна певна медитативність і абсолютний спокій, як у подібних зображеннях буд та бодгісатв (тих просвітлених, які залишилися у цьому світі для спасіння інших живих істот) у буддійському мистецтві. До речі, одна з версій появи композиції «Козака-бандуриста» пов’язана з калмиками, які у XVII столітті були союзниками козаків проти татар. Калмики були буддистами і возили з собою різноманітні буддійські фігурки.
До нашого часу вчені ламають списи над проблемою походження композиції «Козака-бандуриста». Версія про зв’язок з буддійським мистецтвом не єдина. Деякі вчені пов’язують цей твір з подіями козацьких воєн та гайдамацьких повстань, інші — з розвитком барокової культури та її принципом поєднання непоєднуваного (активного воїна та мирного замисленого музиканта-бандуриста). Окрім того, паралелі з образом козака-бандуриста вчені віднаходять у скіфському мистецтві Сибіру та мистецтві народів Алтаю, а також пов’язують із поховальним обрядом чи обрядами ініціації.
Досить складно довести, чи то «Козак-бандурист» є твором суто місцевого походження, чи то міжетнічні контакти вплинули на його появу, чи закодовано у ньому якусь інформацію чи ні, але образ його незаперечно є одним із українських символів.
Зображення надані Національним художнім музеєм України
