На минулому тижні в київському сквері (вулиця Бульварно-Кудрявська) відбулася знакова подія — встановлено бюст видатному французькому класику з нагоди 220-річчя від дня народження Оноре де Бальзака. Цей бюст є роботою знаного українського скульптора Василя Бородая, який був створений у 1965 р., а постамент виготовлено з гранітної брили, спеціально привезеної з с.Верхівня на Житомирщині (родового маєтку графині Евеліни Ганської, дружини одного з найвизначніших прозаїків ХІХ ст., роман із цією українською аристократкою спочатку розпочався в листах, а потім продовжувався 18 років!).
— Франції пощастило мати такого письменника, як Оноре де Бальзак, чия творча спадщина має загальносвітове значення. Його життя було доволі непростим, він провів його в пошуках грошей і великого кохання, яке наприкінці свого життя письменник знайшов в Україні, — сказав на відкритті бюсту посол Франції в Україні Етьєн де ПОНСЕН. У церемонії також взяли участь голова Шевченківської РДА Олег Гаряга, президент Асоціації «Бальзак — Ганська» Жан Рош, заступник мера міста Тур з питань охорони культурної спадщини Жак Шевченко, посол Польщі в Україні Бартош Ціхоцький, радниця з питань культури Посольства Франції і директорка Французького інституту Наталі Берас, представники французької делегації та інші. «День» скористався нагодою поспілкуватися з пані Н.Берас, щоб дізнатися не лише про міжнародний фестиваль Balzac Fest і Balzac Weekend, який цьогоріч присвячений ювілею класика, а й про найближчі цікаві мистецькі проекти, які планують провести в Україні
— Посольство Франції й Французький інститут, можна назвати лідерами серед дипломатичних місій у культурних та мистецьких акціях, які започаткували і проводять в Україні. Які пріоритетні теми ви вважаєте головними?
— Протягом багатьох років Французький інститут є організатором таких знакових подій, як Вечори французького кіно, що відбуваються в січні-лютому, та фестиваль «Французька весна», що відбувається в квітні. І ці проекти вже стали невід’ємною частиною культурного життя, не лише Києва, а багатьох українських міст, де присутня наша мережа Альянс франсез. Ці події широко висвітлюються в засобах масової інформації, на них щороку очікує українська публіка. Ми дотримуємось у цьому випадку двох важливих цілей: йдеться про постійне оновлення нашого підходу, бути завжди більш креативними, зберігаючи водночас важливу складову нашої програмної діяльності — представлення французького мистецтва в усьому його розмаїтті та багатстві. Одним із наших пріоритетів є також розвиток сталих партнерських відносин з українськими ініціаторами місцевих проектів, з інституціями, зокрема з фестивалями, музеями, митцями, для реалізації спільних заходів. До речі, одним із оновлень нашої формули «Французької весни» є тематика кожного фестивалю: 2019 року темою були «Кольори», а 2020-го стануть «Інакші подорожі», тема, яку можна розвивати в різноманітних напрямах. Заявка на участь у фестивалі доступна на нашому сайті до 11 жовтня.
— Розкажіть, будь ласка, про ідею міжнародного фестивалю Balzac Fest і Balzac Weekend, який відбудеться в садибі Ганських. Про «родзинки» фесту?
— Ініціатива проведення фестивалю Balzac Fest належить Асоціації «Бальзак — Ганська», яку очолює Жан Рош. Його метою було віддати шану видатному письменнику з нагоди 220-річчя з дня народження. З початку року було проведено понад тридцять заходів у чотирьох містах України, які відвідував Бальзак: Київ, Житомир, Бердичів та Верхівня. Balzac Weekend був останнім заходом цієї прекрасної серії, яким завершився Balzac Fest у маєтку Евеліни Ганської, де Бальзак двічі гостював упродовж тривалого часу — з осені 1847 до весни 1850 року.
ФОТО НАДАНО ФРАНЦУЗЬКИМ ІНСТИТУТОМ
На гостей фестивалю Balzac Weekend чекала міжнародна музична програма за участі французьких, польських та українських артистів; художня виставка «Бальзак очима українців»; пісочне шоу; квести; майстер-класи; екскурсійна програма та багато іншого. Спеціально до заходу на території садиби були облаштовані дитячий майданчик, а також тематичні фотозони.
Також відбулася прем’єра твору французького композитора Жана Аві «Єва, благословенна будь» у виконанні у виконанні камерного хору Національної музичної академії ім. Чайковського Сonsonance.
Метою фестивалю Balzac Fest є привернути увагу влади та громадськості до пам’ятних місць Бальзака в Україні: маєтку пані Ганської у Верхівні, який міг би з часом стати повноправним музеєм, та церквою в Бердичеві.
— Від початку Balzac Fest уже було проведено понад 30 заходів у 4 українських містах, які колись відвідав Бальзак. А в якому місті відбудеться завершення проекту? Який із заходів вважаєте найважливішим?
— Усі заходи, які були організовані асоціацією «Бальзак — Ганська» (в межах фестивалю Balzac Fest) змогли знайти свою публіку, яка зустріла їх з великим інтересом. Мабуть, важко було б виділити один із них. Водночас варто зазначити, що урочисте відкриття бюсту Бальзака, яке відбулося в Києві за участі посла Франції Етьєна де Понсена, глави Шевченківської державної районної адміністрації Олега Гаряги, Жана Роша та двох заступників мера м.Тура, зібрало численних шанувальників французької мови та культури. Церемонія вшанування пам’яті видатного письменника була дуже зворушливою, позаяк у ній взяли участь учні школи № 49 та Французького ліцею ім.Анни Київської.
— У чому особливість «стосунків» Бальзака з Україною, на вашу думку?
— Романтичний та літературний зв’язок, який єднав генія роману з пані Ганською та який довів його аж до України, є абсолютно неповторним, як за своєю інтенсивністю, так і за своєю довжиною : він розвивався упродовж 18 років! Саме у Верхівні він написав п’єсу «Мачуха», завдяки який здобув 1848 року свій перший театральний успіх. Саме тут письменник написав «Утаємниченого», який став останнім рукописом «Людської комедії». В свій перший приїзд до Верхівні Бальзак розпочав працювати над «Листом про Київ», в якому описував свою подорож. Цей лист залишився незакінченим і був уперше опублікований лише 1927 року. Письменник шість разів відвідував Київ, який називав «Північним Римом, містом 300 церков»...
Бальзак досліджував «вічні» теми, а його спадщина загальносвітового значення й досі продовжує надихати театральних та кінорежисерів у всьому світі. В Україні слід згадати виставу «Ігри вовків бальзаківського віку», яку 2017 року поставили Центр ім.Леся Курбаса та київський театр «Міст» і яку дуже тепло зустріла публіка.
Зв’язок Бальзака з Україною також посідає центральне місце у відносинах між громадами м.Тура — рідного міста Бальзака — та Києва, Верхівні, Бердичева та Житомира. Французька делегація в складі двох заступників мера м.Тура пп. Тебальді та Шевченко спеціально відвідала Київ 20 і 21 вересня, щоб взяти участь в урочистостях. Проект створення туру Balzac Tours, який відбудеться в Європі тими місцями, де перебував Бальзак, дасть можливість включити українські місця, пов’язані з Бальзаком до європейських туристичних маршрутів слідами Бальзака. посольство Франції та Французький інститут в Україні надають підтримку цій ідеї.
— Франко-українська асоціація «Бальзак — Ганська» — це громадська ініціатива чи вона патронується дипломатами?
— Асоціація «Бальзак — Ганська» була створена 2012 року паном Жаном Рошем, і це приватна ініціатива, яку ми вітаємо. Асоціація багато зробила для увічнення пам’яті Бальзака в Україні, популяризації його творчості та створення нових зв’язків між Францією та Україною. Посольство Франції та Французький інститут в Україні надають свою цілковиту та всебічну підтримку культурним, освітнім та мистецьким проектам, які здійснює ця асоціація.
— Розкажіть, будь ласка, як виникла ідея відкрити пам’ятник із бюстом Бальзака в Києві, створеним В.Бородаєм?
— Ініціатива встановлення бюсту Оноре де Бальзака до 220-річчя від дня його народження належить Шевченківській РДА м. Києва та асоціації «Бальзак — Ганська». Бюст був створений 1965 року видатним українським скульптором Василем Бородаєм, який став відомим також завдяки численним пам’ятникам у Києві, що з плином років стали невід’ємною частиною столиці, зокрема, монумент «Батьківщина-Мати» та пам’ятник легендарним засновникам Києва (Кию, Щеку, Хоріву та їхній сестрі Либідь). Символічно, що пам’ятник знайшов своє місце поблизу від статуї Анни Київської, що розташована в сквері Франкофонії на Львівській площі. Отже, пам’ятники двом славетним постатям французько-української історії розмістяться неподалік від посольства Франції.
Проекти співпраці, які ми розвиваємо з українськими фахівцями культурної галузі, базуються на вже існуючій базі. Що це означає? Ми дуже уважно стежимо за розвитком та головними тенденціями, що відбуваються в театральному, музичному, художньому та аудіовізуальному просторах. Для нас це важливо, тому що ми хочемо бути обізнаними в реальному часі з темами та питаннями, що постають перед митцями. І, відповідно, ми можемо визначити очікування та потреби наших партнерів для подальшої ефективної співпраці. Як конкретний приклад, можна навести нашу діяльність у авдіовізуальному секторі: ми спілкуємося з багатьма місцевими партнерами, що розвивають «віртуальну реальність» — багатообіцяючий напрям, що наразі на стадії структурування. До того ж Французький інститут в Україні бере участь у консорціумі великого європейського проекту House of Europe, який буде представлено громадськості в жовтні. Серед головних цілей консорціуму є, зокрема, створення нових міжкультурних проектів та додаткова підтримка вже існуючих.
— Які мистецькі акції плануються Посольством Франції в Україні, зокрема, в Києві найближчим часом?
— Я хотіла б розвивати співпрацю в такому напрямі як «віртуальна реальність» у межах наших знакових подій наступного культурного сезону: на Вечорах французького кіно та на фестивалі «Французька весна». Паралельно відбуватимуться двічі на місяць сеанси кіноклубу, який ми традиційно організовуємо в Києві, а також такі фестивалі, як «Крок», «Молодість» та Docudays, у який ми беремо участь. Що стосується візуального мистецтва, то ми працюємо над великим виставково-освітнім проектом навколо творчості французької мисткині українського походження Соні Делоне спільно з українською Port Agency. Відкриття виставки відбудеться 14 листопада. Мистецтво фотографії буде представлене з 25 вересня в кафе Французького інституту виставкою молодого київського фотографа Олександра Навроцького. І, насамкінець, варто запросити всіх на концерт відомого французького диригента Ніколя Кроза, який виступить у Національній філармонії України 8 листопада.
