Група експертів заявляє, що їй вдалося довести існування іншого варіанта славетної картини «Мона Ліза» роботи Леонардо да Вінчі, повідомляє ІТАР-ТАСС із посиланням на газету The Daily Mail. За даними британського видання, одним із учасників групи, який заявляє про епохальне відкриття, є відомий російський шахіст, колишній чемпіон світу Анатолій Карпов, а також Алессандро Веццозі, директор Музею Леонардо, що розташований на батьківщині великого художника в італійському містечку Вінчі, та історик Карло Педретті з Центру вивчення творчості Леонардо да Вінчі імені Арманда Хаммера при Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі. «Фонд Мони Лізи» має намір представити «історичні, порівняльні й наукові докази» того, що картина, відома як «Айзелуортська Мона Ліза», належить пензлю Леонардо. Згідно з версією, що її поділяють прибічники достовірності полотна, воно є першою версією картини, яку написав Леонардо да Вінчі. Як стверджував відомий історик мистецтва доби Відродження Джорджо Вазарі, Леонардо почав писати портрет загадково усміхненої молодої жінки 1503 року і залишив картину незавершеною. 1519 року Леонардо закінчив картину. За версією прибічників існування двох авторських копій твору, «Айзелуортська Мона Ліза» є першим варіантом картини, який було написано 1503 року, а шедевр великого митця, що міститься в колекції паризького Лувру, — другим варіантом, який було створено 1519 року.
Прибічники достовірності «другої Мони Лізи» також посилаються на авторитет іншого великого художника, сучасника Леонардо Рафаеля. 1504 року він створив малюнок-копію «Мони Лізи», на якому зображено дві колони. Їх немає на картині, що міститься в Луврі, проте вони присутні на «Айзелуортській Моні Лізі». Жінка, яку зображено на «альтернативному» варіанті шедевра, виглядає молодшою та посміхається веселіше, ніж загадкова незнайомка з Лувру. По смерті Леонардо «Мона Ліза», відома також як «Джоконда», опинилася в колекції французьких королів, а після Великої французької революції її передали до Луврського музею. Ймовірно, королеві Франциску I її продав учень і спадкоємець Леонардо на ім’я Салаї, у списку майна якого значилася картина під назвою «Джоконда». Проте невідомо, йшлося про оригінал чи про копію, яку написав сам Салаї.
«Айзелуортська Мона Ліза» відома історикам мистецтва уже майже сто років. 1914 року картину придбав англійський художник і критик Х’ю Блейкер, котрий мешкав у лондонському районі Айзелуорт, назву якого вона й отримала. Перед тим вона сто років зберігалася в маєтку англійського аристократа у графстві Сомерсет. 1964 року полотно придбав американський колекціонер Генрі Пулітцер. Саме він уперше висунув версію, відповідно до якої ця картина належить пензлю Леонардо. Після смерті Пулітцера полотно отримала його подруга. Після смерті власниці «Айзелуортську Мону Лізу» придбав консорціум, до складу якого входять декілька колекціонерів. Останні 40 років вона зберігалася в сейфі швейцарського банку.
Історики мистецтва з недовірою ставляться до гіпотези щодо існування іншої авторської версії «Джоконди». Так, професор Оксфордського університету Мартін Кемп зазначає, що «Айзелуортську Мону Лізу» було намальовано на полотні, тоді як більшість картин Леонардо, в тому числі «Джоконду» із Лувру, написано на дошках. «Я вважаю, що це копія, яку було написано через декілька років після «Мони Лізи, — стверджує він. — Так, вона виглядає молодшою, але просто тому, що автор копії так її намалював».
