До свого 90-річчя митці підготували програму, до якої включили духовні a’cappella та вокально-симфонічні твори (класиків — Миколи Леонтовича, Артемія Веделя, Кирила Стеценка, Олександра Кошиця та сучасних композиторів — Євгена Станковича, Валентина Сильвестрова і Лесі Дичко). Вечір пройшов у Національній філармонії, разом з артистами капели виступили музиканти Національного симфонічного оркестру України, солісти — Ольга Засадна, Михайло Тищенко, Лілія Гревцова, Сергій Магера та протодиякон Назарій Дадак, а за диригентським пультом стояв художній керівник «Думки» Євген Савчук.
Нині «Думку» називають брендом, еталоном хорового виконавства та законодавцем традицій хорової справи в сучасній Україні. Історія цього легендарного колективу почалася у буремні 1919 роки, як Державна українська мандрівна капела. У різні періоди її очолювали такі корифеї, як Нестор Городовенко, Олександр Сорока, Михайло Кречко, Павло Муравський (до речі, на концерті був присутній цей патріарх хорового мистецтва). За дев’ять десятиліть капела «Думка» сформувала потужні традиції та власний виконавський стиль. Особлива сторінка історій і сьогодення колективу пов’язана з Євгеном Савчуком — відомим хормейстером і художнім керівником капели, ім’я якого, впродовж чверті століття, нерозривно з «Думкою». Маючи величезний репертуар, митці вибрали для ювілейної програми твори, слухаючи які душа стає світлішою. Дуже проникливо прозвучали: «Господи, Боже мій, на Тя уповаю» А. Веделя, «Благослови, душе моя, Господа» та «Милість спокою» К. Стеценка, «Вірую» і «У Царстві Твоїм» М. Леонтовича, «Іже херувими» Кошиця та інші взірці української духовної спадщини, а також твори композиторів-класиків сучасності — «Отче наш» В. Сильвестрова, «Достойно є» Є. Станковича, кантата «Червона калина» Л. Дичко на тексти старовинних українських пісень XV—XVII ст. Коли прозвучав останній акорд програми, то глядачі хвилин 10—15 стоячи аплодували хористам. Це був концерт концертів! Чудово, що привітання прислали перші особи держави, були вручені високі нагороди й почесні грамоти, було багато квітів і оплесків, та тільки шкода, що зал філармонії не зміг вмістити усіх шанувальників творчості легендарного хору. Та найбажанішим подарунком артистам стала б допомога в організації великого гастрольного турне різними регіонами України. Ми маємо таланти, але нині їхнім мистецтвом насолоджуються частіше за кордом ніж на Батьківщини, а це не правильно! За дев’ять десятиліть виросло кілька поколінь українців-поціновувачів високого мистецтва хорового співу. І цей концерт (філармонію глядачі брали майже штурмом) є яскравою ілюстрацією того, що капела «Думка» — орієнтир високого мистецтва, на який сьогодні рівняється публіка.
— Якщо б виникла необхідність визначити творчу неповторність «Думки» та її керівника одним словом, то найбільше їхньому творчому кредо відповідало б слово «універсалізм», — підкреслює мистецтвознавець Юрій ЧЕКАН. — Універсалізм капели гідний подиву; він проявляється, насамперед, у репертуарній політиці, що свідомо формується Євгеном Савчуком. Принаймні дві сфери є тут визначальними. Перша — це музика для хору a’cappella. Традиційні для репертуару українських хорових колективів обробки народних пісень співіснують у програмах концертів та численних записах «Думки» з музикою західноєвропейського Відродження; надбання національної духовної спадщини (твори Березовського, Веделя, Бортнянського, Лисенка, Стеценка, Леонтовича) — зі зразками російського романтизму (духовні композиції Чайковського, Архангельського, Рахманінова). Друга сфера репертуарного всесвіту «Думки» — вокально-симфонічна музика. І тут універсалізм колективу викликає захоплене здивування: здається, немає серед шедеврів світової музики різних часів та народів такого твору, який би не виконувався капелою. «Страсті за Матфієм» Баха та «Прометей» Скрябіна, Дев’ята симфонія Бетховена та Credo Пендерецького, «Пори року» Гайдна та «Реквієм» Верді, композиції Вівальді, Моцарта, Брамса, Малера, Стравінського, Шнітке — постійно знаходяться в репертуарному активі «Думки».
Капела не тільки еталонно інтерпретує загальновизнані в світі класичні шедеври, формуючи унікальний слов’янський варіант їхнього прочитання. Нині «Думка» знаходиться на хоровому Олімпі. Переконатись у цьому могли слухачі Італії та Польщі, Австрії та Швейцарії, Німеччини та Голландії, Франції та США, Іспанії та Канади, Бельгії, Великої Британії та Латинської Америки. Досягши загальносвітового визнання та набувши незаперечного авторитету, капела щоразу — в кожному концерті, кожним виступом, кожним записом — підтверджує свій унікальний рівень та статус. Номінація «За краще хорове виконання» премії GRAMMY (США) у 2004 році є визнанням високого професіоналізму колективу. Кожний виступ «Думки» — це свято високої музики, внесок до духовної скарбниці людства, вияв творчого генію України.
— Для мене «Думка» — еталонний колектив нашої країни, — каже художній керівник і диригент Національного симфонічного оркестру України Володимир СІРЕНКО. — Митці так високо підняли планку своєї майстерності, що їх цінують в усьому світі. Вони виступали в різних країнах і на різних континентах, мабуть, лише на Антарктиді ще не проходили їхні гастролі. Хористи мають величезний репертуар — від духовної і класичної до сучасної ораторіальної музики, опер («Аїда» Дж.Верді), сценічних кантат (Carmina Burana Карла Орфа). Нині ми разом з капелою готуємося виконати «Реквієм» Верді. Я переслухав чимало записів майстрів, зокрема, Герберта фон Караяна, Леонарда Берстайна та інших, мушу сказати, що такого хору, як наша «Думка», у них не було! Ще одна наша спільна прем’єра з капелою відбудеться 15 грудня у Великому залі консерваторії (НАМУ), де ми вперше представимо українській публіці «Свадебку» Ігоря Стравінського. Це надзвичайно складна партитура, композитор так «погрався» інтонаціями й народними російськими ритмами, що нам довелося добре попрацювати, аби виконати достойно цей цікавий твір, у якому, крім симфонічного оркестру й хору, задіяні чотири роялі, шість барабанщиків, солісти — масштабна робота... Ми почали працювати з «Думкою» ще в 1991 році, коли я став головним диригентом симфонічного оркестру Українського радіо. До речі, перші мої закордонні гастролі теж були з капелою. Ми виступали в Франції — як бачите, у нас давня дружба. Я «Думку» знаю з 80-х років, за цей час ми чимало зробили разом, я не пам’ятаю, щоб цей колектив хоча б раз знизив свою високу планку. Для мене велике задоволення і щастя спільно виступати.
— Сьогодні був незабутній вечір, — вважає Світлана СОЛОВ’ЯНЕНКО (вдова оперного співака Анатолія Солов’яненко). — Хоча Анатолій Борисович не дуже часто виступав з «Думкою», але дуже високо шанував цей колектив. Коли ми готували вечір пам’яті Солов’яненка, то хористи приймали активну участь у його підготовці — був виконаний знаменитий вердієвський «Реквієм». Це чудові майстри хорового співу. Велике спасибі за насолоду, яку я отримала слухаючи божественні твори й чудові голоси. Такі концерти — незабутнє свято для публіки, вони роблять нас кращими, а слухаючи спів, відчуваєш, немов твоя душа летить у небеса...
— Сьогодні наше хорове мистецтво не на найвищому рівні, — каже патріарх хорового мистецтва, диригент і педагог Павло МУРАВСЬКИЙ, який з 1964 по 1969 рік був художнім керівником капели «Думка» (цього року Павло Іванович відмітив своє 95-річчя!). — Треба дуже багато працювати і ще раз працювати, особливо в a’cappella — найважчому стилі, але це приносить великий рівень звуковий — тобто співати в межах натурального ладу. Треба навчитися співати на кантилені, щоб не був звук короткими нотами, об’єднувати всі голосні звуки, літери (бо кожна літера моє свою тембральну окраску) — тоді буде красиве й поліфонічне звучання хору. У капели були гірші й кращі часи, але «Думка» є «Думка»! Наприклад, коли в хорі працював Петро Іванович Гончаров — регент і хормейстер, у якого було унікальне вухо, він міг досягнути в капелі дуже чистого співу. А найкращий спів — це чистий спів, який можна порівняти з чистою водою, чистим повітрям, чистою людською душею.
— Ювілей «Думки» — апофеоз, вершина хорового, виконавського мистецтва, й іншого колективу, який би міг піднімати таке репертуарне розмаїття нині важко знайти, — підкреслює художній керівник Хору ім. Г. Верьовки Анатолій АВДІЄВСЬКИЙ. — Хоча для кожного хормейстера завжди існують проблеми строю, вокальної культури, контрастності співу, репертуару. Зараз капела — універсальний творчий колектив. «Думка» ввібрала кілька вершин виконавських можливостей, і мені дуже приємно, що художній керівник капели — Євген Савчук, виховує свій колектив, щоб не просто виконувати якісь твори, а поступово йти до того, щоб їхнє виконання було неперевершеним, досконалим. Сьогодні «Думка» по праву найкращий хоровий колектив України. Завдяки їм хорове мистецтво має чимало прихильників. Вони багато роблять для того, щоб це мистецтво з елітного, яке є зараз, стало масовим. Треба, щоб знову почали співати діти в шкільних хорах — тоді можна буде говорити про розквіт хорового мистецтва України. Бо в первинному співі закладена сутність нашого народу! Колись говорили, що коли зустрічаються два українця — вони організовують чотири хори, а зараз кажуть: «Коли зустрічаються чотири українця —організовують десять партій»!.. Я радий, що нині «Думка» співає дуже складні твори в різних жанрах, як говорив Микола Гоголь: «Україна є солов’їною», і хай ще багато-багато років капела дарує своє мистецтво людям.
— Я радий, що побував на такому великому святі, як 90-річчя «Думки», — признається диригент Національної опери України Іван ГАМКАЛО. — Тільки вдумайтесь, ще пройде усього 10 років і капела буде святкувати своє століття! Цей колектив пережив репресії, війну, евакуації, розділення на два хори, а «Думка» не просто живе, а дарує кожним своїм виступом зустріч з високим мистецтвом. Усе найкраще артисти беруть від своїх керівників (Городовенка, Сороки, Муравського, Кречка і Савчука). Я вважаю цей ювілейний вечір святом української національної культури. «Думка» є нашою історією, сьогоденням і майбутнім, нашою радістю і гордістю!
ДОВIДКА «Дня»
У рік 90-річного ювілею Національна капела України «Думка» представила публіці такі твори:
