Творчість І.Я. Франка посідає значуще місце у творчому доробку майстра художнього читання, знаного львівського актора Святослава Максимчука. Нині у його творчому доробку 7 аудіоальбомів із творів Каменяра, які охоплюють різні жанри творчості письменника — лірику, ліро-епічні великі твори, лірико-драматичні твори, публіцистику і художню прозу.
Перша аудіокасета «S.Maksymchuk reads I.Franko’s poem «Pokhoron» була записана і видана у Канаді ще у 1998 р., а згодом, 1999-го, перевидана в Україні. 2000 р. на аудіозаписі опубліковано виконання поеми «Мойсей». 2006 р. у виконанні артиста з’явилися поема «Іван Вишенський» та аудіоальбом у форматі mp3 «Моя Франкіана», яка налічує приблизно шість годин звучання творів класика. Опісля побачили світ: «Франкіана продовжується... Semper tiro», «Зів’яле листя» (2010), аудіокнига «Лис Микита» (2015). Перераховані записи є етапами не лише творчості артиста, а й постійного діалогу з Франковим словом, його розуміння актуальності звучання слова класика і прагнення донести його до найширшого кола слухачів. Франкіана Святослава Васильовича дочекалася вже аналітичного монографічного наукового дослідження.
Ідея опублікованого нового диску (вже восьмого з творами Каменяра) зародилася в артиста у час його 80-літнього ювілею. Максимчук вирішив перевидати запис диску «Моя Франкіана» (2006), збагативши його записом інтерпретації низки нових творів. Майже всі доповнені твори (за винятком хіба поезії «Блаженний муж...») інтерпретовані артистом спеціально для запису, але з естради ним не виконуються.
У виконавській композиції диску артист змалював широку панораму всіх етапів творчості письменника. У новій версії артист істотно доповнив ранній період творчості І.Франка сімома поезіями збірки «З вершин і низин» доволі різної тематики: суголосної майданівським настроям військово-патріотичної («Моя любов», «Гриць Турчин»), релігійно-філософської («Христос і хрест», «Човен», «Пісня і праця»). Апелювання до актуальності твору, спроба прочитання текстової символіки, закладеної поетом, у контексті сучасних реалій, підвищена чутливість до громадянськості звучання слова — питома риса С.В. Максимчука як інтерпретатора творчості Каменяра.
Останнє ще потужніше виявляється в особливій увазі артиста до гумору і сатири І.Франка, представлених на даному диску блоком прози письменника. Якщо «Доктор Бессервіссер», що в дусі промови викриває тип рутенця, який «знає все ліпше», облюбований артистом чи не від початку читецької кар’єри, то дві політичні казки «Опозиція» та «Звірячий бюджет» своєю гострою політичною сатирою лише тепер привернули його увагу. Вважаючи їх «наче нині написаними», С. Максимчук інтерпретацією сатир вказує: за століття, яке минуло від часу їх написання, в українській політиці змінилися назви, обличчя, але всі недоліки, характеристики і проблеми залишилися ті ж, що й були.
Істотною новинкою диску є уклад виконуваних творів за хронологією їх появи в творчості Івана Яковича з чітким карбуванням в запису дати написання (публікації) кожного твору. Досягнути ідеальної послідовності за часом написання щодо Франкових творів не вдалося, оскільки письменник часто публікував твори значно пізніше від часу їх написання (як це є, наприклад, з поезіями «Женщина» (1884) чи «О.Лунатикові» (1906), опублікованими у збірці «Давнє і нове» (1911)). Таке розташування творів за хронологією із зазначенням дати написання увиразнює прагнення актора з одного боку показати творчу еволюцію письменника, словами його творів намалювати символічну, алегоричну картину основних віх його життя, вказати тісний взаємозв’язок життя автора з творчістю. Центральним для артиста у композиції диску стають передмова «Дещо про себе самого» і дві промови І.Я. Франка на ювілеї, присвяченому 25-річчю творчої діяльності в 1898 р. Це не лише сповідь з перших уст поета, а й символ віри, ідеї якого підхоплює й низка творів. С. Максимчукові цікаво також спостерігати дивовижні взаємовпливи і відображення Франкової художньої творчості та наукових зацікавлень (особливо в циклах притч, легенд із «Мого Ізмарагду»).
Запис і видання диску — особистий внесок С.В. Максимчука до 160-річчя класика і ще одна мистецька спроба відкрити перед сучасним слухачем потужний арсенал Франкового слова, залишеного для нащадків.
