Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Надувний «Оскар»

5 жовтня, 2006 - 00:00
КАДР ІЗ ФІЛЬМУ «9 РОТА»

Російський кінематографічний офіціоз переповнений переможними реляціями: стрічку Федора Бондарчука «9 рота» висунуто на здобуття премії «Оскар» в категорії «Кращий іноземний фільм».

Як відзначив режисер Володимир Меньшов у інтерв’ю радіо «Ехо Москви», так вирішив оскарівський комітет Російської кіноакадемії. Вибирали з-поміж тринадцяти картин, серед яких — картина «Живий» Олександра Велединського, котра зараз йде в українському прокаті, а також «Острів» Павла Лунгіна з Петром Мамоновим у головній ролі, «Зображаючи жертву» Кирила Серебренікова, «Ейфорія» Івана Вирипаєва. «9 рота» була обрана членами комітету з перевагою лише в один голос над «Ейфорією».

Як відомо, фільм Федора Бондарчука, завершений виробництвом у минулому році, заснований на реальних подіях і відтворює кілька днів із життя тої самої 9-ї роти, що вела бої в Афганістані. Значна частина зйомок проходила в Україні в Криму, за сприяння Євгена Марчука. Як зауважив вище згаданий Меньшов, висунення фільму на «Оскар» цілком виправдане. Щоправда, щодо шансів отримання нагороди він був більш стриманий, обмежившись лише реплікою, що говорити про прихильність американської кіноакадемії — справа складна й невдячна.

А втім, розмірковувати про закони, за якими в Росії віддають перевагу тому чи іншому фільму — справа також не надто певна. Навіть незрозуміло, свідомо це відбувається чи ні, але шановні кінематографісти з сусідньої держави, а слідом за ними й численні захоплені журналісти, підмінюють поняття, просто вводячи в оману широку громадськість. Бо висуває на здобуття «Оскара» та сама страшна й велика американська кіноакадемія. Задля чого її члени передивляються сотні картин, що їм шлють з усього світу, від Північної Європи до Екваторіальної Африки, від Гонконгу до Гондурасу, і потім відбирають лише кілька достойних стрічок, що і складають список номінантів. Ось саме ці 4-5 фільмів і є офіційними кандидатами на здобуття «Оскару». Це, можливо, повторення елементарних речей, але кожного року преса тиражує одні й ті ж помилки.

Тому ще раз: послати до Американської кіноакадемії можна будь-який фільм і з будь-якої країни. Проте, чи висувати цей фільм на «Оскар», вирішують тільки в Америці. І якщо рішення позитивне, то це вже означає велику перемогу. Бо бути офіційним номінантом на «Оскар», потрапити в цей оміряний короткий список є саме по собі величезною відзнакою, яка за престижем поступається лише самій статуетці. Тому, до речі, будь-який режисер чи актор завжди з гордістю згадує в своїй біографії не тільки «Оскари», але й всі номінації на них. В минулому році, наприклад, в Росії вже був великий галас довкола «висунення» мелодрами «Італієць», але вона, знов-таки, до числа номінантів не ввійшла, і зараз про неї навіть не згадують.

Чи потрапить «9 рота» в жадану «срібну п’ятірку»? Хотілося б побажати успіху авторам картини, але шанси в них таки досить малі. Бо, хоч щоб не казали, фільм Бондарчука — це досить стандартно і невибагливо зняте воєнне кіно, до того ж явно вторинне щодо «великого голівудського стилю». Там такі фільми знімають давно, роблять це надзвичайно майстерно та ефектно. Чи звернуть увагу кіноакадеміки на ще одну — з багатьох інших — кінематографічну «війнушку»?

Побачимо.

Костянтин ЛЕВІН
Газета: 
Рубрика: