Головна кіноновина минулого тижня, та й, мабуть, усього сезону — кількість переглядів фільму Мирослава Слабошпицького «Плем’я» на Youtube перевищила 50 мільйонів.
Це абсолютний рекорд для національної кіноіндустрії. Жодна картина жодного режисера за весь період Незалежності навіть близько не підібралася до таких показників. Та що там, у самій Україні населення менше.
Чому так відбулося? Адже «Плем’я» — фільм явно не масового жанру, малобюджетний, нішевий продукт навіть при всіх його нагородах.
Причин чотири.
Перша — тут особлива зірка: не акторка чи актор, а прийом. Ще ніхто в історії кінематографа не знімав повнометражний ігровий фільм жестовою мовою глухих.
Друга — «Плем’я» зробило видимою величезну соціальну групу. Ігнорування потреб людей з інвалідностями — сумна традиція на території колишнього СРСР. Глухі й глухонімі де-факто виключені з суспільства. Нарешті хтось випустив кіно для них — і отримав відданих глядачів.
Третя — хоча фільм і насичений жестовими діалогами, зіграний і знятий він так, що тим, хто мови глухих не знає, все зрозуміло від першого до останнього кадру.
Четверте пов’язане з третім — конфлікт тут універсальний. Молода людина опиняється в спільноті такої ж, як він, молоді — вихованців спеціалізованого інтернату. Плем’я це, як і всі племена, займається полюванням (тобто грабіжництвом) і торгівлею (в тому числі живим товаром). Хлопець проходить ініціацію бійкою, швидко просувається вгору в кримінальній ієрархії. Але виявляється надто людяним. Здатним на почуття, які не вкладаються в жорстку товарно-грошову структуру. Там, де всі мають бути рабами звичаю, рівними у беззаконні й безсердечності — це і є головний злочин.
Тому герой знищує плем’я — іншого вибору немає. Повністю руйнує його верхівку, скоївши низку вбивств. І не для того, аби посісти місце на вершині. Він просто йде в нікуди.
Така розв’язка виводить задану Слабошпицьким історію за суто антропологічні межі. Людина племінна, хай навіть у такий страшний спосіб, перетворюється на людину трагічну — і тому безсмертну.
«Плем’я» — це народження трагедії з мовчазного й неспокійного духу кінематографа.
Саме тому його авдиторія не вичерпається ніколи.
P. S.
На жаль, життя дописало до сюжету з 50 мільйонами окремий фінал. Незабаром після досягнення цієї кількості переглядів фільм був видалений власниками каналу. Не домовилися з компанією — власницею прав.
Дуже банально й так по-нашому.
