На що чекати від Форуму видавців у Львові? Кожного року таке запитання ставлять собі чимало любителів літератури. Саме на вихідні посеред вересня (точніше цьогоріч — 15—18 вересня) багато хто навмисно приїздить до Львова, щоб відвідати цікаві заходи з авторами, купити книжки у видавців (тобто в ширшому асортименті й дешевше), просто зануритися в «налітературену» атмосферу, якою просякає тоді цілий центр міста. Відтак «День» хоче порекомендувати вам кілька цікавинок форуму. А повну програму можна подивитися в iнтернеті, за адресою http://bookforum.ua/events/
САЛМАН РУШДІ УКРАЇНСЬКОЮ
Уже стає доброю традицією поява до Львівського форуму українського перекладу якого-небудь чергового дуже знакового твору світової літератури. Наприклад, торік це був «Улісс» Джеймса Джойса. Нині ж українці зможуть ознайомитися своєю мовою з одіозним романом Салмана Рушді «Сатанинські вірші» (через котрий авторові заочно присудили смертну кару). Надрукувало його видавництво Жупанського, а переклав з англійської Тарас Бойко. Презентація книжки відбудеться 17 вересня о 16 годині в Дзеркальній залі Палацу Потоцьких (вул. Коперника, 15). У презентації візьме участь перекладач, а також літературний критик Євген Стасіневич.
«День» НА ФОРУМІ
Звісно, не міг не поділитися своєю книжковою новинкою й «День». Це — збірка «болгарських» статей «Сестра моя, Софія...», декотрі матеріали з якої ви вже мали нагоду прочитати в попередніх числах нашої газети. В цій книжці ви прочитаєте про культурні взаємовпливи Київської Русі та Болгарії, про «дунайські амбіції» Святослава Хороброго, про відродження болгарської державності та культури, про українських інтелектуалів у Болгарії (зокрема, про болгарський період біографії Михайла Драгоманова й Лесі Українки), про сучасні реалії, зокрема про парадоксальне поєднання успішної євроінтеграції Болгарії, її вступу до НАТО з сентиментами стосовно Росії та її імперських ідей. Представлення новинки відбудеться 16 вересня об 11-й годині, так само в Дзеркальній залі Палацу Потоцьких, за участю авторів статей Сергія Кота, Петра Кралюка, Марії Чадюк, Олени Чмир, упорядників видання Ігоря Сюндюкова й Романа Гривінського та головного редактора «Дня» Лариси Івшиної.
ЛИСТУВАННЯ ЛЕСІ УКРАЇНКИ
Форум видавців — добра нагода згадати й про українську класику. Точніше, про класичних українських письменників, а ще точніше — про Лесю Українку. «Почитаемая, но не читаемая» — говорила колись вона про себе, і хай сьогодні цю формулу вже не назвеш справедливою, водночас і не скажеш, що Леся Українка належить до добре прочитаних авторів. Відтак, чудово і важливо, що виходить друком її листування без купюр за 1876—1897 роки. Як запевняють видавці — вперше. Упорядкувала епістолярії Валентина Прокіп. Представлення відбудеться 16 вересня о 14-й годині у конференц-залі Палацу мистецтв.
«ВЕЛИКЕ ПОВЕРНЕННЯ» НЬЮ-ЙОРКСЬКОЇ ГРУПИ
Поезія Нью-Йоркської групи (гуртка емігрантів, котрі писали в п’ятдесятих, шістдесятих і пізніших роках здебільшого модерністичні й авангардистські речі, творячи таким чином альтернативу підцензурній офіційній літературі УРСР) усе глибше вкорінюється в Україні. Пригадую, в 1990—2000-х деякі автори цього кола нарікали на байдужість «материкового» читача до їхньої спадщини, певною мірою недоінтегрованість у літературний канон ілюструють публікації декого з «нью-йоркців» у журналі іноземної літератури «Всесвіт». Але ситуація змінюється. Книжки представників Нью-Йоркської групи та інші публікації з’являються друком усе частіше, постійно відбуваються заходи за їхньою участю. Так і на цьому Форумі видавців відбудеться ціла серія заходів під загальною назвою «Велике повернення Нью-Йоркської групи». Це і лекції, і виступ Юрія Тарнавського 15 вересня о 17-й у Театрі імені Леся Курбаса (вул. Леся Курбаса, 3), і виступ Богдана Бойчука 16 вересня о сьомій вечора в тому ж закладі, й великий вечір за участю Юрія Тарнавського, Жені Васильківської, Олега Коверка, Богдана Бойчука, Богдана Рубчака і зовсім не нью-йоркця Ігоря Калинця (напевно, для контексту і контрасту) 17 вересня о 16-й знову в театрі Курбаса. І нарешті показ документального фільму «Акваріум в морі. Історія Нью-Йоркської групи» в кінотеатрі «Кінопалац Коперник» на вулиці Коперника, 9.
ВІД АНТОЛОГІЇ ДО МЕМУАРІВ
Дві цікаві події літературознавчо-історичного характеру обіцяє представити у Львові видавництво «Смолоскип». 16 вересня опівдні в Голубій залі Палацу Потоцьких відбудеться дискусія «Поза межами канону», присвячена науковим, літературознавчим виданням, передусім нещодавньому помітному фоліанту — «Антології української літературно-критичної думки першої половини ХХ століття», впорядкованій Вірою Агеєвою. Очікується участь самої упорядниці, а також Миколи Ільницького, Олени Галети, Юрія Зайцева, Ірини Старовойт. Наступного ж дня о 13-й годині в Музеї Ідей на Валовій, 18 відбудеться розмова під назвою «Мемуаристика — крізь часові кордони». Мова буде про особливо актуальне сьогодні питання спогадів про українське ХХ століття (тема, що її часто торкаються в своїх публікаціях і автори «Дня»). Поштовхом для полілогу будуть щоденники Осипа Зінкевича та спогади Світлани Кириченка про Василя Стуса. Участь у розмові мають узяти Ігор Калинець і Віра Агеєва.
«ТАМПЛІЄРИ»: МІФОЛОГІЯ І БУДНІ МИРУ ТА ВІЙНИ
Певно ж, не залишиться непомітною на Форумі видавців презентація нової книжки Сергія Жадана. «Тамплієри» (видав Meridian Czernowitz) продовжують тематичну й концептуальну лінію творчості поета останніх кількох років: міфологізація із трохи релігійним підґрунтям на тлі посиленої емоційності, спрощеної та загостреної форми. Автор ілюстрацій до книжки — Олександр Ройтбурд. Початок презентації «Тамплієрів» — 17 вересня, 16.00. Місце — кав’ярня Meridian Czernowitz на другому поверсі Палацу мистецтв.
ВЕСЕЛА АЛЬТЕРНАТИВА
Хотілося б звернути увагу на дві досить нестандартні книжки від видавництва «Люта Справа». Перша — «Стіхи о жизні» Артема Полежаки. Це той самий Полежака, що став одним із найпомітніших сатириків українського інформаційного простору під час Майдану. Наш сегмент iнтернету був і залишається переповнений його екстравагантними жартівливими віршами, але, мабуть, найголовнішим хітом став «Господин Киселев...». Сам Полежака вже давно й активно виступає на різноманітних заходах, виграв сотні слем-турнірів, але це перша його книжка. Презентація 18 вересня о 16-й годині в ресторані «Порохова вежа» на Підвальній, 4. Також вельми несподіваним стане роман «Перші українські роботи» Олега Шинкаренка (який у попередньому романі «Кагарлик» передбачив російсько-українську війну). В цьому іронічному тексті читачі потраплять у світ надзвичайно дивного, химерного й абсурдного майбутнього, в якому неймовірні технічні новинки на кшталт роботів із інтелектом чи напівроботів-напівлюдей межуватимуть із так і не розв’язаними сьогоднішніми проблемами українського суспільства. Презентація — 17 вересня о 15-й годині в кав’ярні-музеї фототехніки «Фіксаж» на вул. Князя Романа, 6. А кращого автора нон-конформістської літератури за цей рік визначатимуть у рамках вручення премії імені Олеся Ульяненка 16 вересня о 13.00 в Театрі Леся Курбаса.
ДУЖЕ ЛЬВІВСЬКА ЛІТЕРАТУРА
І, зрозуміло, не обійтися на Форумі у Львові без книжок і заходів із виразним львівським колоритом. З їхньої величезної кількості тут хотілося б зупинити увагу на одному. Це таке собі подвійне читання. По-перше, автобіографічного роману Станіслава Лема «Високий Замок» (як відомо, Лем — уродженець Львова, й це місто чимало для нього важило). По-друге, роману молодої сучасної львівської письменниці Вікторії Амеліної (про її попередню книжку «День» свого часу писав) «Дім для дому» — сюжет цього твору розкручується навколо життя звичайної львівської родини, яка живе наприкінці ХХ століття в тому самому львівському будинку, де колись народився Станіслав Лем. Ось такі «перехресні стежки». Здається, інтрига обіцяє бути цікавою.
ОСОБЛИВА НАЙСУЧАСНІША ПОЕЗІЯ
Побувати на літературному фестивалі й не послухати виступи молодих сучасних поетів — це концептуально неправильно. На Форумі видавців у Львові, звичайно, буде дуже багато акцій такого роду. Наприклад, можемо порекомендувати перфоманс «Концерт на 7 голосів», у якому поетеси Катерина Калитко, Юлія Стахівська, Марія Гусейнова, Ія Ківа, Марія Банько й Тетяна Кисельчук декламуватимуть свої вірші під музику від Богдана Половка. Це відбудеться 18 вересня о 18-й у кав’ярні «Дзиґа» на Вірменській, 35. А 16 вересня о 17-й годині в Музеї Ідей на Валовій, 18 будуть не просто виступати молоді українські поети, а охочі ще й зможуть придбати листівки з їхніми творами від літературної ініціативи «Літстейдж». Або — презентація двох антологій сучасних, але не українських поетів. Так, 17 вересня о 20.00 в Театрі Курбаса видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» представить «Антологію молодої поезії США». Серед перекладачів — Тарас Малкович, Андрій Любка, Любов Якимчук. Відбудеться й презентація антології українських перекладів поетів Африки. Вона має назву «Я тебе чекатиму під Каїсе Дра» й побачила світ у видавництві «Крок». Презентація — 18 вересня о 15-й годині в барі-кондитерській «Чарівний ліхтар» на вул. Івана Федорова, 12.
ПАМ’ЯТАЮЧИ ПРО ОКУПОВАНИЙ ПІВОСТРІВ
Цьогоріч у Львові буде ціла «кримська програма». Передусім — кримськотатарська. Що ж, це дуже важливо в нинішніх обставинах: підтримувати культурний, інтелектуальний діалог із окупованою частиною нашої країни, до якої більшість із нас — хочеться вірити, тимчасово — не має фізичного доступу. Діалог із народом, що на нього з «материкової» України раніше звертали набагато менше уваги, ніж варто було. В цьому контексті цікавою має стати дискусія «Що таке кримськотатарська автономія» за участю Рефата Чубарова, Тараса Возняка, Гульнари Бекірової та Юлії Тищенко 16 вересня о 16-й годині в конференц-залі Палацу мистецтв. Кримськотатарський поетичний перфоманс «У бахчисарайському саду» розпочнеться того ж дня о 18-й годині в ресторації «Бахчисарай» (вул. Друкарська, 11). А дискусія «Сучасна кримськотатарська література: виклики та можливості» — 17 вересня о 14-й годині в ресторані готелю «Жорж» на площі Міцкевича, 1. Так само 17 вересня о п’ятій вечора в тому ж готелі «Жорж» покажуть фільм «Кримські історії» режисера Нарімана Алієва. Він складається з трьох короткометражок «Повернутися зі світанком» («Tan Atqanda Qaytmaq»), «Тебе кохаю» («Seni Sevem»), «Без тебе» («Sensiz»).
Насамкінець можна хіба що запросити вас, шановні читачі, приїздити на Форум видавців до Львова. І — заглядайте у програмку на їхньому офіційному сайті, адже там можливі зміни.
